Дон Хуйло і Санчо Пеніс

bg


#донхуйлоісанчопеніс

Вже сьому добу їхав Дон Хуйло зі своїм вірним слугою Санчо Пенісом по дорозі. Вночі вони спали просто на землі, бо дорога проходила там, де не жили люди, а вдень потихеньку пересувалися верхи. І ось, нарешті, вони досягли цілі своєї подорожі.

- Ваше донхуйловство, смотрітє, дракони! - перелякано заволав Санчо Пеніс. - Я ж казав, шо сєгодня доєдєм...
- Бачу, Санчо, бачу... Токо вони какіє-то подозрітєльниє. - Дон Хуйло приклав руку до відра, яке слугувало йому шоломом.
- Канєшно, а какімі же їм буть. - Санчо зліз з віслюка і потягнувся. - На то оні і дракони.
- Нє, тут шото не то, Санчо... - Дон Хуйло примружився. - Должно буть по одній, а там аж шість голів у каждого. І крутятся так подозрітєльно.
- Гг, як Бабкіна з хороводом, точно! - Санчо Пеніс тихенько хрюкнув.
- Так... А чим же протів ніх воєвать? - Дон Хуйло зліз з худорлявого коня і той блаженно вздохнув.
- Нууу, ваше донхуйловство, тут возможни варіанти. - Санчо почав загинати пальці на руці. - Можна закидать гамном, очінь ефектівная тактіка, мєжду прочім. Можна пойті з рогатіной, як на мєдвєдя. Но ето опасно. Єщьо можно...
- Хватіт, хватіт... Гамном, ото самоє оно. Я, ти, конь і осьол. За дєнь боєзапас собєрьом і впєрьод! А щас отдихать.

Смєркалось. Дон Хуйло і Санчо Пеніс розклали багаття і почали готуватись до сну. Вони пожували сухарів, випили якогось пійла і їм було харашо. Подув сильний вітер. Звідкілясь почулися дивні звуки.

- О! То дракони... Не спят, охотятся. - Санчо Пеніс закутався у ковдру.
- Страшні звєрі, Санчо, людоєди! - Дон Хуйло поправив відро на голові. - З ними нада дєржать ухо пістолєтом!
- Як дєржать?
- Пістолєтом. Так кажут...

Знову почувся странний звук, но уже ближче.

- Хто здєсь?! - вигукнув Санчо Пеніс і витяг ножа. - Ми вооружени і опасни!
- А ми дракони! - почулося з темноти. - Піздєц вам, охотнікі!

Звідкілясь вийшли якісь тіні і почали люто пиздити Дона Хуйла і Санчо Пеніса.

Ранок видався холодним і росяним. Тихенько поскрипуючи, крутилися вітряки, розфарбовані в жовті і блакитні кольори. На одному з них болтався труп Дона Хуйла, а на іншому дохле тіло Санчо Пеніса. Поряд мирно щипали траву кінь і віслюк. Поряд стояло відро з водою, яке колись служило шоломом Дону Хуйлу. Починався новий день...

.
Редаговано в Четвер, 12 січня 2017 09:31



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info