Гдє-то в Крємлє...

bg

#кремлівськібудні
#хлотворєствобггг

- Владімвладіміровіч, апять! - Пєсков впав на коліна.

- Шо случілось, Пєсок?! Шо апять?! - Путін відірвався від книги "Нєзнайка на Лунє" і грозно глянув на Пєскова.
- Та посол... 
- Какой посол, Пєсок?! Пряний, ииии...? Ілі куда посол, гиги...?! - Путін дурнувато гигикнув.
- Наш посол, ваше вєлічєство, в Індіі. Того етого, помєр он... - Пєсков перехрестився.
- Вот тє раз...
- Уже трі, а нє раз, ваше сіятєльство. - Пєсков піднявся на ноги. - Я думаю...
- Тут я думаю, поняв?! - рикнув Путін і кинув книжкою в свого слугу. - Думаєт он, хмм... Трі! Уже трі?! Как-то ето нехарашо всьо получаєтся... Так, так, так, таааак... Может зглазив хто ілі порчу навів?
- От і я говорю, шо нехарашо. - сказав Пєсков, спіймавши книгу. - І подозрітєльно!
- Знаєш шо, Пєсок, а прігласі сюда Гундяя і Шойгу. Ето ж у нєго дєд шаманом був, да?
- Так точно, ваше превосходітєльство, був! Даже бубєн йому в наслєдство оставив, я єго сам бачив. Большой такой, лохматий... - Пєсков розвів руки в сторони. - Розмальований странно так.
- Значіт, пиши указ, Пєсок. Тепер каждого посла Гундяй самолічно должен освятить, а Шойгу буде порчу, зглаз і всьо остальноє снімать. Каждого! В обязатєльном порядкє! Дата, подпісь. 
- Так звать іх, ваше вєлічєство? Ілі сразу указ?
- Сразу указ, а потом позовеш етіх бєздєльніков... - Путін потягнувся. - А шо ото там ти про кітайцев ляпнув, чучєло?
- А шо я ляпнув? - Пєсков зіщулився. - Всьо ж правільно сказав, як ви і хотєлі...
- Ідіот ти, Пєсок! - Путін зняв корону, хекнув на неї і почав терти її рукавом. - Не лизать нада було, а громко стукнуть кулаком і пригрозить!
- Чим пригрозить, ваше сіятєльство? - Пєсков потупив взгляд в підлогу.
- Чим, чим... Чим нібудь! Санкціямі, напрімєр, ілі... - Путін глянув на корону і продовжив її натирати. - В общєм, сцикун ти, поняв? 
- Так ви ж самі сказалі не обострять, вот я і не обстрял...


- Не обострял, а обосрал! Взяв і всю вєлікую, могучую і нєпобєдімую Рассєюшку-мать з голови до ног і обосрал! Какіє-то кітайци тепер об нас ноги витєрают, тьфу... - Путін плюнув на корону. - Хотя... Єслі с другой сторони посмотрєть...
- Ви іх всєх пєрєіграєтє! Да? - Пєсков глянув на Путіна, як провинившийся пес.
- А как же іначє? Вот встанєм с колєн і переіграєм. - Путін водрузив корону обратно на голову. - Вот єщьо што, Пєсок... Рогозіна позові, разговор к нєму єсть. Говорят, в Воронєже драгмєталы хтото с завода воруєт, потому і наши космічєскіє кораблі ніхєра не бороздят... В общєм, ти поняв, Пєсок, напужай його хорошенько і уже тьоплєнькім до мене тащі. Посмотрім, шо он тут спойот...
- Разрєшитє виполнять, ваше високоблагородіє?! - Пєсков щьолкнув каблуками. 
- Та іди уже, группенфюрер недодєланий... - Путін махнув рукою. - І книжку отдай! Познаватєльноє чтіво, мєжду прочім, рєкомєндую.

Пєсков бігом вручив Путіну книжку і за хвилину вже мчав коридорами Кремля виконувать накази шефа.

А десь на далекому космодромі, прапорщик Єфрєм з дикого похмілля зливав з ракети рідке паливо, щоб обміняти його у місцевого тракториста на якесь вбивче пійло, яке місцеві робили з вовчих ягід, ягеля і блідих поганок...

.
Редаговано в П'ятниця, 27 січня 2017 23:34



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info