Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Про Золотий Ключік...

Про Золотий Ключік... Тут у вас мережею ходіт бродіт пост про торт "золотий ключик" тіпа дама така пішла в магазін бо торта схотілося, взяла така Київський - слішком дорого, купила Золотий ключик і... написала. Склад. Дівчатка які часто вдома печуть торти і всьо такоє рідко коли заглядають в склад того шо туди додають. Беруть такі згущоночки в крем, спредику в тісто, а потім ше пекарського порошку, лимонної кислоти, та грамусік желатінчика, та сметаночку, а ще ж можна шоколадної пасти нафігачить.

Докладніше

Зозулясті мислі

Настрій такий. Хріновий, но дана спеція тут ні при чому.
Сиділа вчора в селі, з внуками бавилась. А тут - зозуля : куку! Ні. Я її нічо не питалась. З неї такий же математик, як і воспітатєль дєтсада. Тріпло, кароче.
Но вот шо подумалось. Оте гніздо зозулі. Тепле, комфортне, з усіма зручностями. Живи - нехочу, називається. Окрема держава. Україна. Но...
Ця блядь постоянно підкидає свої яйця. З них вилупляються красиві і здорові пташенята. Но, оскільки вигодовують їх другі пташки, а мать в цей час красіво піариться по лісі , нарікає на тяжкий материнський хрест і пробухує дєцкі виплати  з дятлами-довбойобами,  то виростають із них такі ж довбануті і безгосподарні лічності, як і їхня біологічна мамаша.
Ібо : як би не старались стрижі, очеретянки чи зяблики виростити з них шото прилічне - гени беруть своє. І зозулята вилітають в мір, добряче засравши гніздо в котрому виросли і плюнувши в душу своїм годувальникам, а переважно, - ще й повикидавши з того гнізда законних спадкоємців.
Можете ржать, канєшно. Но, це наша держава. І в ній оці підкидиші красіво обустраюються. І, власне, з часом, самі  називаються державою. 
Пока ми зі шкури вилазимо, щоб виростити своїх пташенят, ці кукушата красіво пройобують жизнь на наші кошти. Куковать їм на всьо. Красво жить нє запрєтішь? Отож. Саме тому держава уже й до вітру в кишенях наших дойобується, пробує його налоговими сачками ловити. А шо ? Кукушатам, блять, на бугатті-мазератті-проєбатті  нашкребти нада. А потом і пристроїть їх наверху піщового ланцюга. Де в столовці-кормушці  катлєта з настоящих  червяків по 4.50 , суфлє з опаришів по 5, мушки-дрозофіли по ціні сємок,  а кампот даром, шоб не сушило перед кнопкодавством і просиранням країни. Шоб вони уже свої яйця відкладали на откорм по чужих ячейках. І, шоб з трибун усяких красиво так :
- Куку! Куку!
Це я про що? Ага. Ви ше не заїбались питати :
- Зозуля, зозуля, скільки мені років лишилося ряст топтати?

Докладніше

Уявіть собі, якби так було

Починається сесія Верховної Ради. Спікер відкриває засідання, а голови фракцій беруть слово, і кожен окреслює своє розуміння цьогорічного бюджету — куди, скільки, і на що пускати гроші. Перед тим всі депутати здають стюартам холодну і вогнепальну зброю. Мушкетони, аркебузи, клейнори, пірначі тощо. Час від часу в сесійній залі спалахують пиздилки на недозданих ножах і скрамасаксах між колишніми регіоналами і світлими панами. Часом над головами пролітають бумеранги в кривавій юшці. Стюарти рубають руки особливо нахабним регіоналам.

Під час виступу голови фракції "Самонеміч" депутати викривають в ньому тибетського шпигуна і починають хапати. Той тікає, але його прошиває довга стріла пущена з тяжкого англійського лука віцеспікером. Вона вилітає з іншого боку дорогого костюма і застрягає в горлі найстаршого депутата скликання. Віс радіють, і обзивають того старим кнопкодавом, мовляв так тобі і треба, гандон-старожил.

Докладніше

А шо там уже плачуть шо атебешечку отжимають?

Как жаль, очінь прям жаль, от вапще страшно жаль, сєті магазінов з тіпа дішовими продуктами. Поплачте за ними! Взридніть.
Молочка - в фуршеті дешевше.
Мясо - кроме ряби лучче нічо там не брать, або вонюче або з водой.
Ковбаси - хочте ковбаси по 24 гривні? (З чого вона інтірєсно?)
Хліб, в ларьку поряд було дешевше, пока якісь гандони не знесли ларьок. А в АТБе токо довбані кулінічі.

Докладніше

Дворнік Вася разглядував потолок...

Дворнік Вася разглядував потолок і считав сєкунди в умє. Вокруг всьо було непривично: в больнічной палатє не пахло мочой, медсестри не заходили к больним с сігарєтой в зубах, шоб забити табачним димом запах утрєннєго перегара. Даже врач почему-то не матєрився і не трєбував дєнєг. А, входя кажде утро в палату, бодро інтєрєсувався:
- Доброго ранку, як ся маєте?
"Укропи", - злобно думав дворнік Вася, покриваясь високим давлєнієм. - "Хєрачить, хєрачить..."
Но оружіє у нього отняли при задєржанії, а от неудачной попитки подорваться гранатой він всрався на мєстє, так і не осиливши видєрнути чєку.
- Пуститє! Русскіє не здаются! А-а-а! Врьош, не возьмош! - верещав дворнік Вася, коли його попід руки вели у невідомому напрямку. Послє чєго він попав до заботлівих рук бендеровскіх палачєй, котрі його отмили, переоділи, накормили богомєрзким борщом і варениками, і даже налили стопку, шоб побистрєє виздоравлював от боєвого ранєнія. Не видєржавши столь жестоких питок і крєпкого градуса, дворнік Вася коловся і плакав, ощущая себе прєдатєлєм Родіни і одноврємєнно осознавая, шо впєрвиє за послєдніє пару лєт он одєт у чисту білизну і получив удовольствіє от вкусной єди.

Докладніше

‪#‎волонтерськийвоєнпром‬.

діалоги з виставки:
- Скажите, мы на ночь одежду с манекенов сняли. Манекены можно оставлять?
- Звичайно, залишайте. Іші учасники і вчора залишали. 
- Ну...у них манекены мужские...а у нас - женские...с грудью...мало ли...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info