#вертеп

murzik

Ця історія трапилася років сорок п'ять тому. На саме Різдво а може і на Василія Великого, я п'ятирічне малятко, якимось дивним чином опинився на селі, пам'ятаю великі сніги та дошкульні морози.

В дідовій хаті було доволі холодно, фрагментарно пам'ятаю святковий стіл якихось родичів...
І тут раптом відкриваються двері і в світлицю заходить вертеп, справжній такий сільський, ангели з німбами цар Ірод в короні, zhyd з пейсами і полотняною торбою, пастушки з ґерлигами, козак з шаблюкою -все як книжка пише.
Треба зазначити шо всі актори були дорослі 18+ чоловіки.
Я сидів і роззявивши широко рота вперше в житті слухав різдвяну історію.
Аж раптом до хати увірвався чорт! Справжній! Чорний, волохатий, рогатий і з довгеньким хвостом з червоною китицею на кінчику яким він знічев'я бавився.
- Я чув тут у вас в хаті є маленький хлопчик, який не вміє сам їсти.
- Та осьо він- вказав на мене батько.
- Ну я то я його забираю - повів Чорт і витягнув невідь звідки величезний полотняний мішок - Залізай в мішок! - скомандував мені Чорт.
У тут мене накрило... Сказати шо я перелякався це нічого не сказати.
- Аааааааа не хочу в мішок! Аааа не віддавайте мене чорту! - волав я страшним голосом в четвертій октаві, розмазуючи по щоках сльози та притьмом лізучи під стіл. 
 І тут перелякався вже батько...
Чорта швиденько виштовхали з хати, колядники похапцем смикнули по п'ятдесять і здиміли в морозну ніч.
А баба, потім відливала мені переляк, еге ж.
Відтоді я люблю вертепи але страшно боюся чортів.
Христос Рождається!
Нехайбудда любить вас усіх.

.
Редаговано в Понеділок, 09 січня 2017 13:51



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info