...Лежав собі витязь Іван тридцять літ і три года

Зубами знічев'я клацав, матню зотлілу чухав та заблудлими хробаками від голоду рятувався. А на богопротивний Хеловін почув, як годинник дванадцяту б'є. І рішив покинути місце своє належане, на людей подивитися та жінку з сином провідати. Тупнув ногою лівою, в десяти місцях простреленою - і репнули гнилі дошки, розвів руками могутніми темряву чорну та й вийшов на світ божий, під ясні зорі, на тихі води, у край веселий між мир хрещений. Закутався в шинелю зношену, скосив набакир кашкета запилюженого та й домів помарширував. А під самим під'їздом зміняв годинника трофейного на чекушку пальонки та банку бичків в томаті, щоб не з пустими руками йти.

Відкрив двері з ноги, впав на диван та й давай пультом клацати. Пошкірився зі скоморохів аншлазьких, з дитинства знайомих. Почудувався на єбла депутатські, ще з крайніх пленумів пам'ятні. А далі ввімкнув новини. Сидить, дивится, ляскає в долоні зотлілі, шкіриться черепом проваленим та й гука голосом замогильним:

- От жеж суки хохляцькі! От фашисти ж прокляті! В Європу їм, блядям, захотілося. Наш Крим. І Данєцк наш. Всім пасасать дамо. Так їх, Батя.

Аж тут жінка Галя з роботи вернулася. Та й як закричить:

- Ти шо ж, колдирь погонний, в чоботях своїх драних та й на кавьор. Ледве тебе, подонка, в Боснію добровольцем спровадила. Так нє - із могили приліз. Викинь бички. Бички викинь, кому кажу. В тебе шлунка нема, а мені за вами всіма стірати. Всю жизнь мені поламав, фашист проклятий. Йди, звідки прийшов і не возвращайся нікогда.

- І незачєм так орать - відказує Ваня. - Молчі женщіна, бо задушу і з собою потягну. Скажи лучче де син наш, Вася? Став міліціонером?

Як зачула Галя за сина - так і впала без чуств. А Ваня головою покрутив, всі кімнати обійшов та й як закричить:

- Вася! Ти де? Чуєш мене?

- Чую - почулося з коридору. І заходить до хати Вася, з лицем обгорілим, осколком мінним замість ока правого та медалями новоросії на гімнастьорці в землі виваляній. А на спині у Васі табличка. А на табличці тій "кладбіще хірургічних відходів" написано...

 
Фото Вовчика Сірего.
.
Редаговано в Четвер, 12 листопада 2015 07:58



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info