Сара

bg

Продовжую перекладати стареньке))

#чтивонаніч

Сара.

Сара була не зовсім звичайною дитиною. З самого свого народження дівчинка почала дивувати своїх батьків. Вона народилася рівно о дванадцятій годині, як раз в новорічну ніч, такий собі подарунок під ялинку батькам вийшов. Вже через кілька днів, коли її забрали з мамою додому, Сара поводилася так, немов чудово розуміла, що і хто їй каже. Її чорні, як бездонний космос, очі пронизували наскрізь і ніхто, навіть рідні батьки, не могли витримати цей погляд. Час минав, дівчинка росла. Батьки були задоволені, адже Сара практично не хворіла, не вередувала, була слухняною і до того ж дуже красивою дівчинкою. Все б нічого, ось тільки цей її погляд...
У сім років Сара залишилася без батьків і це сталося за досить дивних обставин. Вони загинули в автокатастрофі. Машина злетіла з дороги, врізалася в трактор, який стояв метрів за двадцять від узбіччя, а потім загорівся. Ніхто не вижив...
Погода тоді була прекрасною, дорога теж на цій ділянці була у відмінному стані, їхали вони вдень, батько Сари не вживав алкоголь взагалі і саме він був за кермом в той злощасний момент. Автомобіль батьки Сари придбали менше року назад і його регулярно перевіряли в автосервісі, тому зовсім незрозуміло, що сталося і чому.
Сара з дитинства любила грати не з ляльками, як більшість дівчаток, а з різними машинками, солдатиками, роботами... Мама Сари, Джулія, спочатку обурювалася, намагалася щось зробити, але потім кинула цю затію після одного випадку. Джулія подарувала Сарі три ляльки, дуже гарні, з цілим набором одягу для них, мрія будь-якої дівчинки, але Сарі вони не сподобалися. Наступного дня Джулія знайшла цих ляльок в сміттєвому відрі з відірваними руками, ногами і зі звернутими головами. На цьому спроби поміняти смаки дочки припинилися. Зате батько, Майкл, шалено радів, адже він хотів сина, а тепер можна було доньці дарувати все ті іграшки, що цікаві хлопчикам. І він дарував. Сара обожнювала грати машинками, їх у неї було багато, завдяки татові Майклу, цілий ящик!
Коли батьки Сари придбали новий автомобіль, а саме потужний джип, то Майкл подарував Сарі точно такий же, тільки іграшковий. Ця іграшка стала її улюбленою. Дівчинка навіть спала з цією машинкою, як зазвичай сплять з м'якими іграшками або ляльками.
А ще у Сари був кіт. Чорний, розкішний такий, пухнастий котяра. Він сам прийшов під двері будинку, де жила сім'я Сари, а прийшов не просто так, а в День Народження дівчинки. Сарі тоді виповнився рік. Майкл двічі відвозив кота аж на інший кінець міста, але той, як не дивно, повертався. Довелося залишити цю настирливу тваринку. Кот відразу облюбував собі місце в кімнаті дівчинки, прямо біля ліжечка. Його назвали Містером Блеком. Сара могла робити з котом все, що завгодно, а той тільки муркотів і мружився, світячи своїми величезними зеленими очима. Коли маленька господиня зовсім вже дошкуляла пухнастій, благородній тварині, той просто гордо тікав кудись і ховався, але ніколи, жодного разу не дряпнув дівчинку і не вкусив, хоча кігті і зуби у Містера Блека були дуже навіть вражаючі. Так вони і жили: Сара, її батьки і Містер Блек...
Того сонячного весняного дня батьки Сари вирішили з'їздити за місто, подивитися на невеликій котедж біля озера, який вони мали намір купити найближчим часом. Доньку залишили з нянькою, двадцятирічною Періс Мідлтон. Вона частенько виручала Майкла і Джулію, ніколи не відмовлялася посидіти з Сарою. Періс вчилася в коледжі, тому навіть невеликий заробіток був їй далеко не зайвим. Вони з Сарою знайшли спільну мову з першої зустрічі і з того часу Періс стала для неї нянею. Нічого, абсолютно нічого не віщувало біди в той день. Майкл подзвонив Періс і повідомив, що вони вже їдуть додому. Сара в цей час грала своїми іграшками. Джип, який подарував їй батько, їздив по всьому будинку, а Сара уявляла себе водієм. Кот гордо сидів на стільці і поблажливо спостерігав за тим, що відбувається, час від часу потягуючись і вмиваючись своєю величезною лапою. Раптом Містер Блек засичав, наче злякався чогось, його зелені очиська блиснули, як ті блискавки, а шерсть стала дибки. Сара обернулася і в цей момент її джип врізався в іграшковий трактор. Через півгодини Періс знову зателефонували, але в цей раз не Майкл, а поліцейський інспектор Гарріс, який і повідомив про трагедію, що сталася на дорозі...

*******

Минуло два роки. За цей час Сара трохи прийшла до тями. Вона дуже любила своїх батьків, тому важко перенесла їх втрату. На щастя, дівчинка виявилася сильною і їй вдалося впоратися з таким важким ударом долі, хоча така рана не загоюється до кінця ніколи. Сара на довгі місяці пішла в себе і замкнулася, немов равлик в своїй мушлі. Після того, що сталося її забрала до себе бабуся, мати батька, Барбара Трентон. З собою дівчинка забрала і кота, Містера Блека, а також і свої улюблені іграшки. Барбара знала, що онука терпіти не може ляльок і щоб трохи відвернути її від сумних думок подарувала Сарі величезну іграшкову залізницю. О, як Сара тоді зраділа! Вона годинами гралася, забуваючи про все на світі, і тільки Містер Блек не відходив від Сари ні на крок.
Сара, як і всі діти її віку, ходила в школу. Навчалася вона дуже непогано, тільки от не дружила ні з ким і надзвичайно важко йшла на контакт з учителями. Не дивлячись та це претензій до дівчинки у викладачів не було, а бабуся пишалася своєю онукою, коли її хвалили за хорошу успішність.
Одного разу Барбарі терміново потрібно було поїхати до Лос Анджелеса, вирішити якісь там питання зі своїм адвокатом. Вона хотіла взяти з собою і Сару, але потім передумала і звернулася за допомогою до сусідки, щоб та взяла малу до себе на кілька днів. Та погодилася, звичайно ж, адже вони були подругами вже багато років. Але Сара не погоджувалася, поки їй не дозволили взяти з собою її улюблену залізницю. А ось Містера Блека довелося таки залишити вдома на самоті, хоча той був і не в захваті від такого рішення. Але нічого вдіяти не міг, кота просто закрили в будинку.
Барбара впоралася зі справами і їхала додому в чудовому настрої. Поїзд мчав з величезною швидкістю, у вікні одні пейзажі змінювали інші, розмірено гули електродвигуни, заколисуючи такими звуками пасажирів, які сиділи у зручних кріслах. А в цей час Сара гралася своєю залізницею...

*******

І ось що хотілося б додати. Кілька років тому відбулося кілька дуже дивних смертей. Буквально в один і той же час, в тому місті, де жили батьки Сари, три дівчинки, школярки, кращі подруги, покінчили життя самогубством. Найстрашніше в цьому те, що вони кинулися під машини, під величезні вантажівки, по черзі. Страшне то було видовище, скажу я вам, ці покалічені тіла, відірвані руки, ноги, кров і кишки на асфальті, жахливо, просто жахливо...

.
Редаговано в П'ятниця, 10 лютого 2017 07:49



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info