Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Звьоздниє войни

з ФБ

 

- Ну і де ти шлялося, скотина?!
Ізвращєнєц! Алкаголік! Імпатєнт!
- Ну чого ти сваришся, Аліна
Я же, мєжду прочім, прєзідєнт
- Я січас приб'ю тебе, гандона
Признавайся де ти був, падло
- Люба, спрячь, будь ласка, макогона
Не повіриш - мене вкрало НЛО
Увезлі мєня к дальокім звьоздам
Де розсипався по небу млєчний путь
Там мене досліджували зондом
Глубоко і долго, просто жуть
- Ну канєшно ж вірю, ти тварина
Чорний і великий той був зонд
Шо ти лупаєш крисячими очима
Знову брав з шухляди мій страпон?!
І вопше по людях ходять слухи
Шо не настояще ти хуйло
Шо інакша в тебе форма вуха
Й трохи перекошене їбло
Шо помер давно ти од інфаркта
І осталась я савсєм одна
Я ж в горизонтальному шпагаті
Проридала тиждень у окна
- Люба, на далєкой той планєтє
Як завжди я всєх переіграв
Прилетів додому на ракєтє
Що у гуманоїдів отжав
- Слухай но сюда, мой звьоздний страннік
Покорітєль альфов і центавр
Мені сообщили як ти в бані
Без трусів за яником гасав
Як тримав ти міцно його зонда
Яник, сука, іще той джедай
Шо ти либишся, безстижа твоя морда
Руки мий і їсти, блядь, сідай
Знаю я шо дружба ваша крєпка
Даже в бані не розлило вас
Шо духовні зв'язують вас скрєпи
Но шоб це було в паслєдній раз!

Докладніше

ТАРОЛЬКИ

Весна. Саджу тарольки. На межі від лісу, щоб і яблучка, і чагарник до городу не плівся. Бо за городом - ліс.Великий і старий. І, як всякий старий ліс, він щороку намагається відвоювати в мами шмат городу для молоденьких грабчаків і кленів.Насилає по весні на межу шипшину і вовчу ягоду, насіває дикого глоду і вичікує до осені. Ану ж - прийметься, тоді можна і десант кленовий запустити, і грабчаків понатикати.

- Треба тарольки садити, - каже мама.- Ліс подивиться, що яблуньки - та й відступить в гори. Таке вже було.Роками тут хабуззя ніяке не росло, поки тарольки родили.
Мама тривожно дивиться на гори. Мовби, звідти не лише ліс наступає.То пам`ять.Погуркує ,вкарбованими в неї, танками , гримить минулими гарматами і впивається в скелі кулями ще тієї війни.
Та війна котилася з-за гір, ніби страшне залізне яблуко, розсипалася іржавими осколками і вбивала гори, трощила і палила ліс.

Докладніше

Моє страшне оружиє

Нє, мене таки вкандубасят еті злощастні монополістічєскі надавачі послуг.
Ходе дамочько до мене щомісяця, тіпа на щьотчик мій дивиця і провіряє, чи я бува не тирю газок в торгаша газом.
Три вєдомості - ціла простиня. Пока наколупає мене там в тій простині - хвилин 10 врємєні одніме. Потом запише показатілі, потом подивиця на лічильник, тіпа перевірить совпадєніє, ще 10... А потім бистрінько подмахньот і тиче попередження з хитрою лісьєй мордочькой.
- А ето шо? - спрашую даму.

Докладніше

НА МАНЄЖЕ ВСЬО ТЄ ЖЕ...

- І што, получілі, сукі, ахахахаха!!! - Путін качався по підлозі і дико реготав. - Умєр, заболєл, пєрєворот... А хєр вам! Я живой, я сільний і буду вас всєх хєрачіть!
- Да, Владімір Владіміровіч, только хєрачіть! - зігнувшись в три погибелі сказав Лавров і грусно улибнувся. - Всєх хєрачіть!

Докладніше

Жила одна дівчинка Оксана

Вона дуже хотіла щоб її любили. І через те дивилася на світ прищуреними очима і замість здрасті всім казала "пашол нахуй долбойоп", "чо смотріш, каза?!", "щас уєбу" і т.д.
А потім ввечері, сідала і гірко плакала, бо її ніхто не любить...

А ще одна дєвочка, Ларіса, була чітко переконана, шо всі мужики казли і підараси. Ну їй мама так з дєцтва казала. А потім вона заміж вийшла за найкращого представника роду козлів і довго плакала шо він казьол і підарас. І потім розвелась і ще 10 год думала, шо всі кругом казли і підараси. А потім зустріла мужчіну, він був хорошим, но вона дуже старалась, шоб зробити з нього казла і підараса.

Докладніше

Обзор 17.03.2015

Доброго ранку, друзі. Надаорі в нас вівторок, робочий тиждень набирає обороти, продовжуєм вахту на бойовом посту сільського наблюдатєля за міровими собитіями.

Надя Савченко вчора поновила голодування. Не знаю як восприняли цю новость наші враги, но діда вона стривожила. Переконати Надю не робити цього відімо не вдасться, це її рішення, а вона в нас дєвушка вперта. Тому варіантів залишається небагато - або їй міняють міру пресєченія і випускають, або вона йде до кінця. В тому, що Надя не жартує і слів на вітер не кидає, убідилися здається вже всі.

Докладніше

У кожній прілічній казці

У кожній прілічній казці добро зазвичай рішуче перемагає зло. Ми настільки до цього звикли, що підсвідомо чекаємо чуда і вопрєки здравому смислу змущуємо себе у нього повірити. Та життя далеке від казки і чудеса зазвичай не стаються самі по собі.

Між анексією Гітлером Польщі та його скоропостіжним самоубійством минуло 6 довгих років війни, прічом кровавий диктатор цеплявся за жизнь до останнього і покінчив з собою тоді, коли зникли навіть примарні шанси на чудо. Дохтуру не хотілося би проводити тут паралелі, та він хоче зробити спробу зазирнути в майбутнє і повісти, коли і як Путін ся закінчить.

Докладніше

голубі екрани

1969 - Опівнічний ковбой. Джон Войт в ролі гея-повії та Дастін Хофман, як помираючий сутенер. Три оскари, золотий глобус, фаворит Берлінале, Iвходить в 100 кращих фільмів американської кіноіндустрії.

1991 - Мій особистий штат Айдахо. Трагічне роуд-муві, гейська любов, чоловіча проституція. Призи кінофестивалів в Нью-Йорку та Торонто, кубок за кращу чоловічу роль на Венеційському кінофестивалі.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info