Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Всьо. Кончилися канікули...

- Всьо. Кончилися канікули, - виголосив резюме батько по поводу останніх подій на Сході.

- Война, - сказав дядь Гриша спокойно, наче "Сніг іде". 
- Война продолжається, - сказав дядь Гриша голосом стратега і пріпєчатав слова долонею до столу.

- А я тіки, блять, не поняв - а шо у нас Генштаб робить? А якого наш Главнокомандующій у Давосі? - почав червоніти батько.

- Так ми можем йому пісьмо написать у Фейсбуці, - запропонувала я.

Докладніше

Портретичне

У Наді є дружочок, Мішка, хороший такий хлопчик, як тільки забачить її на горизонті зразу кричить "Надя я тут" а якщо Надя на рожевому велосипеді, то взагалі летітиме до неї попри всі перепони.
З Мішою вдень завжди гуляє бабуся, спокійна така і хороша жіночка. Давненько ще з нею говоримо про те про се, поки Міша катає Надю, а Надя намагається його мцакнуть у щічку.
Недавно зрозуміла, що Міша переїхав із сімєю до нас в будинок і навіть на наш поверх. Тепер ми сусіди, і якось на фоні цього розговорилися з бабусею про життя-буття.
Вона сказала, що на весні поїде додому, а зараз от, допомагає з малим.

Докладніше

Я хочу тобі написати листа...

Я хочу тобі написати листа
Рукою...
На папері.
Щоб літери складалися у слова
І танцювали про моє життя.

Я хочу тобі написати листа,
Про те 
що усе банально,
Про казку і диво за моїм вікном
І про таке... про загальне.

Докладніше

Мурзікньюс

Ну шо вам сказати, пока вчоний кіт святкував українську рамадану вселенське зло в лиці Хуйла не дрімало і шукало удобний повод насрати українцям, но про всьо по порядку.

Докладніше

Два бомжа прямо зараз на Солом’янці ведуть патріотичні бесіди.

І просять у Люди з кіоску "чекушку". Люда не дає їм чекушку, бо в них нема дєнєг, ну вже видно що все-таки дасть із гуманізма... В цьому сложному переговорному процесі бомжі ведуть високі діалоги (а може вони й не бомжі, а так просто)... - Наш аеропорт, а не їх, то вони брешуть, - каже один... - А я по теліку бачив... По якому теліку ти бачив, бля? - То вони п-дять... В мене там сусід служить кстаті, я в курсі... - Ну тоді хорошо, ладно... - Наші бойци краще підготовлені і їх американці консультірують, це - сікрєт, ну ти нікому не кажи... Там є така програма спеціальна для штурмовіков...

Докладніше

В мене з мамою связь в тончайшому мірє...

В мене з мамою связь в тончайшому мірє, куда тому мобільніку. Нам і говорить нінада, бо ми всьо знаєм наперед і чувствуєм без связі...
От звонить вона мені недавно:
- Доця, в тебе там нічо не случилось?
- Та нє, ма, всьо харашо, не волнуйся...
Я таки скриваю від неї багато і стараюсь нічого не казати, бо в неї хворе серце, а вона всеодно все відчуває...
- Доця, от не обманюй, ти мені снишся і дуже плохо...

Докладніше

ТРОШКИ ПРО АНАЛІЗ І АНАЛІЗИ)))

Я вопше люблю всьо аналізувати... З дєцтва. Лежу я така в дєцкому садіку на тіхом часє в краваткє. Спать дньом я ще з дєцтва не любила, і аналізірую: а чо Альонка полізла цілуватись до Антошки? Антоха - це ж мій кавалєр... От шо їй нада від мого кавалєра, коли у неї своїх завалісь? так нє, нада обізатільно ще й мого прихапать... Ну ладно, Альонка, ми ж закадичні подружки - забирай Антошку, дарю безвоздмєздно! Пользуйся, я собі іщщо кавалєров насобираю. А Альонкі ж ненада той подаряний Антошка і даром, їй просто нада було расчістіть мєстєчько, шоб біля мене в радіусі 10 метрів нікого не було і наша дружба би не омрачалась всякими случайними людями...

Докладніше

Кіборгів пост (Вогнем і мечем)

Не так давно в Україні не було армії взагалі. Закосити від служби вважалося за прийнятну норму. Йшли до війська тільки якісь непросвітльоні лохи. Ба, більше. Точилися розмови, що Україні взагалі армія не потрібна, бо це зайва витрата бюджетних коштів, а воювати нам все-одно ні з ким. Бо ми такі мирні люди, що аж страх… Пасіонарії нудьгували і читали старі статті про звитяги дідів-прадідів з ОУН-УПА, перечитували Донцова та розглядали козацькі герби…

Докладніше

Ще про Францію…

Є в мене одна дуже добра подружка в Парижі. Скрипалька з Дніпропетровська. Ну працювала в турбізнесі в Парижі. Да, буває таке сплош і рядом… Працювала вона з російськими VIP-ами. В її оправданіє можу сказати, що це було задовго-задовго до війни…

І от, одного разу приїхав до Парижу дуже сильно крутий VIP з РАО “Газпром”. І поселився, понятноє дело в “George V” (Four Seasons), що на однойменній Avenue George V .

Це дуже консервативний і один з зайдорожчих готелів столиці Франції. Обичний с’ют там коштує в районі трьох штук євро за добу… На сніданок шістнадцять офіціантів в лівреях і лакірованих каблуках гордо приносять тобі варене яйце на срібному підносі врімьон якогось невинно убієнного Людовіка і діметром чотири метри…

Докладніше

Обзор мірових новостєй. 20.01.2015

Доброго здоров'я, друзі! У Києві вночі випав сніг, на ранок образувалася приятна слякоть, яка красівим веєром розлітається з-під коліс автотранспорту. Дід просить водітєлєй їздити акуратнєє, щоб дітки, які зранку йдуть до школи, не удівлялися широким філологічним познаніям своїх мам. Заварюєм свій утренній кохве/чай, вмощуємся зручненько і читаєм очередну дідову писанину.

Починаємо як обично з Наді Савченко, яка тридцять восьмий день тримає голодовку. Адвокати сообщають, що стан Наді погіршився, але воля її незламна. Опубліковано черговий її лист, написаний вчора, в якому Надя серед іншого дякую за готовність небайдужих громадян по всьому світу вийти наступного понеділка, 26 січня, на глобальну акцію в її підтримку. Дід всячеськи вітає цю ініціативу і просить своїх закордонних читачів згуртуватися, самоорганізуватися і поовести в цей день публічні акції з чітким месседжем ‪#‎FreeSavchenko‬. Звичайно, з урахуванням місцевих умов, не порушуючи законів і не завдаючи шкоди майну російських посольств та генконсульств. Вітається висвітлення ваших акцій в місцевій та світовій пресі, або просто в соцмережах. Креативний підхід тоже вітається. Запрошуйте до участі своїх друзів з числа місцевих громадян, запрошуйте пресу, ну в общем, що я вам розказую - самі добре знаєте, як діяти в подібних ситуаціях.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info