В нас пралка...

lp2

В нас пралка, в сенсі пральна машина, класна така. Все пере, не вимахується і, враховуючи поважний вік, лише РАЗ її довелося ремонтувати. Але вона як латентна істеричка, працює сумлінно, коли приходить час дедлайну, тобто час викручувати, в неї починається істерика. Нею теліпає і колотить так, що сусідка приходить і питає, що в нас трапилось. А якщо я в цей час в дальній кімнаті, то складається враження, що чотирі п'яні колектори намагаються за будь яку ціну виламати нам стіну через борг п'ять копійок. І від того виламають вони чи ні, залежить щонайменше життя кожного з них і їх родин і їхніх домашніх улюбленців з тараканами включно. Коротше, коли в нас прання, частіше всього мене можна побачити так... Зверху на пралці. Моя неіснуюча дупа і мої нещасні п'ятдесят кілограмів миттєво заспокоюють це чудо техніки і вона сумлінно і помірковано працює в режимі "тихо ша". Сиджу оце на машинці і думаю - от би і з істеричками в фейсбуці так можна було - сів зверху і воно заспокоїлось.

Докладніше

Добрющого всім здоров"ячка, котани!

kz

Ітак, на вулиці прекрасний понеділок, власне як і в приміщеннях (бгг, каламбурчік-с тупорилий) і не менш прікрасний, як цей понеділок сеанс понеділкової медитації від Захарни.

Для медитації нам потрібні всі ті самі інгредієнти, що й попереднього разу, кава/чай і солодкий смаколик
У Захарни січас наприклад лежить на тарілочці, пахне та спокушає рожева прекрасна зефірка. Пачіму зефірка? А тому що Захарна не любить солодощів вапше і єдина солодоща, яку ще Захарна може в себе іноді пропихнути це зефірка. Странна женщіна пра? (і оччінь вигодна в содєржанії, міждупрочім, бгг)
Ладно, фатіт про Захарну, ітак, заряжаємо воду коте пречудовим, вдивляємось в цю картинку і уявляємо, що ми поруч з цією чарівною кішечкою гуляємо в саду, весна, пахнуть квіти, зелена соковита травичка та соковито-яскравий квітничок радують наш погляд. Ми сидимо на терасці, п"ємо кавучай із своїм улюбленим смаколиком і вдихаємо аромати весняної природи. Уявили? То були так сказать прєдварітєльні ласки, а тепер заварюємо справжні кавучай, беремо смаколика до рук, закриваємо очі і уявляємо все вищесказане на повну катушку, розслабляємось і не боїмось, що хтось видре вашу піроженку, баклан в отпуску, Захарна провіряла,

гарнющого понеділка та такого ж тижня!

Фото Клєр Захаровны.
 
 
Докладніше

От наприклад...

20799962 1491557564258416 6780270438494472724 n

Не хочу і не буду засуджувати коментаторів щодо факту смерті російського сатирика. Взагалі не хочу про це говорити.
Але цікаве інше явище.
Під постом Слєпакова, який оспівував гівно, купа коментаторів з України, які раптово дізналися що той Сімьон не торт і стали заламувать руки - Сімьон, ви оказується гівно, а не тільки ваші пісні.
Людоньки мої добрі. Та усвідомте нарешті, ну. Скільки років вам ще потрібно щоб вбити в голову цвяхами заповідь 11-ту: "хароших росіян не існує"?
Просто змиріться з цим, вийдіть з образу терпіл, окресліть коло і амінь. Чим скоріше ви це зробите, тим краще. Немає більше тих прикольних чуваків що колись вас веселили таким своїм милим туалетно-жопним гумором. Є лише зарубки на приклАді (с).

Докладніше

Про корупцію

vc

Я сильно давно колись купив собі машину. Іномарку! Seat-Cordoba. Нову, темно-зелену, красіва така була...

І записав її на батька, бо в мене в силу різних причин тоді не було ані паспорта, ані прописки...

Батько погнав машину з Києва додому на Черкащину, бо треба її ж було десь зареєструвати...

А іномарок тоді ще не так, щоб сильно багато було на дорогах...

І от батька на трасі, за Переяславом, спинив гаїшник... Навіть не за порушення, а просто, щоб подивиться, що воно за машина така...

Батько вийшов з машини, як був - у куфайці, картузі і чоботях...

А гаїшник неквапливо обійшов навколо авто, заглянув в салон, перевірив документи і спитав: "Що це ви, діду, - здуріли на старість?"

Докладніше

Всі оці малі п'яти потрібні...

tb1

Всі оці малі п'яти потрібні в хаті для того, щоб в найстрашнішу мить, підлізти і сказати:
- я вимагаю обнімашок.
Обнімаю.
А вона своїми пальчиками витирає сльози і каже:
- нічого, я колись виросту і нароблю тобі радостів, ти тільки не плач, бо в тебе брови червоні.
Тут і не хочеш, а мусиш втамувати всякі оці жидкості.
- А тепер я буду тобі радісно читати. 
Он воно для чого треба було не зійти з ума від ночей без сну і від втоми. Для того щоб оці веселі малі п'яти вклалися на мене і вимагали "лоскотасиків" і погрожували радостями.
Докладніше

Якось так склалося, що я прочитав…

vc

Якось так склалося, що я прочитав дві підряд книги про життя та творчість Володимира Маяковського (Дм. Биков, “Тринадцатый апостол» і Бенг Янгфельдт “Ставка – жизнь”, Владимир Маяковский и его круг”). На підході ще й третя – Віктора Шкловського “Воспоминания о Маяковском”…

Що я должен вам розказать? - Маяковський народився в Грузії, батько його був, за походженням, з нащадків запорізьких козаків, а мати – з України…

І от власне на цьому хороше про поета й заканчується… В постєлі Маяковський, при всій своїй громогласності агітатора і горлана-главаря, був нікакой, - намікає рокова женщіна Ліля Брік…- “Да, в постєлі то було чисте горечко й сміх” – погоджується з нею її рідна сестра Брік Ельза… - Зато як чоловік - непоганий, - возражає їм обом Осіп Брік, чоловік Лілі...

Ото таке… Але баби в цьому розбираються все ж краще, як на мене… 

Докладніше

Обзор 11 листопада 2017

did s

Доброго здоров’я, друзі, надворі п’ятниця і за прошедший за тиждень відбулося чимало вкусних подій. Тут без кави не розібратися, тому вмощуємось зручненько і читаєм уважненько.

Саміт АТЕС у В’єтнамі іде своєй чередой, Трамп і Сі Цзиньпін безстиже воркують між собою мило друг другу улибаясь і жестокосєрдо іздіваясь над унилим Хуйлом. Которий як узнав, що сума підписаних американо-китайських контрактів составила 253 млрд доларів, лише завістліво крякнув. Його лічне состоянія намного менше, за два десятка років Хуйлу вдалося нацарювать всього лише якісь жалкі 200 млрд доларів. А тут на його глазах Трамп і Сі ворочають такими сумами, шо Хуйла немилосердно задавила жаба і воно пугліво сховалося за портьєру. Плаче там, нєбось, тщетно дожидаючись, шо його тоже позовуть в компанію успішних і довольних жізнью мірових лідерів.

Докладніше

Обзор 10 листопада 2017

did s

Доброго здоров’я, друзі! Надворі чудова осіння погода, небо затягнуто мальовничими сіро-свинцьовими тучами, в повітрі відчувається дихання холодного дощу, зима наближається, саме час заварити собі чогось гарячого, смачного і бодрящого. Наприклад - зеленого чаю. Попиваючи який можна подумки помандрувати у царство цього напою, в сонячний В’єтнам. А саме – у курортне місто Дананґ, куди в ці хвилини злітаються лідери країн Азіатсько-Тихоокеанського сотруднічества та везуть із собою численні делегації радників, секретарів, б’юрократів, журналістів та інших бездєльніків, яким предстоять сурові іспитанія в’єтнамською гостинністю з поїданням свіжих крабів, креветок, немів, фо-ба, фо-ґа та інших підступних витворів місцевої кухні.

Участь нашої делегації в Дананґу не предусматрюється, бо Україна прямого виходу на Тихий океан не має, принаймні поки що. Але Україна все-одно там буде незримо присутня, бо туди летить Хуйло і як подейкують знающі люди, собирається горько на Україну жалуваться. Жалуваться він планує Трампу, сєтуя на коварство хунти і з мольбой заглядаючи американському президенту в очі.

Докладніше

на засєданії суда по ізбранію...

maf

на засєданії суда по ізбранію запобіжного заходу для водітєля туарега дронова прокурори трєбуют арєст на 60 днів без права внесенія залога
мол у підозрюваного немає соціальних связєй, бо прєстарєлу мать його він навідує раз на місяць та і дзвонить їй ненабагато чащє
на вопрос судді, звідки така інфа, прокурор каже, шо з допиту матері дронова
- а чи долучений протокол допиту до матеріалів справи? - спрашує суддя
- нє, - відповідає прокурор похнюпившись як двоєшнік перед завучем

- ТАК ЯКОГО БЛЯДЬ ХУЯ ВИ МЕНІ ТУТ ПИЗДИТЕ ЯКУСЬ ПОЄБЄНЬ СКІКИ ВІН РАЗ ХОДИВ ДО МАМИ І СКІКИ РАЗ ВІН ЇЙ ДЗВОНИВ??? ВИ ШО ЄБАНЬКИ ДІПЛОМ КУПИЛИ??? ХОТЬ БИ СЕРІАЛ ЯКИСЬ ПОДИВИЛИСЬ ДАЛБАЙОБИ, SUITS TAM ЧИ GOODWIFE (зачоркнуто) тоді цей допит не може бути аргументом, - каже суддя

П - ПРОФЕСІОНАЛІЗМ

Докладніше

Щоб підтвердити звання...

tb1

Щоб підтвердити звання "мать-гавно", накричала оце трохи на младєнца за розкидані іграшки. Ну як накричала, в моєму дтинстві то даже за крик не щиталося.
Лежить. Страдає. Требує любві.
Кажу їй:
- Я тебе люблю, як сто разів до неба і назад.
- Іще.
- Я тебе люблю як усі світи.
- Іще.
- Моя любов як небо - неосяжна.
- Мамочка, ти моя зірочка, то моє небо, ти моя кісточка, ти моя мамочка, ти мій прибирач іграшок.
#Яктебенелюбити

Докладніше

Новини із України все більше нагадують "записки шизофреника"...

dl

На Донбасі загинули українські військові - в Одесі в цей час офіційним проросійським(!) активістам(!!) не сподобався "пам'ятник революціонеру". Вони гидливо покрутили носом і розійшлись по домівках.

Учасника ДТП, якому просто виголосили підозру, беруть під варту без права застави, аби не втік і не тиснув на свідків. У той же час лідера харківського антимайдану суддя, що лишився після люстрації(!!), випускають одразу після оголошення вироку - 8 років - по амністії. А корупціонерам на кшталт Насирова чи молодшого Авакова призначають копієчні платежі і домашній арешт.

І я розумію, що це не проблема окремо взятих міністра чи депутата, прем'єра чи президента. Проблема в тому, що люди у нас такі.

Що суд за бажанням може собі дозволити не помічати війни. Що хтось із ваших сусідів - я в цьому певен! - доводить себе до оргазму на фото путіна й бажає, аби Україна щезла з лиця землі.

Суспільство - не моноліт. Роздвоєна особистість з яскраво вираженими суїциідальними нахилами... І от не знаю - ви точно впевнені, що після цього найбільшою проблемою є неправильні посадовці?

Що роблять люди для того, щоб об'єднати суспільство? Окрім, звичайно, відфрендів, банів та небажання вступати в будь-який діалог - потреба зачищати приватний простір... Але цей простір рано чи пізно втоне у середовищі, що майже наполовину сформоване тими самими "неправильними людьми".

Саме тому після кожної революції все дуже швидко "вертається взад". Бо хтось піймає злочинця - а хтось відпустить, хтось віддаватиме життя за країну - а хтось стрілятиме в спину.

І я не знаю, як можна усе це вирішити й чи можна вирішити взагалі... :(

Докладніше

До речі, Некросатирикон розкриває...

podolaihama

 

До речі, Некросатирикон розкриває досі утаємничену причину поразки тевтонського війська під Грюнвальдом. Тут не обійшлося без історичного анекдоту у вигляді Африканської корогви, котра насправді мала у своєму складі аж дві тисячі так званих ведмежих павіанів. Все це кудлате лицарство привів на поле битви волинський шляхтич та видатний авантюрист своєї епохи - Гегемонт Бурштин-Поганяйло. Привів звісно не сам, а за допомогою власного зброєносця Томаса Сироти, істоти непевного походження і невизначеного соціального стану. Старий Гній зі Смерди Гори викривав цього Томаса яко чорта і хтонічну малпу, принаймні такі свідчення маємо з тогочасної монастирської писанини. Сам же він представлявся виключно сарматійським принцем і жертвою сарацинської експансії, через яку, за його ж власними словами, він й покинув рідний дім, що згорів десь на околицях християнського світу.

Взагалі, вся ця кована аристократична зграя, котра засіла на Смерди Горі (звідки й тероризувала навколишніх поселян та дрібне боярство) в якусь мить таки досвистілася і тяжка длань вельможного волинського паньства взялася до зброї. Смерди Гору врешті спалили, а тамтешніх павіанів пересаджали на коли. Виявилося, що крім усього іншого, це був єретицький, ба навіть відверто поганський осередок. Магія, алхімія, соціологія - все це практикувалося там ночами вкупі з пиятикою і трансгендерною содомією.

Власне через цю неприємну обставину героїчний подвиг Африканської корогви на Грюнвальдському полі був відцензурований літописцями до повної його відсутності. Але справедливість не така проста штука як здавалося тодішнім архіваріусам. Врешт, хай і через 600 років, її було відновлено.

Докладніше

Запросили на семінар “Что думает избиратель на самом деле?”…

vc

 І проводить його якийсь тіхнолог з Флоріди на ім’я Джон… Ото він, бля, точно зна, що наш ізбірітєль думає “на самом дєлє”… З усіх українських округів воно було тільки в сауні, але досконально розібралося в менталітеті електорату з Решетилівки і Буратина, і буде тепер вчить…

Ізбіратєль, на самом дєлє, нічого не думає… Бо нема такого поняття “ізбіратєль”. Є конкретна людина з своїми тарганами й мислями…

Я недавно був на Закарпатті, віз мене таксіст в Мукачево… - Що ви думаєте? -питаю... А він каже: “Я думаю, що якщо ви хочете випить, то я вас до свої тітки завезу по дорозі, кращого вина тут ніхто не робить”…

- Та ні, дякую, - кажу…

Але він мене ще по дорозі все-одно тричі тим вином спокушав, як сатана Іісуса в пустині. Раз хвалив само вино, потом технологію проізводства і наприкінці вже саму тітку, од безисходності…

А на Черкащині мені раз довелося везти односельчанку в лікарню посеред ночі… То вона по дорозі інтересувалась: "Шо там у вас робиться? Живе ще Кіркоров з Пугачовою, чи розійшлися вже?"…

Что думаєт ізбіратєль, бля…

Докладніше

Всі вже про 7 ноября відписалися...

vovk

Всі вже про 7 ноября відписалися, то й я напишу. А то одбився од колективу аж встид ня бере, треба виправляти.

Баба моя хресна, Зоя Іванівна в районній школі вчителювала, середній, імені Валі Котика. Там у їхньому пгт без Котика вопше не могли – і пту його імені було, і музей, і басейн. Тому шо в союзі котиків любили не менше чим у фейсбуці.

А директор в тій школі був Сало Едуард Петрович, старий більшовик і матрос-балтієць. Всім хвалився шо Лєніна бачив, у сімнадцятому, три мінути, в профіль, з одинадцятого ряду. Ну і рішив він революційну п’єсу на Саму Главну Дату вжарити. Скликав усе начальство з району, ударників всяких, партінструкторів, делегатів і прочу птичу сволоч. і почав, значить, виставу готовити.

За сценарій баба вже не помне. Крепкий сценарій каже був. Білогвардійці на конях, махновці на жандармах, петлюровці з самоварними мордами, смичка города і дєрєвні в лиці комсомольців Яші і Глаші в отдєльно взятому бронепоїзді. Отлічний сценрій, Корнійчуку не стидно підписатися. А вот з реквізитом пішло туго, бо довольствія не було.

Докладніше

Сьогодні на хвилі OFR.fm/Zemlya...

podolaihama

Сьогодні на хвилі OFR.fm/Zemlya до програми Еволюція або Смерть завітає пан Les Beley. Початок розмови о 21.00

А поговорити з ним є про що. Людина розумна, сурйозно ерудована, отже й коло розмовних тем може бути дуже широким. Однак ми сконцентруємося на такому складному історичному і культурному явищі як Закарпаття. Піднімемо тему закарпатських ідентичностей, виразних особливостей та підкилимних процесів, торкнемося й "русинства" як політичного проекту. Ну і звичайно поговоримо про "внутрішній Конотоп" пана гостя - про Ужгород та його міфи.

Долучайтеся до Old Fashioned Radio о 21.00

Фото Івана Семесюка.
Докладніше

В колхозі “Побєда” Омської області Росії...

vc

В колхозі “Побєда” Омської області Росії, в далекому 1967 році, колхозніки в лаптях і фуфайках закопали в вічну мерзлоту “капсулу врємєні”, яку приказували вскрить точно до “100-лєтія Вєлікой октябрьской революции”… В тій капсулі радянські кріпосні, на свій хлопський розум, розписують якою буде Страна Совєтов через 50 років… Особливо їх космос чогось цікавив.. Оранжереї на Юпітері, сади на Венері, їхні онуки й правнуки – космічеські турісти…

Так от шо я вам скажу, уважаємі посланці із прошлого… Якщо в двух словах, - то ніхуя не вийшло, короче… Проібали страну! Ні оранжерей, ні садів на Венері, нічого ніхрена ніде нема… Літають іногда ікони та мощі Сергєя Радонєжського і часто падають у грішну землю прямо бля з неба… Селяві і гравітація…

Онуки ваші та правнуки ніякі ніхрена не космічеські турісти, а ходять в тих самих лаптях і фуфайках шо й ви… На Юпітєр не полетіли, остались і спиваються в колхозі… Правда й колхоз вже розвалився, к ібеням.. Десь так… Тупікова вєтка развітія в общим, так получилось...

В нєкоторих странах будуще ще хуже чим прошле... Сувора православна реальність, сука...

 

Докладніше

Доброго здоров"я, котани!

kz

Доброго здоров"я, котани!

Самого щасливого кота вам в стрічку!

А січас Захарна буде говорити з вами про сірйозні речі, всім ЗБАГОЙНА!!!

Нав"язливо рекомендую збільшити це фото на весь екран (воно валшебне не тільки тому, що його зарядила Захарна)

Ітак, перед монітором поставте банку з водою, покласти піроженки, шоколадки, зефірки, пічєньки, цукерочки і тортіки і чітко слідуйте інструкціям Захарни

Здєлали? Тепер, хай стоїть то всьо до обіда, заряжається. Перед обідом, не пізніше 12 годин і обов"язково на голодний шлунок, наливаєте воду в чайник і шляхом нескладних маніпуляцій, готуєте собі чай, або каву і ставите перед носом.
Сядьте, закиньте ногу на ногу і розслабтесь, а тепер повільно нюхайте піроженку, нюхнули? всьо, видихайте, тільки теж повільно, видихнули? а тепер так само повільно вдихайте аромат кави або чаю, процедуру повторити де-кілька разів і лишень після цього можна буде приступити до самої церемонії.
Тепер закривайте очі, кусайте піроженку і повільно починайте жувати, уявіть себе на березі моря, хвиля накатує одна на одну, сонечко ніжно пестить ваше обличчя, а теплий вітерець куйовдить ваше волосся... 
Тепер повільно сьорбайте каву/чай і жуйте то всьо разом з піроженкою, очі все ще закриті, і ви все ще на березі моря, хвилі накатують одна на одну, вітер ще ніжніше куйовдить ваші кучеряшки, а вдалині пропливає пароплав і бовваніє якась цятка... Ви розслаблені, повільно дожовуєте піроженку і допиваєте вашу каву/чай, з стану нірвани все ще не виходите і повільно жуючи розглядаєте цятку, цятка наближається, наближається, наближається і перетворюється в жирну чайку чи баклана, баклан стрімко підлітає, вириває з ваших рук залишки піроженки і летить геть! патамушо жрать нада меньше! скоро новий рік, а ваша дупа все ще жирна, праізвол!!! шо ви собі думаєте? Сіли тут, булки розслабили і жирієте?
Посміхнулись? От і правильно!

Гарного дня!!!

сіанс проводила псіхотерапеут 99 левела, докторесса околовсячеських ноук міжнародного класу з чорним поясом на талії та чокером на шиї, гуру бойового стьоба над раґулями всіх мастєй Задєріволк Клєопатра Захаровна)))

Фото Клєр Захаровны.
Докладніше

XVIII

Фото Уляны Галич.

#міфологіяриб

XVIII

коли я візьму свої весла й ласти,
і піду по уявній воді – за край,
милосердний рибалко, не дай упасти.
а якщо впаду – не карай.
бо вода в глибині – така причинна,
проникає під шкіру вибіленим іклом.
дивиться в мене безколірними очима,
ріже побитим склом.

в цій воді живуть фантомні рибини,
отруйні медузи і кашалоти.
скажи мені – щоб ми робили,
якби зуміли себе побороти?
якби ця вода потекла венами,
і в чарках наших плюскалася вода – 
чи вірила б я у твоє повернення?
чи пам’ятала б, як тане твоя хода?

чи ти говорив би зі мною крізь сни і відстані?
ось твої береги, ось невиплачені борги.
все що зостанеться, коли ми підемо звідси – 
недопалок моєї цигарки і відбиток твоєї ноги

 
 
 
 
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info