Вигідна угода

bg

#чтивонаніч

Ліза Сміт - приваблива блондинка з довгим, гарним волоссям, тридцять два роки, зріст сто шістдесят сім сантиметрів, успішний агент з продажу нерухомості або іншими словами ріелтор, незаміжня.
Так можна коротко описати молоду жінку, яка сиділа зараз за столиком в барі "Синій носоріг" і зі швидкістю звуку знищувала текілу. Ліза вже була добряче напідпитку, але, по всій видимості, зупинятися на досягнутому вона не збиралася. І на те у неї була вагома причина...

Почалося все зі звичайного телефонного дзвінка. Черговий клієнт хотів швидко продати свій будинок. Звичайна робота, не більше того. Ліза попросила залишити контакти і домовилася про зустріч.
Вона приїхала за зазначеною адресою трохи раніше, не любила запізнюватися. Красивий, не дуже старий двоповерховий котедж. Ліза навіть посміхнулася. Такий будинок легко продати і заробити на угоді пристойні гроші. Як називала свій заробіток Ліза, чайові. Вона підійшла до вхідних дверей і хотіла подзвонити, але дверний дзвінок був відсутній. Ліза постукала кісточками пальців. Руки замерзли, адже ще зима, кінець лютого, як не крути. Не минуло й хвилини, як за дверима почулися кроки.

- Секундочку! - Пролунав за дверима низький чоловічий голос.

Ліза мимоволі поправила своє шикарне волосся кольору стиглої пшениці, натуральне, між іншим. Масивні дерев'яні двері з тихим скрипом відчинилися. На порозі стояв високий, приємний на вигляд чоловік середніх років. Він був одягнений в синій махровий халат і посміхався на всі тридцять два зуби.

- Доброго дня, я Ліза Сміт. Агент з продажу нерухомості. - ріелтор простягнула руку з красивим манікюром. - Ви мені дзвонили вранці.
- Так, так, я пам'ятаю. Проходьте будь ласка. - чоловік легенько потиснув руку молодій жінці і відійшов в сторону. - Проходьте, роздягайтеся. Ви трохи раніше прийшли, тому вибачте за зовнішній вигляд. Ви можете оглянути будинок, а я поки перевдягнусь.

Ліза пройшла у велику кімнату, потім заглянула в спальню, в ванну кімнату, зайшла на кухню і знову повернулася в передпокій, де і присіла на диван. На другий поверх, куди піднявся чоловік, вона вирішила не йти. Ріелтор досвідченим поглядом розглядала інтер'єр. Нічого особливого, все просто і зі смаком. Але щось було не так, та що саме, цього Ліза поки зрозуміти не могла. У той час, коли дівчина роздумувала над цим питанням, до кімнати зайшов господар будинку.

- А ось і я, ще раз перепрошую. - Чоловік знову посміхнувся. - Відразу займемося справою, чи я наважуся запропонувати випити по келиху вина?
- Я за кермом, вибачте. - Ліза поклала на стіл теку з документами. - Із задоволенням, але ...
- Тоді може кави? Так, я не представився. Мене звуть Джейсон Фішер.

Ліза помітила, що вона не може відірвати очей від цього чоловіка. Ці його очі, немов зачаровували... Вона відчула, як кров ударила їй в голову. Щоки Лізи зрадницьки почали червоніти.

- А ось від кави, мабуть, не відмовлюся. - Ліза насилу примусила себе подивитися у вікно, а не на Джейсона.

"Візьми себе в руки! Ти ж його вперше бачиш!" - Подумала Ліза.

Через кілька хвилин вони вже пили свіжозварену, запашну каву і обговорювали проблему глобального потепління на планеті.

"Про що ми говоримо ?! Навіщо ?! Нічого не розумію ..." - думки Лізи почали плутатися.

Ліза навіть не помітила, як Джейсон опинився поруч. Коли він поклав руку їй на коліно, Ліза навіть не поворухнулася, лише серце забилося ще швидше.
Джейсон дивився на молоду жінку, як удав дивиться на свою беззахисну жертву. Його руки хтиво обплетали тіло Лізи, розстібаючи один за одним гудзики на блузці, а губи цілували вушко, шию, плечі... Ліза не пручалася, а заплющивши очі, повністю віддалась Джейсону.
І ось вона вже майже залишилась без одягу. Джейсон зняв з Лізи все, залишивши тільки чорні панчохи, що тільки додавало їй сексуальності. Ліза глибоко дихала і її невеликі, пружні груди піднімалася в такт дихання. Ніжні рожеві соски набрякли і приємно поболювали. Її губи пересохли і вона час від часу облизувала їх язиком. А Джейсон тим часом покривав все її тіло жаркими поцілунками...

Останнє, що запам'ятала Ліза, це був момент, коли Джейсон дивився їй в очі і щось говорив, говорив, говорив ...

Ліза прокинулася лежачи на дивані, роздягнена і з почуттям жахливого сорому. У будинку нікого не було, як не було і її сумочки з усім вмістом, телефону та ключів від машини. Також зникли її три золоті обручки, наручний годинник і золотий ланцюжок з кулоном. Ліза готова була провалитися на місці від сорому! Нею не тільки безсовісно скористалися, але ще й обікрали!
Добре, що одяг залишив, негідник! І двадцять доларів! Джентельмен хрінов! Ліза почала одягатися і тут вона зрозуміла, що було не так з цим будинком. Жодної фотографії, жодної картини, ніяких тобі вазочок і інших дрібниць, НІЧОГО ЦЬОГО НЕ БУЛО! І пил! Скрізь був пил! А значить в цьому будинку давно ніхто не жив!

.
Редаговано в Понеділок, 13 лютого 2017 13:42



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info