Вона туди просилася

lp2

На те місце. Лавочка. От ідеш і розумієш, саме тут вона має стояти. Широка, зі спинкою. Прямо під розлогою липою. І красива. Дерев'яна. Можливо навіть з кованими деталями. Ось прямо видиво перед очима - бабуся що зручно сидить у тіньку і малеча що грається поруч на траві. 
Віталій глянув на Лєну. 
- Я от тут подумав, тре сюди лавку. 
- Точно. Я вже тиждень про це думаю. Така зі спинкою. 
- Дерев'яна. - додав Віталій. 
 - З ковкою! - закінчили вони в один голос. 
Сказано - зроблено. Підключили місцевих активістів, знайшли спонсорів. 
- Петра позвемо? 
- Слухай, ми ж не мітинг збираємо. Тут тре руками працювати. А Петро тільки заважатиме своєю "неупередженою думкою", розказуватиме що кому робити і включатиме режим великого митця, щодо того яким має бути візерунок. Нахороби він нам? Заважатиме лишень. 


І вони її зробили. Велику. Красиву. Зручну. Люди дякували. Фотографувались біля неї. Лавка стала улюбленим місцем городян. Соціальні мережі, преса писали про лавку, дякували Віталію і Лєні за ідею і реалізацію. Навіть гості міста в першу чергу йшли до неї. 
А Петро... Петро однієї ночі випив келих коньяку, взяв сокиру і..
Він рубав лавку затято, вкладаючи в кожен помах всю свою ненависть до тих пихатих "активістив", що не зволили покликати його на реалізацію такої резонансної ідеї. Тепер їм дякують, а він ніби нічого нікому гарного не зробив. Та він же головний експерт в мережі. Хто краще нього вміє перфектно висвітлити будь яке неподобство.
- І взагалі.., - захекано шепотів він, трощачи дерев'яну спинку і викорчовуючи ковані ніжки, - у них навіть дозволу на неї немає. А значить це незаконно! 
Зранку біля понівечених залишків лавки зібралося чи не пів міста. Лєна мовчки гірко плакала, ховаючи обличчя на грудях у Віталія. Віталій безсило зжимав кулаки і як міг заспокоював Лєну. Люди тихенько, мов на похоронах збирали залишки краси і складали на рядно. 
А Петро.. Петро написав пост в мережі про те що вандалізм це надзвичайно погано, але можливо проблема була в тому, що у більшості містян не спитали згоди на встановлення тої лавки, можливо якби люди були більше залучені до процесу, краще поінформовані - такого б не трапилось. Він вмів красиво писати і балакати. Він це знав. І тепер він задоволено посміхався дивлячись, як його пост швидко набирає "лайки" і поширюється мережею. 
А Лєна плакала...

.
Редаговано в Понеділок, 30 січня 2017 09:13



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info