Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Ви ж в курсі шо Укрзалізниця...

Ви ж в курсі шо Укрзалізниця на новорічні свята запустила в Києві поїзд діда мороза? Якшо не знали, то пізнайте. 
Я там сьодні була я вам розкажу.
Знач перше - скрізь було розказано, що то Паравоз, на всіх картинках і рекламках паравоз чухкає в небо клубами диму і мчить дітлахів у казку.
Так от паравоз як і положено, стояв на першій колії, пихкав і воняв, а позад нього десь так зовсім позаду стояв звичайний поїзд на три голубих вагони. Біля них ошивався стрьомний дід мороз і не менш стрьомна снігурка. Далі пасажири сіли в вагони і обичний поїзд розкачуючись помчав їх, а паравоз із стрьомним дідом морозом лишились на пероні.
Значь друге - всьо для дітей. В програмі анонсовано було всяческі дитячі розваги і безудєржне вєсєльє.

Докладніше

КОКОШНІК

Олені Віннік-Лещинській)))

В дєцтві я жутко любила всяческу самодіяльність. Музику, танці, співи. Ну, тянуло рибльонка до прекрасного. Але мої предки страдали вазомоторним ринітом і потому чхать хотіли на гармонічне і всєстороннє развітіє мене. І називали мої пориви окультуритись - соплями. Їм главне було, шоб у мене виросли ті сторони, котрі способствують бистрому виходу замуж.
Так шо в ітогє я робила вигляд, шо хожу на крой і шитьйо, а сама бігала в драмкружок, ляльковий тіатр і на дзю-до. Останнє мало способствувати розвитку гармонічних отношеній на случай бистрого вихода замуж.
На вулиці стояли застойні і прикольні роки. Особенно, єслі ти дитина або йолоп от рождєнія і віриш в сказку. Я вірила. Мені неймовірно подобалось грати ті сказки для карапузів у ляльковому і перевоплощатись в разних романтічних героїнь на сцені. Да, я мічтала буть актрісой.
Но... То були роки, коли помімо Ассолі і Джульєти нада було іграть ланкових із всєпронікающими сапами, доярок з большими дойками і шахтьорок з убойним кайлом. В почоті були стахановскі рєкорди і борьба за устаканення трєзвості.

Докладніше

Магнітні бурі відкрили...

Магнітні бурі відкрили шлюз для всякого вурдалацтва нашого вітчизняного і запоребрикового. Лізуть і лізуть, як зомбаки на запах мозку. Я вже замахалася банити і анфрендити. А вони один поперед одного сунуть. І всі такі отборні, красіві. На сторіночці репост з Бандерою і ссилка на тупі новогодні шутки Зєлєнского.

І ситуативний парафраз)))
"Лупайте сю скалу,
нехай ні жар, ні холод..."
Пашов ти нахуй брігадір.

Докладніше

Пока Лесик за машиною пішов...

Пока Лесик за машиною пішов, шоб малих з Кнопкою перевезти на інше мєсто канікульної діслокації я щас вам про один мужський фєномєн розкажу. 
Фєномєн називаєцця "мені вже сорок і шо мені с етім дєлать"
От єслі вам так повезло шо біля вас давно чи недавно находицця мужчина на грані цього Рубікону, то запасайтесь тєрпєнієм ібо..
От всьо в нього є і робота і двоє дітей і квартіра і даже крєдіт за Тойоту вже виплачений і він внєзапно понімає, шо стрємицця дальше вже немає куди. Це канєшно тіки він так думає, бо його спутніца жизні понімає, шо в нього ще огого скіки дєл на горизонті, но то її проблєми в етот мамєнт жизні її любімого мачо.

Докладніше

Мої любі, мої дорогенькі...

Мої любі, мої дорогенькі поціновувачі української мови, ревнителі її чистоти і святості. Іменем Папи Рильського, святим перстом Вінграновського і ликом Високим Ольги Кобилянської заклинаю вас, молю і прошу. Ви коли пишете, що автор гімно необразоване. То якось уже перевірте свої святі і непохитні знання сучасної української літературної мови.
Ну, я не знаю, там внуків попросіть про допомогу, дітей, сусідів чи хоч у гугла перепитайте. А то кленете мене за русизми такими русизмами, що навіть я б з дурної голови не придумала.
Да святиться трійця мовознавча Потебні, Жовтобрюха і Пономаріва.

Докладніше

Впала на сніг і дивилася в небо

І думала думку, важливу. От чого жінкам під джинси і всякий одяг ідуть колготки, які спину єлі прикривають, вєчно десь не там перекручуються, стягуються, перетягуються і вотето всьо всяке? А от у мужиків єсть теплющі підштанники. Там пояс якраз по-під руки натягується, віздє тобі, свободно і максимально тепло. І от лежу я в снігу в отих скомунячених у чоловіка підштанниках і так мені од жизні харашо, шо аж прийшла Надюха і нагорнула мені на пику півкамаза снігу зі словами, "Мама хавайся".
Потім ми спускалися із горки на санках і на сраці.
Потім стрибали в купу снігу.
Бо скільки там тої зими в наших широтах - тиждень максімум, і довєсок в квітні (не дай Боже, канєшно). А щас я буду дивиться мультіки і пити чай із персиком, а потім знову вдіну підштанники і піду лежати в сніг.

Докладніше

І пока всі продовжують допивать...

І пока всі продовжують допивать, розігрівають прошлогодні голубці і викидають півтазка олівє, нєкоторі работають)))
От ми видать од трезвого життя із Василина Думан, трохи повредилися і тому сьодні о 22:30 сядем побалакаєм за жизнь в ефірі громадського радіва.
Возможно я буду шось читать із ранєє написаного, возможно на ходу придумаю нову побрехеньку. Враховуючи пізній час, будем говорить про все кроме політики, я ж вам не шустер який-то)))

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info