Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Про марафон, спорт, здоровий спосіб життя та інше

Вчорашня трагічна подія на Київському півмарафоні не виходить в мене з голови і я, як мабуть всі учасники забігу, дуже близько до серця сприйняв смерть того хлопця. Трагедія, що й казати. Сам я не бачив, як і коли це трапилося, про обставини суджу лише з повідомлень в пресі та соцмережах, але оскільки багато хто коментує ту подію (та й мене люди питають), висловлю і свої міркування.

Докладніше

СПОРТ

Уважаємі дєвушки!

(І нєкоторі мужчини!)

Супер-гіпер-тіло без єдиної складки і прес з видом старої сільської стіральної дошки – це ілюзія… Рано чи пізно вам про це був должен хтось розказать…

Самі ніштякові пацани з рекламного борда Біккімберг (до сйомки на цей самий борд) прінудітєльно ходять в солярій і сущаться, відповідно до контракта… Сушка – жостка. Два тижні тіпа, - куряча грудь, виварена в семи водах і брокколі. І більше нічого… Ну ще якісь коктейлі…

Докладніше

За Оксану!

Я в високій економіці розбираюся, чесно говоря, ні очінь… Тому коли Оксана Продан, яка сидить коло мене в парламенті справа, раптом романтичним і бадьорим голосом пропонує розповісти про тайни двойного налогообложенія і особенності возврата НДС, -то я кажу: добре, тільки я сначала піду покурю… І тікаю… Або демонстративно повертаюся до Марії Матіос, яка сидить зліва від мене… Там у нас хотя-би теми общі: “кацапи, бандери, Леся Українка-АТО-слава Україні-а на того подивися – чортішо”… Це мені бліже і понятнєй…

Докладніше

Обзор 27 квітня 2015

Доброго ранку, друзі! Нарешті надворі в нас понеділок, погода по-справжньому весняна і бадьорості нам додає та обставина, що в Україні це буде чотириденний робочий тиждень - як про це давно мечтає Міжнародна організація праці ООН. Дід ще пам'ятає времена, коли робочий тиждень був шестиденним і субота була вполнє собі робочим днем. Зараз тиждень п'ятиденний, то може наші діти чи внуки наслаждатимуться щотижня трома вихідними і щиро шкодуватимуть нас, що в нас було лише два вихідних дні.

Докладніше

ПРО ТВОРЧІСТЬ І ВЧИТЕЛІВ

Була нині Дзвінка на відкритті художнього пленеру "Краєвиди Волині". Ну, офіційна частина - то таке, на любітєля, ну, або, шоби коло начальства потертись. А от, власне, дивитись вживу, як пишуть художники, як під мазками, за рухами пензля до полотна, народжується картина - то неперевершені враження.
Та й ото я про що?
Ага. Згадалося, як колись давно, я сама вирішила було стати живописцем. Накупила різних фарб, від акварелі "Шкільної" до якихось олійних і шибкопрофесійних.Зробила з обрізків дубових приблизно квадрат. То нічо, шо він напоминав перекособочений паралелепіпед в профіль, главне, шо поверх нього я присобачила справжнє домоткане полотно, котре покрила толковою польською грунтовкою із " 1000 дрібниць". Полотно, в силу товщини мого підрамника, кріпилось до нього страшезними цвяхидлами, котрі задубашувались огромним дідовим молотком. Уже потім, після мистецтвознавчої дискусії з сусідкою, котра, бачте, спати хотіла в той час, коли в мене готувався грунт для майбутнього боттічелення, чи то рафаелення рідних краєвидів восени, я довідалась, що то був малий ковальський молот. А шо? Звичайний молоток втрачав голову від одного вигляду цвяхидла, зіскакував з ручки і падав на ногу.

Докладніше

Лекція №4 Нічне засідання РНБО (Пригоди павіана Томаса, фрагмент)

Друга ночі. В таємному бункері на вулиці Банковій (Київ, Україна) вже чотири доби безперервно триває нарада РНБО. Над картою Російської Федерації схилилися троє вкрай виснаджених від нескінченного мозкового штурму посадовців — секретар РНБО Олександр Валентинович Турчинов, голова парламентського комітету з питань остаточного винищення московитів Томас Якович Сирота, і держсекретар Сполучених Штатів Америки Газдрубал Калачакрович Дурдинець. Вони мовчки і напружено роздивлялися карту, час від часу клацали очима і хрумтіли своїми рептілоїдними хвостами. Турчинов сьорбнув охоловшого чаю з міністерського гранчака, і звернувся до присутніх.

Докладніше

Ажіотаж, що ми бачили навколо книжкового Арсеналу...

Ажіотаж, що ми бачили навколо книжкового Арсеналу - це дуже позитивний сигнал в космос. Черги за книжками - немов за харчами, якщо хтось пам’ятає кінець 80-х, початок 90-х. Якось я стояв в подібній черзі за хлібом, в передноворічний день. Батьки відправили мене зранку в хлібний, по батон і пів-українського. То я протовкся в тій черзі до глибокого вечора, і батько навіть ходив мене малого шукати. Оце ж купили того батона, ізжерли його та полягали спати. Так сказать, культурно наситилися.

А зараз стоїш в черзі у Книжковий Арсенал і думаєш - оті часи, про котрі ми так давно мріяли, ось вони - настали. Вкраїнська книжка є, покупець є, вкраїнський письменник існує, і серед них, навіть, часом трапляються абсолютно трезві особи без опухших їбальників і печінкових плям на лобі.

Докладніше

Мені сьогодні трохи зле з самого ранку

Працюю в наушниках. І раптом крізь сексуальний голос мого улюбленого Марка Кнопфлера пробивається гучномовець з вулиці. Тривожний гучномовець. І паніка, страшна паніка... Я не памятаю де сховище найближче до Надійчиного садочку...
А там просто, "продаєм картоплю, цибулю,доставка на любий етаж". І я злюся.
А вчора був гарний день. Хороший день. Чужі здавалось би люди, які стали рідними. Такі красиві і такі хороші. 
- Найбільше біди на війні від горілки, - каже Сашко і сумно посміхається. 

Докладніше

Я про разговори щас напишу

В дальокі врємєна мого готічно-багємного прошлого, якто находясь в гостях у свого очєрєдного навєчно любімого мужчини я застала таку картінку. Мій афігєть який любімий мен, стояв в ванній і живо з ким то балакав. Стояв він до мене спиною, но мобілки я біля уха не наблюдала. (сотовий тоді був размєром з домашній, так шо не замітить невозможно було). Я чуть було не спитала, з ким він говорить, но содєржаніє разговора заставило мене примолкнуть, прислухацця і собствєнно догадацця хто являєцця собєсєдніком.

Докладніше

27 квітня

Сьогодні день народження Георга Генделя. Німецького і англійського композитора епохи барокко. Понаписував він багато всякого за свою творчу жизнь… Був він, як і усі композитори того врємєні, геніальним та обдарованим…

Але мало хто знає, що у нього ще був брат. Який не вийшов ні ростом, ні талантами. Той тільки бухав від світанку до світанку та куролєсіл. То його назвали Генделик, - щоб не путать із справжнім Генделем…

Генделику повезло прославиться більше, ніж братові. Бо хто того Генделя слухав? – Єдініци!… А в генделику кожен хоч раз був… Отака вона слава, - капризна тьотка…

Ну то ше нічого… Бо є наприклад такий композітор як Strauss Richard… У нас на нього Штраус кажуть, - з прілічія… Але у всіх музикальних школах він так “страусом” й лишається досі….

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info