Про криваву демократію.

Багато хто читав чи чув про древні демократичні традиції українців, починаючи з часів раннього середньовіччя і кінчаючи часами Гетьманщини.
Так от вчоний кіт хоче підпортити пасторальну картінку сформовану популярізаторами історичних фактів.


Да, демократія була но дещо специфічна, вибори канєшно проходили в простій і невимушеній атмосфері - кандідати на виборну должность не скупилися на горілку, яку тут же викочували у бочках на площу, а бочки заодно і служили імпровізіруваними трибунами промовцям.
Після виступів довірених осіб кандідатів проходили прєнія.
Підігріті халявною горілкою сторонніки кандідатів після того як вичерпувалися вербальні аргументи начинали жостко бить опонентів тоїсть до крові.
Власне після обміну аргументами начиналося голосування шапками, атрибутом кожної вільної людини на той час. Коло кожного з кандідатів виборці складали на купки свої шапки чия купка була більша той і получав посаду.
Но частенько бувало і таке шо недовольна результатами голосування проігравша сторона бралася за зброю і тоді начинала працювать "ревізійна комісія" (тоїсть починалася вже справжня війна), після роботи якої, голоси перещитувалися з урахуванням відрубаних вух, носів і даже рук і ніг.
При цих умовах часто перемагав не той хто мав ширшу підтримку, а той хто лучче підготовився.
Да кстаті, по остаточних результатах виборів, непримиренних протівніків нового режиму запросто осліплювали або даже страчували.
Ага, був ше дуже цікавий звичай, шо кандідата який набрав найбільше голосів, а потім вдруг передумав обично душили в мішку.
Чому саме в мішку- хуйогозна, но приказка про кота в мішку грає новими барвами.
Нехайбудда любить вас усіх.

.



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info