Хачапурі по завєтам тьоті Гели

Колись я жила в місті маленьких мрій. Там воно якось так получилося, що задовго до того як я вилізла з поїзда Гребінка-Полтава, поблизу того міста жив грузинський Шевченко - Давид Гурамішвілі. Казали хароший був, скромний, чесний і хазяйновитий. І отак він помер, поховали його і довге времня ніхто й не догадувався шо то воно за Людина лежить в нашій землі. Аж поки якийсь дотошний науковець історик не докопався до всієї цієї історії. Ну і панєслась.

Тепер те місто іноді перетворюється на філіал Грузії в Україні. Там єсть ціла вулиця яка місцевими кличеться "Гурамік" і кладбіще імені цього Давида (я біля нього жила) і даже єсть цілий музей де скрізь лежать Давітіані, і портрети Давидові. Колись Парцхаладзе даже зробив там ремонта красівого, шоб не стидно було там прінімать соотєчєственніків. Ну ми щас не о том. Ми про хачапурі і грузінську кухню.

 

За шо я люблю грузинську кулінарію, це за те шо вона, як і українська - проста і бистра і дуже вкусна. Це вам не італьянська випічка, коли нада витяжка пупків дінозавра і три дня колдовства і поклонєнія куску тіста. Ну там хіба в грузинів встрічаються не дуже понятні спеції і молочні продукти, но єслі сильно не заморачуваться, то і не обязатільно іспользувать молоко високогорних козлів. Я от раньше думала, шо грузінська кухня то дуже страшне і непонятне, а потом я якось попала снімать дено Грузії в тому містечку, і пішла снімать кухню. А там була велика із красивенними очима тьотя Гела. І ще парочка молодших жіночок. Вони канєшно Гелу називали по-другому, но нам то не проізнєсті, тому я називала її Гелою, а вона соглашалась. Гела готовила таке Чахохбілі з нашої вкраїнської курятини, шо потом хотілося жениться на Гелочці і усиновить те чахохбілі. Це Гелочка мені розказала, шо у них Лобіо це як у нас тушена картопля, в каждої хазяйки по своєму, в каждої вкусно і нема єдино-правильного рецепту. Вона казала "Лобйо - це квасол" і свіялася, і тепер я маю чоловіка який шалено любить квасолю, і знаю сікрєт, шо позволя так зварить квасолю шо від неї не буде неумолімо пучить ( В процесі варки не менш трьох разів після закіпання поміняйте воду і нікакой екологіческой катастрофи). Ну от Гела пекла хачапурі. І я доїпалася до неї як дурна "Тьотя Гела, я ж замуж не пойду пока не научиш мене отаку вкусну хуйнюшечку ліпашить".

Тьотя Гела дивилась в мої закомплексовані очі і казала "От дура...... (далі непереводіме на грузінськом) у тєбя же ліцо как лістік і глаз чістий" але із жалості навчила робить хачапурі.

Канєшно щас до мене прийдуть грузіни і розкажуть шо тьотя Гела не настояща, а я лох нещасний шо думає шо вміє робить хачапурі. І я соглашусь. Бо Хачапурі без мацоні і особенного масла і без їхньої кисломолочки то вже не то. Але тьотя Гела подала мені найбільш наближений до нашої реальності рецепт.

Розкажу вам пропорції з ращота на 5 невеличких хачапуря. Хочте більше подвойте продукти.

Тісто:

Все почалось із того шо в мене скисло молоко а тьотя Гела казала "у вас такого нєт" і показувала їхню пересироватку недокисляк "но єслі очєнь надо то бєрі кіслоє молоко нє жирноє, кєфір нє бєрі - густой".

Так от 1 стакан кисляку. 1 яйце. Півчайної ложки солі, пів чайної ложки цукру, пів чайної ложки соди. І десь пару стаканів борошна. Вимісить до гладенького ніжненького комочка. Коли домішуватимете борошна не дуже додавайте краще підмащуйте руки олією.

Начинка:

Тьотя Гела тут грустнєла, але потім сказала шо всьо таки і від наших коров мона добицця вразумітєльного продукту. В оригіналі треба їхній сир імертинський (кажись), але ви його в нас фіг найдете, або він буде на вєс золота. Тому можете не напрягаться і взять адигейський, або сулугуні і добре віджатий смачнючий наш домашній сир, або просто сулугуні і пусть вєсь мір. Мені найбільш прийшла до вподоби така начинка - 200 грамм сиру (того шо москалі звуть твораг) вибирайте смачний, туди десь із 200 грамів тертого сулугуні, 50 грам масла потріть, 2 яйця, по смаку сіль, перчик, зелень, якшо все одно буде сухувате додайте ложку сметани. Гела кривилась, але казала шо мона таке робить.

Далі берете своє красіве тісто ділите на 5 кавальчиків, потім кожен розкачуєте чи розтягуєте руками, на розмір середньої тарілки повесердині гіркою кладете пяту частину начинки потім збираєте по колу краї до купи, тісто має гарненько тягнутися, підтягуєте защіплюєте. І розминаєте руками або качалкою ваш хачапурь від середини до краю, шоб сир гарно розійшовся. І потім на гарячу сковороду без масла (бажано брати товсту сковороду що гарно тримає жар) і накриваєте кришкою. Підсмажте з обох боків під кришкою. Потім дістаньте на миску, і розтопіть зразу ж зверху на ньомушматочок масла. І бігом давайте зжерти коханому. Або їжте самі і ні про що не шкодуйте. Бо це справді так смааааачно. І тісто тоненько і начинка соковита. ММММММмммммм.

Якщо печете багато то складайте їх стопкою, і промащуйте маслом. можна посипати зеленню, мона зверху поркришити ще трохи сиру. Ну я так не вийобуюсь - не успіваю))))

Смачного, і хай на вулиці дощі, у світі хуйня яка-то а ваша кухня хай пахне смакотинням!

.
Редаговано в Неділя, 21 вересня 2014 19:39



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info