Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

ФАЙНОМІСТЯНСЬКІ ДІАЛОГИ

- Альо!!!Ладзю, дитино кохана! Де ти є? На парах? Ну, Богу дякувати! А чого так дихаєш тяжко? Паруєшся? Паруйся, дитино, паруйся там собі. Бо ми з дідом вже вдома.Вечерю при свічах, котру ти нам організував на Новий рік, відбули. Да. Всі пятнадцять діб вечеряли. Ага! Що ж нам ще лишалось робити? 
- Забув про нас, кажеш? То всьо молодість.
- Шо, Ладзю? Як вибрались? Та спочатку не могли, бо ще трохи сухарів було. Але потім перейшли з дідом на роздільне харчування : мені - вода, а йому - повітря, то за тиждень дідо схуд і проліз між ґратами. А тоді болгаркою двері зняв і я вийшла . А вуйко Іван зо села нас фірою привіз, бо в маршрутку пенсіонерів безплатно не хтіли брати.

Докладніше

Звоне сьодня Коляновна

- Захарна, в тебе шапка єсть?
- Шапка? - мене насторожив цей вапрос сходу, патамушо Коляновна чотко знає, шо до лишніх предметів на голові в мене з дєцтва расова нєнавість завдяки мон шер маман, яка всячеськи старалась кудась приложить своє мастєрство і одного року просто замахала мене вязаними дібільними бірєтами-бліньчіками (патамушта у мами не всігда получались оці бліньчікі, а я мусила це всьо зносить до дірок, іначє обіда була жостка). Ну і по жисті я більше поважаю кап"юшон(фр.), патамушта це не шапка і його всігда можна скинути з голови, шоб не мішав.
- Шапка? та ну єсть, десь валяєця набор всякого гамна. Від норкових до китайських. Ашо такоє?

Докладніше

КІНО, КУРЯТНИК І ТЬОЛКА З СІМФЄРОПОЛЯ

Вобщім, прихожу додому, а жінка растроєна. Шо таке, спрашую. Та, каже, сєріал оцей дивилась про Роксолану. Виясняю в чьом трабл і біда. Короче, сітуація по показаніям жєни така. Краткоє содіржаніє предидущіх сєрій. Восімнадцятий вєк. Айфонов нєт, планшетов нєт. Якась украінська дамочка (прєдположитєльно із Сімфєрополя) попала в плєн до турків і задєлалась главной жєной султана. Туда-сюда, залєтєла од нього. Пока вона там рожала, султан заімєл плотскіє отношенія з другой тьолкой зі свого курятника, луччей подругой тіє, шо рожає із Сімфєрополя. Ця шо рожала (сімфєропольська), про ето всьо довідалась і подарила бившій подругє і іскусітєльніце, якісь бабські шикарні мєхові тряпкі, прєдварітєльно намазавши іх ядовитим гавном. Та у ціх тряпках лягла спать (!!!) і получіла зуд, алєргію і ожогі третьоі стєпєні. Суть растройства моєі жєни в том, шо лучча подруга воспользовалась родами і плотскі жила з султаном, но в ітогє, правда поплатилась посрєдством отруйного шмаття. 

Докладніше

Замовити книгу

Замовити книгу “Історія України від діда Свирида” з автографом можна ще протягом двох робочих днів цього тижня. У суботу ця опція буде закрита.

Далі сайт книги продовжить працювати в режимі звичайного інтернет-магазину. Я також дам вказівку додати той сайт до пошукових систем за ключовими словами, і його вже можна буде знайти через, наприклад, гугел.

Протягом першого місяця після виходу книги з друку я тримаю той сайт у підпіллі і про його існування знаєте лише ви – дідові читачі на фейсбуці. Вже бачу як здивовано всміхнулися професійні маркетологи – так, я свідомо стримую розповсюдження книги, бо в першу чергу хочу, щоб вона потрапила до рук давніх читачів дідового блогу. Яким я обіцяв автографи. Правда, я щиро думав, що автографів підпишу максимум 500... Реальність примусила мене здригнутися... Але слово дав – дотримуй. І зараз так виглядає, що протягом ще тижня, максимум – двох тижнів, ми виконаємо усі ваші замовлення, отже слова свого я дотримаю.

Докладніше

Ну от і всьо. Граніца добра і зла перейдена...

А я знав, я знав, шо цей день колись настане. Короче, батько зайнявся колдунством… Самой настоящей середньовічною магією і чаклунством. Діпутат районної ради і чернокніжнік. Свєрхмощна свята інківзіція, як каратєльний інстітут тут буде безсила, бо діпутата районної ради поддавать тортурам, как ізвєстно дуже нехарашо і незаконно.

Звонить сьодні. У тебе є, пита, фотографія де ти у расцвєті сіл? Є, кажу. А шо? Тут же мені повідомляється ряд антінаучних маніпуляцій, которий, по мнєнію мойого глубокоуважаємого батька должни призвести до сущєственного ізмєнєнія мого псіхіческого стану у сторону добра, радості і цвітов.

Докладніше

ФБ дойшов до такого состоянія...

ФБ дойшов до такого состоянія, шо вже даже не думає розбирацця хто прав, а хто винуват (напрімєр дєло "Громадське проти Скрипіна"), а тупо хуєсосить обидві сторони. Не потому шо предвзяте ФБ і одностороннє ставлення, не потому шо не хвата клепки розбирацця, а потому шо заїбало! Заїбало коли послєдні інстанції, яким ше можна було б довірять, читать без привкуса гамна в роті і сматрєть без ріска получіть коньюктівіт кровавий на глаза. Заїбало шо не можуть домовитись самі між собою ше й за якусь мєлочь 200кусків баксів.
Єдінствєнна надєжда, шо на будуще інші дєятєлі сначала будуть думать, а потом шось робить чи казать, ібо справєдлівий ФБ накаже обидвох як справєдлівий родітєль.

Докладніше

#‎смакуємо_українську‬

ох уж еті неологізми, переходящі в оказію оказізми Смайлик «smile»

бГГ))) вже не перший раз зустрічаю в текстах "дахування", ну тіпа переведене від "кришування". Мо краще вже "стріхування", га завзяті фєлолахі?
А взагалі - покровительство, тому що є таке гарне слово в українській - ПОКРІВЛЯ, ну і кришування традиційно вже в"їлось в наші поняття, туди його в пупець, най буде Смайлик «smile»

Докладніше

Красота. День...

Красота. День - просто красота. - 8 у воздухє. На Сонці, канєшно, більше. Но до Сонця далеко, бо - зима. Сніг біліє місцями, місцями - уже... сцями, бо - культура і естетіка, блядь! Навколо валяються й-олки і cool-йочки. Тоже естетіка. Інсталяція, хулє?
Під ногами чувствується льохкій холольод і ше легша посипка тортуруара пісочними крошками . Вопшим, тротуари недосолені. Но, нічо. До робочого компа я , якось, доповзла. 
Но, то шо було далі...
Комп врубився і тупо видав рекламу з предложенієм увєлічіть то, чого в мене отродясь не було. Ну, так случилось, шо я таке отродіє : без хуя - зато роботяще.
І вот. Два часа чекала, шоб комп убрали і почистили. І два часа воно мені блимало бланком заказа "Купіть сєйчас".

Докладніше

‪#‎проКнопку‬

Коли собака любить те ж саме і так само як і її хазяйка - ховайся.
У Кнопки открилась нєжна і страсна привязанность до солоної риби. Ну от як страсна. Напрімєр я, це тримісячне щеня, з помощью одного плавнічка і десяти минут навчила командам "лежати" і "голос"
Вона маму продасть за рибу, не то шо який то "голос" здєлає. Я канєшно в болєє вигодном положенії, бо мені, в отлічії од Кнопки рибу солону можна і нужна, а от їй - зась.
Но гавкає вона зачотно. Діапазон у неї такий... - Нетребко нєрвно курить в сторонкє. І "голос" вона подає музикально і мєлодічно. Вопшем куплю ше рибину і попробую навчить гімн гавкати. А шо такоє? Вона ж бандерівська собака)))

Докладніше

Після вчорашнього...

Після вчорашнього, сплю така і сниться мені однокласник Olga Dubchak, Компас. Оля вчора саме озвучувала легендарну історію про нього. І от Компас каже, "йобба рібята, та я блядь, та ну нахуй". Я так і поняла -шото буде. 
І от шо я скажу, зуби трусяться, а руки роблять. Вперше виїхала в центр. Не щитая упавшей на пешеходному переході старушки мені прямо під колеса, доїхали нормально.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info