Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Дощ

Колись в першу травневу зливу я йшла під дощ. Правда то було в шаленому студентстві, де ми вилазили на дах, пили шо небудь, мнілі себе богемою, кричали космонавтам "а нє спєть лі нам пєсню", клялися у вічному коханні і головне, не боялися бронхіту і запалення легень.
Сьогодні поверталися в місто і побачили надзвичане диво, я такого й справді не бачила - подвійна веселка. Перша трохи розмита, а ось друга... Стояла коромислом як арка дружби народів. Так і справді уявити можна було, шо десь під Фастовом вийде чоловяга на двір, поросят порать а в нього, якраз там де недавно посаджена картопля в землю вросла веселка, така чітка що по ній можна було б вивчати кольори. І мужик такий до жінки "Валінтіна, йоппаламать, вставай, наїлися картоплі, он ди, яка херня торчить"...

Докладніше

Шлюбитись - повторив здоровило...

- Шлюбитись - повторив здоровило і ніжно притис до грудей свою мініатюрну супутницю. - Женитись. Поєднувати долі. Постав штампа шеф.

- Яволь - пробурмотів Владімір Владіміровіч, одчиняючи гросбуха. - Платити як будете - талончиками?

- Шо ж ми не люди? - жених сягнув до наплечника та видобув банку тушняка, дві плитки шоколаду та блок Кемелу. - Не Карабах, всьо справжнє. З вчорашньої гуманітарки відірвав.

Реєстратор масляно блимнув очицями, посміхнувсь, бісерним почерком спецслужбіста заніс до гросбуха особисті дані закоханих та випроставшись у весь свій невеличкий зріст поважно виголосив.

- Дорогі влюбльонні, буду краток. Дуже приємно бачити молодих людей, котрі,взявшись за руки, піднімають нашу страну з колін, шоб вона у вас ніколи не втонула і в неї були яйця як у дєдєшкі. Живіть довго, щасліво, мочіть должніків в сортірі, а кредіторам од мертвого осла вуха оддавайте. Ну, з богом!

Докладніше

Коли дід був ще зовсім не дід

Коли дід був ще зовсім не дід, а достаточно молодий парень, який работав на двох-трьох роботах (в общем крутився, як і многі з вас) трапилася з ним така історія.

Діло було давно, робота в діда була інтєресна, подчіньонних не було, зате начальства... Ну, як всігда, коли жізнь хоче викувать з людини хладнокровне существо з філософським складом ума, вона посилає йому багато начальства.

Так вот, пора була гаряча, дід крутився як білка в колесі і от одного разу в суботу (тоже був робочий день) дід під вечір відвіз яких то клієнтів в аеропорт (сервіс, хулі), і вже спокойно їхав служебною машиною додому мечтая завалиться спать.

Аж тут дідові на служебну мобілу (по тим временам большая редкость, видали под розписку) позвонило начальство і загадало вертаться на роботу. Но по дорозі купити ящик холодного пива.

Докладніше

Б-2 Пролог

Владимир Владимирович проснулся в отличном настроении… Сладко потянулся, взял с прикроватной тумбочки железную кружку, и с удовольствием отпил холодного киселя…

Был повод для настоящей радости. Вчера состоялся успешный запуск грузового космического корабля “Прогресс М27М”…

Ракета несла на борту сверхсекретный груз. Только единицам в стране было известно, что в специальной капсуле космического грузовика был спрятан Б У М Е Р А Н Г – страшное оружие австралийских аборигенов – от которого президент не мог избавиться уже несколько месяцев…

Докладніше

‪#‎жизньболь‬. Історія одного запою.

Конєц кодіровки. Урааа. Шампанського. Я ж крутий чувак. Щас я ше віскаря собі куплю. Отлічний віскарь. А тепер мо Хенессі в'їбать. Ага і ікри красної. І устріц. Отето устріци? Та ну їх нахуй, шото стрьомні. Так полірнуцця чим то хочецця. Півка? Канєшно. Тьхути шо це я на полу роблю? Шо вже утро? Хуясє я внєзапно вирубився. Я хоть дома? Дома. Тапки он мої, лежать. І труси. Стоп, я ж в штанах, а труси чо отдєльно? От жеж я валшебнік поп'янці. Нада в кожвєн буде заскочити. Хотя вроді ж не було нічо, чи було? Бляяя як жеж хуйово. Нє всьо нікакого бухла. Я зможу, я крутий. О, пиво, як воврємя. Щас пивка і спать. Отлічне пиво. О, наче ожив. Тре прогуляцця. Шо це вони всі здороваюцця і улибаюцця? Хєрасє загадки. Продавщиця в магазіні обнімать кинулась. Каже зробив їй вчора недільну виручку і здачі не забирав. Скіки не забрав здачі?

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info