Зустрічала Еллі Новий Рік.

bg

Продовжує Бодя перекладати стареньке)))

Зустрічала Еллі Новий Рік.

Елізабет Фарінгтон подобалось свято Новий Рік. Вона його любила навіть більше, ніж Різдво і всі інші свята. Чому, вона і сама не могла пояснити, але так вже склалося. Раніше дівчина зустрічала його з батьками, а зараз, коли їх вже не було серед живих, вважала за краще відзначати на самоті. Намагалася декілька раз святкувати з друзями, але задоволення не отримала ніякого і вирішила, що більше не буде експериментувати. Своєю сім'єю Елізабет, або Еллі, як її всі називали, ще не обзавелася, домашніх тварин у неї теж не було, тому і цей Новий Рік Еллі планувала зустріти у своїй маленькій, затишній квартирці, перед телевізором, з шампанським і шоколадними цукерками. Ах, так, і з ялинкою, звичайно ж!
Однією з слабкостей Еллі, ще з самого раннього дитинства, були ялинкові іграшки. Спочатку вона просто полюбляла їх розглядати, грати з ними, могла годинами займатися цим. А вже пізніше, років з шістнадцяти, Еллі почала їх збирати. Не всі підряд, звісно, а тільки такі, які їй дуже подобалися. Не обов'язково, щоб іграшка була якась коштовна або стара, головне, щоб хотілося на неї дивитися, доторкатися до неї і отримувати від цього задоволення. Елізабет восени виповнилося тридцять два роки і за цей час у неї зібралася пристойна колекція ялинкових прикрас. Вона працювала в солідній юридичній фірмі, робота непогана, доволі пристойна зарплата, але вільного часу залишалося дуже мало. Кілька разів на рік Еллі влаштовувала набіги на блошині ринки, де шукала свої улюблені іграшки. Ось і сьогодні, за кілька днів до Нового Року, вона дуже вдало прогулялася і поповнила свою колекцію маленьким набором іграшок, який купила аж за три сотні доларів у одного дивно одягненого неприємного дідугана. Можливо, ці ялинкові іграшки і не коштували стільки, але аж надто вони сподобалися дівчині і вона, абсолютно без сумнівів, і навіть не торгуючись, виклала потрібну суму, чим потішила підозрілого діда, який їх продавав. Старий, крім цих іграшок, просто подарував ще одну. То був маленький кришталевий дзвіночок, дуже витончений і гарний, сказав, що це на удачу. Еллі дзвіночок шалено сподобався і вона його взяла.
Набір складався з п'яти іграшок, кожна з яких була в вигляді фігурки дівчини. Всі різні, всі в різних позах і в різному одязі, причому самі іграшки, як здавалося на перший погляд, були виготовлені з порцеляни, а ось одяг зшитий з тканини. Коли Еллі на них дивилася, то їй здавалося, що це маленькі люди, не інакше, так уміло їх зробив майстер. Ці іграшки, без сумніву, займуть своє почесне місце на новорічній ялинці серед інших, не менш красивих, ялинкових прикрас з колекції Елізабет.

І ось настало тридцять перше грудня. Еллі сьогодні дали вихідний і вона увесь день присвятила прибиранню квартири та прикрашанню ялинки, яку купила тільки вчора ввечері по дорозі з роботи. Це все абсолютно не напружувало дівчину, а навпаки, приносило їй величезне задоволення. До вечора все було готово. Квартира Еллі перетворилася на маленьку казку. Усюди були розвішані гірлянди та іграшки, а ялинка вийшла просто чудовою. Особливо красиво, як здавалося самої Елізабет, виглядали на ній ці нові іграшки. Чи це вона сама собі так придумала, хоча, не має значення ... 
До настання Нового Року залишалося трохи більше години. Елізабет посміхнулася. Вона оглянула свою квартирку, поправила кілька іграшок на ялинці і пішла у ванну, тихесенько наспівуючи якусь пісеньку. Прийняти душ, одягнутися в новорічну піжаму (так, і така була у Елізабет, вся в Санта-Клаусах, оленях і в ялинкових іграшках), закутатися в улюблений плед, увімкнути телевізор, відкоркувати шампанське і все, можна спокійно зустрічати Новий Рік!

Годинник показував тридцять п'ять хвилин на четверту ранку. Еллі мирно спала, телевізор тихенько працював собі, там йшов якийсь фільм, новорічна комедія, порожня пляшка шампанського і келих стояли на столику поруч з диваном, гірлянди плавно переливалися вогниками, наповнюючи кімнату м'яким, приємним, різнокольоровим світлом... Спокійно, тихо так, нічого незвичайного. І тут картинка в телевізорі почала плисти, ніби виникли якісь перешкоди, а потім все засніжило, зашипіло і телевізор вимкнувся. Ялинка злегка хитнулася, немов від пориву вітру, хоча який вітер може бути в квартирі, іграшки на ялинці заворушилися, почувся легкий, мелодійний дзвін. Це задзвенів кришталевий дзвіночок, який Елізабет теж повісила на ялинку. Кімната, де мирно спала Еллі, стала наповнюватися щільним синьо-зеленим димом. Гірлянди ще декілька разів ліниво мигнули і теж згасли. Дим ніби підсвічували чимось, це було шалено красиво! У кімнаті запахло ваніллю і корицею... Так тривало хвилини дві-три. Раптом кольоровий дим почав швидко розсіюватися, а посеред кімнати, просто з нізвідки, з'явився неохайний старий, той самий, що продав Елізабет іграшки на блошиному ринку. В руках він тримав довгу дерев'яну шкатулку з темного дерева, явно дуже стару. Старий квапливо підбіг на своїх коротких, кривих ніжках до ялинки і почав швидко знімати з неї свої іграшки і акуратно складати в скриньку, де вже лежали ще з десяток схожих іграшок. Кришталевий дзвіночок старий кинув на підлогу і розчавив своїм важким черевиком дивного вигляду з великою срібною пряжкою. Почувся хрускіт і від дзвіночка залишилися всього лише дрібні скалки. Старий не звернув на це жодної уваги і швидкими кроками підбіг до дивана, де спала Еллі. Дивно, але замість сплячої дівчини на подушці лежала маленька, витончена ялинкова іграшка з порцеляни в новорічній піжамі. Неприємний дідуган посміхнувся, оголивши жахливі, криві, жовті зуби, взяв своїми недолугими пальцями з брудними нігтями цю іграшку і акуратно поклав до решти в дерев'яну шкатулку. Далі дивний гість озирнувся по сторонах і просто вийшов геть з квартири...

.
Редаговано в Субота, 24 грудня 2016 07:01



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info