Всяке разне

ПРОСКІФСЬКА БАБА

Іду я нині з Вєрой і Надєждой у свєтлоє і обіспєчєнноє будуще.Тоїсть влачу торби із ринку, шо саме по собі складає рівно одну третю із жизні женщіни. Ну, тобто : кухня, кіндер, кірхе - класичне понімання благовірних і благородних лицарів на тєму , шо в жизні нада Дульсінеї, шоби не…
Докладніше

Рубріка ретроспектива від дєдушкі. 02 липня 2014

Дєдушка с чувством глубокого удовлєтворенія продовжує стежити за процесом раздуплєнія мірового сообщества касательно феєріческой пиздуватості Владіміра Владіміровича [email protected] Щас на селі гаряча пора, нада і по хазяйству порацця, корови, кабан, то та сьо, но і глобальні процеси нам отпускать на самотьок нікак нільзя. Но ви не переживайте - дєдушка зорко слєдіт…
Докладніше

СОРТІРНІ ЗОМБІ

То капець! О третій двадцять, коли вопше стіхає українська ніч, воно вривається в твій сон. Далекозоре, но недальновідне, зато нахальне і обурене до скреготу зубовного. Кричить тобі у трубку, шо аж все пространство тонких матерій здригається от сотових вібрацій і істєрящого сопрано:
Докладніше

Я знаю - він існує.

Молодий. Вродливий. Атлетичний. Золоте хвилясте волосся струменіє сонячним водоспадом по могутній нескореній шиї та шорстких богатирських раменах. Пронизливі очі кольору товченого льоду випромінюють життєву мудрість та теплу вселенську приязнь.
Докладніше

Переправа - 2100

- Папа, чуєш, папа. - Ваня настойчіво смика похмурого батька за рукав красівої трьохцвєтної тєлогрєйкі. - А земля існує? - Існує, синок. - Авторитетно кива папа. - Я, канєшно. не то шоб бачив, а вот дєдушка ше помнить. Розказує часто за родне село. Корови там, дєрєвья. пчьоли, пєрсікі, вода не…
Докладніше

Шо я Вам хотіла сказать по ітогам свого отдиха.

80 процентов отдихающих в готелі - росіяни. Весь отдих я ждала ночних дєбошей. Криков с балкона п'ятого етажа на всю Івановську "Людка, вилазіііі!!!!".
Докладніше

ФеБешні войни.Зоряні й не дуже.

Похоже : Ганібал наш продрався через альпи месиджів і вбросів,чи, може, то у нього було заклинило шось в меморіз, буває. Добре, шо сам пройшов і слоники всі цілі.І шо нічо ніхто не відморозив. В черговий раз. Не так зерно відсіяв від полови, як, певно, побоявся сам попасть у жорна. То,…
Докладніше

Про дітьов вєлікіх

Порадував синочок ФБ-міністра. Ох, порадував. Заблудився пацан у лєсу. То їсть в березі з большой букви.Просто таки возмущонний Павлік Морозов. То їсть одноврємєнно і возмущаєцця і морозить.Як холодільнік "Донбас" 1965 года випуска.І палить батю, як старого черевика.
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info