Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Плавной поступью входить

Плавной поступью входить у наше життя прєдатєльське слово "ніколи".

Одного разу в дитинстві нас узяли на руки й ніжно заколисали, співаючи колискову. І то вже було востаннє, й більше ніколи ми не заснемо на материнських руках під тихий, сповнений любові спів.

Докладніше

Баба Катя моя була неписемна.

 Ну пішла вчитися в перший клас, далі нестало її матері, то й закінчилася школа, не до школи стало. І от якось я вчила біля неї пісню "С чего начінаєтся родіна" тягнули ми ту пісню з сестрою в усі боки і як завгодно, бо в обох слуху ні на півноти.
Баба слухала наш вереск і сказала "родіна - родіна... Батьківщина вона там де ото зайшов на кладбище і скрізь могилки твої". Я подумала тоді баба дурню якусь каже, бо для мене тоді всі були вічні.

Докладніше

А ЧУДЕСА, ТАКИ, БУВАЮТЬ !

Провели ми нашого тата на фронт.Прямо так з ногою поламаною і поїхав.Але то таке. Вияснила я нині, шо оказується я - крутий дізайнєр мужкой обувки на бизвиходні случаї жизні. Тоїсть : ото случається случай, коли случайно мужчина не може вийти з дому обутий по погоді. Ну, бо жоден берць не налазить поверх гіпса. Вопшем, я рішила цю проблєму з допомогою самопальнутих лєкал, хірургічних операцій на кариматі і скотча.Переживала страшно, як пройде презентація, бо то ж не сусідці показати, то одразу на 5 каналі. Нічо так. Красіво получилось. Естетично, я б навіть сказала. І блєстяще, як сказав о. Сергій. Тоїсть мій гєній прізнан. А ви ще дивуєтесь, що я іногда ругаюсь, як сапожнік...
Но не про то мова. Муж поїхав, а нєрррви остались.

Докладніше

Шляхтич Самійло Лащ гербу Правдич...

Шляхтич Самійло Лащ гербу Правдич в 22 роки ̶в̶б̶и̶в̶ ̶п̶е̶р̶ш̶о̶г̶о̶ ̶м̶о̶с̶к̶а̶л̶я̶ встав на чолі надвірного війська вельможної княгині Ружинської, за рік спалив замок князів Корецьких за наказом патронесси, ходив з королевичем Владиславом на Москву, воював з козаками та турками. Але найбільшу вдатність пан Самійло проявляв до насильства та розбою.

Дебютував пан Лащ на цій ниві не конче вдало. Різанина в містечку Ярославці вилилася в постанову королівського суду про вигнання і, що злякало Самійла значно більше - в конфлікт з могутніми магнатами, котрі не могли пробачити харцизяці побитої хрещеної власності.

Докладніше

)(утен вморген, котани

)(утен вморген, котани. 
і в крематорен... 
Щоб його прах, блять, розмєтало на шматки і унесло піщинками і щоб ці піщинки потім склювали птахи і висрали над самою гарячою точкою міра, і шоб те гівно згоріло в плотних слоях атмосфєри... щоб піщинки на піщинці не залишилось від цього всєлєнського зла... шоп даже могілкі нігдє нє било...
а то он тримають мумію в мавзолєї і ніяк духу упокоїтись не дадуть і в прєісподнюю, додомку залетіти... вот воно і вселяєця у всяке гівно...
а дурна кацапня уже не знає кому поклони бити. то царь-батюшка, прасці нас, то комуняцьку імперію відновити... і вже забули, козломорді, шо совок і єсть могільщик царя-батюшки... Коні-люді там ще з Бородіна змішались і еволюція так і не втрутилась з тих пір, а послала на подмогу ще й ослів з ішаками...

Докладніше

Я всьотакі багіня войни намінуточку...

   Важкувато з Олімпа слідить за развітієм собитій на так любімой мною Україні. Запрєщєно вмішувацця хоть ти трєсні, а я всьотакі багіня войни намінуточку. Але я багіня справєдлівой войни, а те шо у вас робицця кромі як бєспрєдєлом назвать язик неповертаєцця. Потому папік сказав «сідєть!» і я сижу.

Докладніше

Про палець Бога (атеїстам та агностікам не читати).

Минулого року коли на востоку йшли запеклі бої з використанням авіації, кацапи притягнули ЗРК "Бук" шоби ефектівно збивати українські літаки на великій висоті, Бог в несповідимості шляхів своїх втрутився в процес і ціною життя трьохсот ні в чому не повинних людей змінив хід історії. 

Докладніше

Потому шо могу

Публичное дознание по делу Александра Литвиненко должно начаться 27 января, сегодня газета Дейли Телеграф опубликовала материалы своего расследования. Источник газеты из американского Агентсвта Национально й Безопасности говорит, что АНБ обладает записью перехваченных переговоров, которые являются неопровержимым доказательством того, что решение об убийстве Литвиненко принималось в Кремле...
* * *

- Потому шо могу! - пихато хвастався Путін, просматрюя фото і відєо із Маріуполя. - Потому шо прєдатєлі, захотєлі остаться укропами...

- Ну, хто тут ше увєрєн, шо врємя для целітєльной евтаназії не прийшло? - поінтєрєсувався МакКєйн, насмєшліво наблюдая за Путіним в монітор. - Єсть желающіє замєтіть у пацієнта прізнакі інтєллєкта?
Прісутствующі мовчали, прістижонно потупив голови.
- Обама, к тєбє обращаюсь, - намєкнув МакКєйн.
- А я шо? - обідився Обама. - Я, вон, цену на нєфть обваліл.
- Молодєц, - похвалив МакКєйн. - Только етого мало. А вот дав би українской армії нове вооруженіє - так, глядіш, і забздєлі би русскіє в атаку ідті.
- Мєждународноє право... Ядєрноє оружіє... І вообще, не наша проблєма... - прістижонно блєяв Обама.
- Погоді, скоро будєт наша, - подмігнув МакКєйн. - Аппєтіт, как ізвєстно, пріходіт во врємя єди...

- Альо, Ангєла? Ну шо, ти єму звоніла? - допитувався встрєвожений голос Олланда в тєлєфонной трубкє.
- Кому? - устало уточнила Мєркєль.
- Хахалю бившему, - насмєшліво подсказав Олланд.
- У нас с нім нічєго нє било, - сухо отрєзала Мєркєль.
- Да ну? Напомніть, хто і почему заблокіровал вступлєніє України в НАТО в 2007? - поінтєрєсувався Олланд.
- Ти тоже хорош со своїми "Містралями": отдам, нє отдам, - огризнулася Мєркєль.
- Такі ж нє отдал, - гордо сказав Олланд. - А Україну Путін хєрачіт нє в послєднюю очєрєдь із-за того, шо ви єй тогда отказалі.
- Ти поболтать ілі по дєлу? - сердито поінтєрєсувалась Мєркєль.
- Мнє інтєрєсно, ми і сєйчас собіраємся "не драконіть Володєньку, бо у нього ядєрна кнопка", ілі будєм шото рєшать?
- Нє драконіть, но шото рєшать, - рєшитєльно отвєтіла Мєркєль і отбила звонок...

- Крим наш! Крим наш! - радостно орала толпа, актівно затягуя пояси.
- Актівнєє тянєм, актівнєє, - подбадрював Сілуанов. - І не жульнічаєм с поясами на нєсколько размєров больше, а берем шило і пробиваємо нові дирочки. Задача - до слєдующєй вєсни похудєть аж до дирочки возлє лямкі.
- Ура! - бєснувалась толпа.
- Дієта вообще полєзна, - рассуждав Сілуанов. - Ізбиточний вєс - ето діабєти, ракі, інфаркти і імпотенція. А правільная дієта - це завжди здоровьє і хорошеє настроєніє.
- Слиш, тамада ілі как тєбя, а ти почєму вмєстє с намі поясок не затягуєш? - нахально возмутився хто-то. 
- Ах ти сволочь госдеповська! Крим, мєжду прочім, наш, - збісилась толпа і прийнялась актівно втаптувать в грязь наглєца.
- Вот когда-то узнаєтє правду, і вам будєт стидно, - осторожно пожурив собравшихся Макарєвіч.
- А правда заключаєтся в том, шо ми нація с особой духовностью і носітєлі вєлікой міссії, - добавив протоієрєй Чаплін, осєняя затянуті пояса крьостним знамєнієм. - Ми єдінствєнний в мірє народ, обладающий нєдоразвітой моралью гопніка. Отжимаєм чужіє ценності, іздєваємся с тєх, хто слабєє. Нагло брешем прі каждом шухєрє і бздим нєрєально вступать в откритую схватку с равним ілі болєє сильним протівніком. Єслі Россія ісчєзнєт - мір станєт гораздо бєднєє, бо в ньом постєпєнно вимрєт хєрачлівость, подлость і ложь...

- Слиш, Хуйло, давай, убірайся із України, - трєбував гєнсєк НАТО.
- А то шо? - стало в позу Хуйло, нагло улибаясь.
- А нічєго хорошего, - попитався увільнуть гєнсєк НАТО. - Так шо давай, ісполняй бєгом.
- А то шо? - повторило вопрос Хуйло.
- Ти тупой? - поінтєрєсувався гєнсєк. - Говорю же, нічого хорошего. Войска собіраєшся убірать?
- А то шо? - поінтєрєсовалось Хуйло.
Гєнсєк НАТО сумно взлохнув і положив трубку...

- А можна мнє во-он то яблочко? - страдальческим голосом попросив Лавров, протягуя руку к огромной тарєлкє яблок.
- Ла-а, ла-а, - заорав немитий араб, больно ударяя Лаврова по рукє палкой. - В смислє, нєт, ніззя.
- Шо ж, - сумно вздохнув Лавров. - Тогда поговорім о сотруднічєствє мєжду нашими странами. Вам случайно нєфть не нужна?
- Ла-а, своєй полно, - покачав головою араб.
- А просто так доллари дать нам можетє? - уточнив Лавров.
- Мафіш фулюс, - хитро улибнувся араб. - То єсть, самі от вас ждьом доллари. А лучше оружіє, і побольше.
- Оружіє только с однім условієм: нада захєрачить Обаму, - напомнив Лавров.
- Хєлясіть, хєлясіть, - согласився араб. - І Обама хєлясіть, і Мєркєль. Автомати давай. І танкі. І ядєрну боєголовку.
- По рукам, - согласився Лавров. - А тєпєрь можна яблучко?
- Купі, харосєє яблочко, - прєдложив араб. - Ручная работа, антікваріат. Стоїт два мілліона доллара.
- Да ну тєбя! - обідився Лавров, набірая номєр на мобільном. - Альо, Владімір Владіміровіч? Поздравляю, ми заключили очєрєдной договор о дружбє і воєнном сотруднічєствє єщо с одной непризнанной группіровкой десь на окраїнах талібана. Названіє щас не вспомню, но в сообщєнії МІД всьо будєт указано.

В отвєт трубка тупо заржала безумним смєхом. 

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info