Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Брайант Дженнінгс, суперник Володимира Клічка...

Брайант Дженнінгс, суперник Володимира Клічка в бою 25 квітня, дав інтерв’ю. Каже: "Владимир всегда повторяет одну и ту же опасную ошибку, и я этим обязательно воспользуюсь"...

Вони всі так кажуть перед боєм... А потом спитай у нього після боя:
- Ну и где ошибка?
- Какая ошибка?
- Кличка!
- Какого Кличка?
- Ну в вашем бою сегодня, на ринге...
- В каком бою? На каком ринге? Где я? Ты кто?...

Бокс - така сложна штука. Тяжола. Я займався боксом тільки любітєльским... Але все одно, - один короткий пропущений в челюсть знизу... І ти встаєш і думаєш: так, все нормально, буває... Нічого страшного... Кстаті, а як мене звать? Зачєм я прішол в етот мір? А коли старуха попросила у старіка і рибки буть столбовою дворянкою, то удалось їй чи ні... Це дуже важно в такі моменти... А кров із носа це плохо... Ну красіво... Така лужица... Червона калина... У лузі... Чи де вона там... Хорошо в общим... Волинская різня...

Докладніше

Страшні пригоди павіана Томаса (продовження). Подорож після втечі з цирку.

....Треба віддати належне провідниці тринадцятого вагону, зазвичай сердитій жлобині, котра пожаліла кудлатого чоловічка, в сутінках схожого на обичного циганкуватого селюка, і пустила того їхати на Київ в тамбурі, за умови, що він не буде шаритися по вагонах і хлопати дверима в пошуках культурного діалогу. Потяг сунув крізь темряву і непогоду, а Томас стояв в тамбурі втнувшися лобом у віконне скло, кліпав своїми очима в ніч, нишком курив цигарку і шарудів кульком з буряками. Томас думав.

В його голові билися між собою думки і концепції про волю, відповідальність, свободу вибору і про те, як гарно він втік з цієї розважальної буцегарні. Ще рік-два, і, скоріш за все, він втратив би інтерес і жагу до життя. Цирк, сука. Страх і жах. Томас думав про те, як він ненавидить цирк, всю цю романтику поцяцькованих кислотними афішами вагончиків, похмурих клоунів, цих зомбаків та пристосуванців. Дресувальниць, старих курвів в блискучих купальниках з плюмажами на цицьках, з наново намальованими на макітрах їбальниками. Дсесувальниці. Він показав би цим суфражисткам, що таке гендерна ріновага, десь в Африці посеред савани, хуєм чоловічої звитяги. Ну нічого, думав Томас, я до вас ще доберуся, дайте-но мені тільки розвернутися, ще не все потєряно. Вам всім пиздець, всім і кожному. Я ще повернуся, але вже інакший — освітчений, успішний та безжальний.

Докладніше

Русофобського разжиганія пост…

Оце писав попередній пост і там слово таке вставив “Капєціще”. Проізводне от “капєц”… Тобто, - совершенний капєц вищого порядка… Як песець… (Песєчіще)…

Так от замітив, що воно (це слово) дуже схоже на “кацапіще”… Кацапіще і Капєціще… Блізніци-браття, як ше Маяковський замітив…

“Кацап-купец – торговле капец” – така поговорка виникла ще в п’ятнадцятому столітті… Придумали її заможні торговці з Ганзейського торгового союза німецьких городов. Бо їхні торгові партньори з так званої “Новгородської республіки” вєчно нарушали условія контракта і намагалися махлювать… То гуслі “пальоні” намагаються всучить, то на свої некачественні лапті по три полоски ліплять з бірьозового лика… Шоб, значить, на “адідас” було похоже…

Ну ладно, це я все набрехав, конєшно, - не було такого в історії… Ну, могло б буть… Так шо - хай…

Докладніше

Оце ж є два професійні підходи

Перший такий, що як не лізе - не берись, а краще відкрий автомийку, чи шо.

Другий протилежний - їбати скелю в одному місці до сказу, і прийде успіх.

Є ще варіацї на тему, чуть шо не так - одразу бухать. Існує також синтетичний підхід - їбати одразу декілька скель, але манюньких, та іноді трошечки бухать, як ото роблю я.

Також є суперечливий професійний підхід - вопше нічого і ніколи не робити, а якось ото крутитися. Отакі особи є найуспішнішіми. А є ще такий - пожив-пожив собі трохи та й вмер в кущах. Жодних проблем.

Але найкраще просто красти щось корисне, але невеличке, бо це дійсно вигідно. Вкрав і одразу шото маєш.

Але так скажу - хто не вміє пиздіти, і при тому досконало вміє щось інше, вважай, нічого не вміє. Сидиш собі в темній кімнаті, шиєш під мікроскопом жупанчики для комах, складаєш їх на купку, і час від часу тужиш на балконі позираючи вдалечінь. Мовчки. Але це вже праце-йога.

Таких людей я дуже поважаю, але боюсь. Мало лі, а вдруг стрибне на спину і відкладе лічінку прямо в мій трудовий горбик. Ну то хай собі сидять по кімнатах.

Докладніше

Вранці з дому виходиш…

Так… Телефон взяв. Зарядку для телефона взяв. Зарядку для зарядки телефона – взяв… Ай-пад… Є.. Цигарка - є. А зарядка для цигарки… Десь ділася. Комп’ютер. І зарядку. Одна для телефона, інша – для айпада і айфона… А це шо? А,… адаптер… Так… Вроді всьо… Бля! Ще ж ай-под для спортзала. Бо як же без музики? Де він, кстаті… Хрен його зна… Та й хрен з ним… Пішов…

Мій батько шукав тільки програму од телевізора… Тоже трохи злився, як не находив.. А дід тільки гусей шукав. Бувало, шо не приходили увечері з річки, - загулювалися… То він їх тоді додому гнав лозиною: Ах ви падлюки!... А вони бігли і ляпотіли по вечірній, уже "заросілій" пилюці красівими грязними червоними лапами... На бігу оглядалися і питались на діда шипіть... А дід робитав імітацію удара ногою і гуси бігли далі... Дікіє врімєна тоді були. Середньовічна темінь…

Докладніше

Я ніколи не ставився надто серйозно...

Я ніколи не ставився надто серйозно до такої, на мій смак, дикунської розваги як перебування в лоні тієї чи іншої церкви. Тим більш московитської церкви. Як відомо, церква - це збіговисько вєрующіх, і московитська церква не є виключенням. Інша справа, що в них там є об’єктом віри - господь Саваоф, Іосіф Двалін, чи новоспечений крученик віри Бузина.

Сумно бачити людей яких ти знаєш ледь не з дитинства, і котрі на певному етапі свого життя, з якоїсь причини, увірували. Та й хуй би з тим, мало лі в кого які збурення в макітрі - це все абсолютно приватна справа, і кожен має право на свого Небесного Павіана.

Докладніше

Цікава штука, прямо аж не зручно, якось.

Пише хороша і розумна людина про одного музичного критика, вкраїнського. Що який він лютий, всіх безжально обсирає, і, чомусь, особливо, саме україномовні гурти. Якась зрада, чи шо, а може навіть україножерство. А я дуже люблю таке, коли хтось когось обсирає і шбурляє калом в натовп.

Оце ж поліз почитати, що воно таке. Дійсно - кладе ковровим бомбометанням, кучно і по квадратах. Але читати приємно, бо запас відповідної лексики і сарказму чималий. То ж я поліз за посиланнями, і переслухав купу вкраїнських гуртів (про які ніколи до цього не чув), що потрапили під критичну длань цього паскудника. І дійсно - всі гурти, як один, хуйові до нестями. Всі вторинні, передбачувані на рівні, навіть, знайомих до болю музичних фраз і всесвітньо відомих заготовок в потрібному, по всій музичній науці, місці. Копії чиїхось цуплених копій.

Докладніше

Баба і кіт… І онук…

Дитяча площадка в центрі Києва. Дом-“хрущовка”. Пісок. В піску грається хлопчик. Років п’ять чи шість. Грається зужитим і потасканним синім відьорком та жовтим погризеним совком (ідеологічно збалансовано)… Поряд на лавці сидить бабця і лежить обичний чорно-білий кіт без особих прімєт…

З будинку виходять дама і дівчинка такого ж віку як і хлопчик… В принципі пристойні, нормально вдягнуті, але дама занадто нагадує Надєжду Кадишеву з будуна… Купа якоїсь жуткої косметики всіх кольорів і відтінків на ліце..

Дівчина: - Ба, а можна я тоже поіграю?

Докладніше

у жизні різні є етапи...

у жизні різні є етапи
но помічаю знов і знов
ми пишем: шо там у кацапів
вони: ‪#‎ачетамухохлов‬?
та хай ідуть вони до сраки
хай їх усіх поб'є перун
пишіть шо-небудь про поляків
чи от, наприклад, про румун
спаде на них хай божа кара
а ви читайте про литву
про чехів тоже чи мадярів
а не про блядськую москву
хіба вам німці нецікаві
чи чорногорець, чи хорват?
так нє, у вражеській державі
вам чукча треба чи бурят
забудь кремльовськії інтриги
ті, про котрі читав досєль
а поцікався, шо як там рига
чи копенгагєн, чи брюссель
я знаю, друзі, дуже важко
вам не реагувать на зло
вже було б лучче якби рашки
вопше на світі не було

Докладніше

Пошепки...

У Наді перше кохання. Кожного вечора вона тягне губенята дудочкою і йде цілувати тата. Оттак губенята дудочкою біжать щоб тикнутися татові в щоку. А потім підставляти все що можна татові для поцілунків. "І шийку. І Йручку. І коїнце. І жівотик. І мізінчик" І тато посміхється і прокладає кілометри поцілунків на цьому маленькому тілі яке крутиться сміється і кричить "Таточко хорошик".
Ввечері вона замотується в банне полотенце, гордо тримає голову і проголошує себе принцессою. Потім трошки дивиться на себе в дзеркало і каже "Каралєва". І я погоджуюся. А потім вона малює фломастером губи і повишає себе до звання "Мама".
А ще не лягає спати без постійних компотиків, сочків, водички, чатай, кажочку, цьомай, співай, возказуй. І співає свою колискову ляльці. І віршик, а потім іще пісеньку, і ще на біс три пісеньки. І каже "Вшьо шпать". І перед "шпать" обовязково щоб тато в щічку.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info