Коли в друзі додається хтось особливий...

tb1

Ну типу, як моя тьотя, чи як вчитель алгебри та геометріі, або коли бачиш в підписниках викладачку універу, чи виховательок Надіного садочку, то кожен раз думаю, щось типу "о боже, Тетяно, пора себе взять в руки. Писати по-людськи, стежити за мовленням і розстановкою ком, обмежити себе в обсценній лексиці бо це ж уже невозможно. Скоко буде мать твоя червоніти за тебе?! " і ти так пишеш постів 10/20/40/100 без матюків, передаючи крапочками, комочками і різними дієзами бентегу свою. Іноді пишеш виключно мовою літературною, та однак - ніхто того не помічає. Бо під пост де суржик лиш у прямій мові головного героя приходять фукісти і страшно фукають, під пост без матюків приходять зів'яновушники і в'януть нещадно й безпробудно. А тоді ти така махаєш рукою за терапевтичною методикою "да пашло воно" і пишеш навпростець - без ком і цнотливих дієзів.
А люди оті особливі, які додавалися до вас і бентежились, потім змовницьки підморгують і пошепки кажуть "молодець".
А я шо... Я знову буду думать, шо от підпишеться на мене голова сільради і я точно перестану вотето всьо. Хотя ні, він знає всю мою лексичну розмаїтість і сам фізрук за освітою. .

.
Редаговано в Вівторок, 14 березня 2017 07:00



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info