Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

5 л свяченої води

З другої спроби набрав свяченої водички у Володимирському соборі. Ви ж знаєте, я світська людина, але традиції предків чту свято. Епізодічєські.

- Буду кропить квартиру, сарай, кролів, курей - все буду кропить. Я сама родилася в Трипіллі, так з дєцтва і мене кропили, і я кропила все, і пила воду свячену - і ніхто тоді не хворів, я вам скажу! Це полєзна вєщ!, - каже разгорячьонна женщіна біля входу в церкву журналістам телеканалу "Київ". Журналістка мерзне і шмигає носом. -6, а таке враження, що усі мінус 16. Чи 160. Ісусу повезло, що хрестився в Йордані, а не в Гідропарку, що не кажіть.

У церкві люди діловито бігають туди-сюди з 5-літровими пластиковими баклажками.

- Я не буду креститься! Зачем мне крестится? Если б в деле помогло, я б и крестился, і лоб бы разбил, если надо! А так зачем мне зря креститься?, - буркотів чолов'яга в черзі своїй супутниці.

- Ну и что, что врач сказал, что не надо его пить? Откуда он может знать, что надо, а что не надо пить! Врач! Знаем мы этих врачей! Ты чего туда пошла? Лечиться у него? Нет, спросить, можно или нельзя его пить! А он говорит, значит - не надо! Гнать надо таких врачей!, - обурюється перед своєю дружиною інший. Та більшість стоїть тихо і покірно. Хор неголосно співає про хрещення Ісуса в Йордані, а фрески і мозаїка тьмяно поблискують золотом у світлі свічок. Черга повільно просувається, з'єднується з іншою чергою, з вулиці.

Люди набирають воду у свої ємності, а я все думаю - для чого людям стільки свяченої води? І уявляю, як пересічний киянин повертається до своєї маленької "гостинки" з двома 5-літровими баклажками води, і кропить нею своїх дітей, дружину, потім корову і волів, кролів і курей, усіх своїх свійських звірів, птахів і гадів земних зі словами: "Христос хрещається!"
І я подумки відповідаю йому: "В річці Йордані!", і підставляю пляшечку під черпак з водою.

Докладніше

В тилу врага

Слов’янськ, наші дні. На невеличкій кухні конспіратівной квартіри засідають два потомствєнні алкоголіка, по совмєстітєльству законспірірувані агєнти руського міра, Пєтя і Вася.

Пєтя (поднімає гранчак і задумчиво вдивляється в остатки мутнуватої жижі непонятного проісхождєнія):

- Как думаєш, Васілій Івановіч, ополчєнци скоро повернуться?

Вася (угрюмо):

- Кинули вони нас, Пєтька. Вийшли тіпа “ми тут в ларьок за водкой” - і умотали в Донєцк.

Докладніше

Ойойой!

От ето ж я безобразніца і гріховода , ага? Третій піп у двері грюкає, шоб хату освятить. І наліпки, шо помешканє є , чисто, під охороною ПС, Азова і Айдара їх не зупиняє. Напевно, читать не вміють.
А вот лик Нехайбудди Першого привлікає вніманіє о. Анатолія.. Стоїть, зирить дві минути на образ, проймається. А тоді каже : 
- Гарна картінка.
- То не картінка, кажу. - То образ. Нерукотворний, причом.
- То шось будиське, - робить висновок отець Анатолій. - Але чого нерукотворний? Шо чудо якесь?
Буга-га! 
Мурзічок! Ти чудо, поняв? І то нерукотворне!.
Нє, ну реально - ти ж не пальцем роблений?)))

Докладніше

Перед віконечком видачі Він...

Перед віконечком видачі Він (Високий і худий в пижиковій шапці років 40) Вона (маленька, миловидна повненька років 30)
Вона: Ну і де те золото з бриллянтом, шо ти мені типу заказав?
Він: Так осьо ж в пакеті.
Вона: Тут чек лежить, дєбіл, на 787 гривень, яке золото? Я вже мовчу про бриллянти.
Він: Я ж од чистого серця, шоб ізвіницця, бо люблю тебе.
Вона: Запхни свою любов і ізвінєнія, разом з оцими бриллянтами собі в сраку! Жлобіна!
Вона уходить, він беспомощно дивицця у віконечко і філософські так видає в пространство "Ну от шо вам бабАм тре, я ж хотів по люцькі, шоб красіво.
Наталка (після очєрєдного разочарованія, абсолютно не соблюдающа субордінацію) - Може пиздіти перестати попробуйте?

Докладніше

Шо за день такий, га?

Погода отдихає, комунальники тоже. Погода така : раз - і +2. А комунальники : по піїсят - і дороги 100% чистить не будуть. Пока дійшла до ставу, то таке враження, шо через заєбучі піски пробиралась. Котрі ще й сіллю приправлені. Ага. Перець і зелень забули ще посипати. Кулінари дорожньо-транспортних пригод і пішохідно-непроходімих стежок. 
А в ставок хлопи кидаються нині. Чєловєчность, тоїсть, мужество і силу в неволі демонструють. І тіко в заступника мера по вопросах без отвєта труси прилічні. І нові. А у всіх решта ( не ржіть, я фотки порівнюю з прошлогодніми) ті самі, шо й торік. З ринку, стрейчові і в полосочки. 
Ну, торік - то понятно, чого в полосочки. Чиновники готовились або до тюрми, або до бюджетної суми. То вже, як на виборах повезе. А тепер якого лиха прошлогоднім піаром прикривать тазобєдрений состав виступлєнія і підкреслювать пузаті рейтінги?
Але хто їх знає тих чиновників. Ведуть себе так, ніби Бога за бороду вхопили. Оце ж святі отці їх поблагословили, вони в ополонку кинулись тричі і гуськом з неї - до нагрітого намету. А оттуда знову в кабінєти тепленькі. Покорять монблани корупції, строїть центрові плани по самостроях в центрі і розширять можливості бюджетного дєрібана.
Це я до чого? 
Вчора хтось рибам прикормку кинув, не іначе. Або воно, таки, не тоне...

Докладніше

Я марафонець..

Цьому марафону немає ні кінця ні краю..Новини - погані.. Друзі - хворіють. Роботи - понад голову. В країні війна. За державними дверима - корупція і безкарність. Дайте маленькому марафонцю ковток води.. Розкажіть що у вас все добре.. Ну нехай не все, що хоч щось одне гарне трапилось, а? Має ж ще з'явитися друге дихання.. А я в ваших гарних новинах черпаю силу, ви вже вибачте безсовісну)

Докладніше

сидю, котани і думку гадаю

каг страшна жіть перші 100 років без пашталєта!
герпес, ячмінь... шо дальше? з голови почало, скатіна така, значіт унутрєнні органи покашо не по зубам, вопшим будєм пасматрєть, но живйом не здамся палюбасу)))

Зустрілася на вулиці з знайомою, ну з тою, шо із розряда, шо краще бузька на хаті мати, ну і + едакій ходячий женський Говнадій Малахов, лєчащій уріной гомосексуалізм за два сєанса.
Так пабідітєльно на мене свєркнула взглядом ворони з сиром:
- Чо, гєрпєс?

Докладніше

От для мене є речі важливіші ніж війна...

Ці речі змінюються в залежності від обставин.. Сьогодні це здоров'я моєї подруги Катерина Бірко. Я маю у френдах декілька духовних осіб. Kostyantyn Kholodov,Роман Коляда та Протоієрей Євген Заплетнюк. Прошу у них молитви за її здоров'я. Ну і у всих вас, хто є віруючим. А хто атеіст принциповий, то просто думайте про неї добре і все у нас вийде.. Я точно знаю))) Люблю вас всіх. Цьом.

Докладніше

Чи любите ви хот-дог, йєк люблю його я?

От так – щиро, по-справжньому і навід без взаїмності?
Стоїш тако на стації в умовній Теребовлі і чикаєш свою маршрутку до умовного Цюрюпинська. До відправлення щи дваціть мінут, а тебе шос мучає і крути… Вже вшосте перевірив білєт чи точно на цю маршрутку, обдививси всіх, хто сидит збоку, спереду, ззаді і по діагоналі… Но сірамно шос не хватає…
І тута ти видиш через вікно, шо підійшов песик до автобуса… І тебе осіняє!!! Хот-дог! Вод чего не стає до повних трусів щистя.
Ти пробираєшси через всі сумки на проході, відтручуєш попрошайку, йкого затопило 97го на закарпатті і поспіхом навід не біжиш, а летиш на крилах надії до бліжайшого ларька.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info