Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Мене шторкнуло Людою)))

Люда, ти слишиш, Люда? 

Шо люде роблять уночі?
Як в них лежать мозги на блюді,
бодай напали в їх корчі!

Ти ніц не знаєш Люда,
Шо в світі робиця січас,
Бо ти оглохла зовсім Люда,
Й не чуєш всує - плине час...

Докладніше

Із папки спам...

Вніматільним оком за історичною достовірністю моїх дописів слідкує тепер тут моя сестра Танюха (двоюрідна). Вона вже вказала шо фотки в бабусі висіли не на портреті Троцького, а Калініна, откуда той Калінін в нашій хаті взявся і хто він вообще такий, то отдєльна історія. Але факт художнього відступу на ліцо)))
Другим відзначився Сірожа Мельник раждьонний в есесесера, який написав повідомлення про те шо ми же браття руські й українці. Там було про общіє корні, общу історію і Кажне Слово З Великої Літери. Я щитаю шо так пишуть тіки маньяки.
Тому отвічаю Сірьожі - корні у нас наші, а ви на них паразітами прирощені, і історія у нас наша, а ви її чуть-чуть спиздили, тому позняк мєтацца Сірожа. Не там ти сестру шукаєш)))

Докладніше

Друг Льолік отлічну байку розказав, поділюся вот

... кінець грудня. На маленькій зйомній квартирі в Бронксі прокидається безробітний актор Джонні. Голова болить, в писку сушняк, надворі сніг, а хазяїн вчора грозився вигнати за несплату. А людської роботи нема, даже в аніматори не беруть. Кінчилось щастя.

Сидить собі Джонні, журиться і думу думає - чи то з моста скочити, чи в Макдональдс на гамбургери піти, чи в любовники до товстої вдови Ізабелли шо піцерію тримає. Думав-думав і рішив в тюрму. Тепло, кормлять і можна в місцевому драмгуртку грати - чим не жизнь. А шоб гарантовано попасти рішив зобразити педофіла.

Докладніше

ПРО ІНСТРУКЦІІ

Повєдаю очередну побрехеньку, за достовєрность якоі не ручаюсь. За шо купив, за то і продаю, как говоріцца. Предупріждаю на старті - історія не к ночі. Только для самих смєлих. Я предупрідив, кароче. Ітак, начньом. Баба розказувала. Вобчім жив колись у нас в селі піп. Батюшка Петро. Молодой і статний чоловьяга нордічєской зовнішності. Матушкі у нього не було. Чого так, не знаю. Сам вобчім жив. Служби проводив качественно, рітуальні дєйствій совєршав строго по церковним ГОСТам, начальства слухався. В зоні отвєтсвенності у нього було три села. Однак, умєло іспользуя лічний транспорт ( автомобіль "Волга") успівав кругом. Но ось пришло таке времня, шо народ по селам вмірать став паганенько, народжувався тоже на ахті, а вінчався і крестився вобче плохо. Бачить Петро, шо норма виработкі не виполняється і начальство супить брови. Короче, задумав наш отєц ліхоє.

Докладніше

Пока я там убухівалась...

Пока я там убухівалась в лапті випареним сапераві із спеціями по мнєнію латентних фейсбук-провидців. Женщіна-Надєжда собрала торбу, поцілувала мене в тєло і сказала "пока", грюкнувши дверима в кімнату. Ушла на всігда.
Правда потім повернулась, як настояща женщіна, хвилин через дві, прийшла така втомлено кинула торбу, громко і показатєльно видихнула, сказала "добрий вечір" і пішла жити далі своє взросле життя - перевдівать труси Хеллоу-Кітті, лікувать коньюктівіт старому зайцю, їсти макарони, розділяючи пайку з котом.
На ніч прибираю цей іграріум, витягую макарони з вазона з фікусом, вмиваю кота, дістаю хворого коньюктівітом зайця з дошки для малювання. І от торба. Дитина виявилася дуже продвинутою, вкинула в торбу - планшетік, ляльку Ванду без носика, вівцю Наталочкину, срєцтво від температури у ляльки з волосами, дві пари трусів (свої і мої, сильно на вирост чи шо?!), окрайчик хліба, духи і помаду, один вовняний хатній чобіт, розчоску для Пінкі-пай і качанчик від яблука.

Докладніше

Новорічна історія

Зима, 31 грудня, вечір, хутір діда Василя.

- Ну, бабо, мабуть ми будемо удвох Новий Рік зустрічати... - дід Василь сів на лавку і важко видихнув. - Ніхто не прийшов до нас в гості, хех...
- Та, не журися, діду, удвох, так удвох. А ще он Мурка ж є у нас, Бахус... - баба Мотря поставила у піч чавун з картопелькою і м'ясом. - Ось картоплю приготую і все, можна сідати за стіл.
- Ти ще поросят вспомни, чи корову з телям, хихх... - дід посміхнувся. - Та і правда, чого це я так...
- Ну, от і не скигли! - баба Мотря витерла руки і погладила діда по плечу. - Зараз піду перцівочки дістану. Котра година там вже, Васильку?
- Десять хвилин на дванадцяту... Менше години до Нового Року. - дід витяг з кишені люльку.
- Картопелька якраз дійде, буде гаряченька. А ти не сачкуй, давай, допомагай на стіл накривати! - баба Мотря штовхнула легенько діда і пішла за перцівкою.

Докладніше

КОЛЕСО САНСАРИ ОД ВЕЛОСИПЕДА

Етапи становлєнія лічності на селі мають чотку організаційно-ієрархічну структуру. Всі переходи по социальних ступєньках строго контроліруються общєственностью, церквою і сільсовєтом, шо в свою чергу унеможливоює будь-які можливості до безпідставного занятія не соотвєтствующу лічності катігорію.

Етап перший (Архетіпи):

- Рождєніє – не залежить від учасника сільського двіженія вообще. Тут тебе ніхто не пита. Хочеш-не хочеш – мусиш.

- Дєтскій сад – доволі суровиє годи. Так, напрімєр, в мойому дєцтві дитячий садік був чотко навпроти кладбіща. Через дорогу. І маленькі члени суспільства ще на цьому етапі принімали усю бренность битія і закалялись морально у горнилі дєтсадовськой жизні.

Докладніше

ФІГУРНЕ КАТАННЯ

Тут один тіроріст, екстрапушистий і ультранародний, про контент заговорив на ТБ. Діло нужне і то без варіантів. Потому шо лічно я уже не знаю, чи то викинуть зомбоящик, чи його під шото іспользувати. Потому шо : новості там - гамно, а всьо решта, шо там показують - до сраки. 
А вот колись контент був то, шо нада. Програма "Врємя", мультік, сільська година, про мір животних , піонєрів, шахтьорів. І - балєт, єссі хто із вєчноживих скоропостіжно умєр.
В ті часи всі ждали на зиму. Потому шо зимою главним контентом було фігурне катання. На це можна було дивитись безкінечно. Шо, собствєнно, наші мужики в єбєнях і робили. Брали слоїк бурячихи, закусь і тупили в тєлєк, созєрцая парні і одіночні виступи. І вболівали. Не хуже, чим на футболі, но якось не так. Нєжно вболівали і чувствєнно. Причом, бурячиха і закусь оставались нетронутими до кінця програми і стояли перед тєлєком. Як жертвоприношення перед олтарьом іскуства.

Докладніше

Хроніки сільського хроніка...

Лежиш отак... очі закрив, млієш. І тут собача тварина Кнопка яааак лизне мене прямо в ліцо. 
А ще от рудий кіт, із многозначітєльной кличкою, "Рижий". Він існує за межами нашого дзену в своєму дзені, дзен його якраз коло груби, теплий такий уютний дзен з моєї дитячої шубки. 
А ще десь є запечена качка, і манники, і каклєти, і узвар і все таке воно... і в хаті тепло і смішно від Надюхи, і мать моя бурчить, "ти шо, не помниш тітку Саньку з Дурняківки? ", а я вже не помню де та Дурняківка. 
І в хаті липовий чай з моєї липи. Ми з сестрою народились із різницею в пару місяців, і вона теж Танька. І от коли ми народилися в ту ж весну покійний дядько Володька посадив Березу що дає смачнючий сік і липу, товсту та покручену, вредну отаку, яка коли цвіте то пахне так аж паморочиться. 
А взимку чай з цієї липи. Мала дивиться мій альбом дитячий і каже, "мама з попою".

Докладніше

Кнопка нравицця всім...

Кнопка нравицця всім, кромі мами моєї, яка щитає, шо собака в хаті то...вопшем лучче без собаки. Але це не мішає мамі, кормить всіх, хто про це просить, без ісключєнія. І радувацця коли їдять всьо, весело і просять добавки. Кнопка покорила мамине серце. Бо просила добавки всьо время))) А я в ций час общалась з папою і не контролірувала..Карочє Кнопка щас лежить прикидуючись вєтош'ю і не реагірує на свіже м'ясо. Нє реагірує, взглядом, в якому читаєцця - "от'їбись от мене странна тьолка, я он сьодні без всяких сідєть, лежать і поруч, нажерлася мняса, риби і чищених яблук"
Да! Мать моя даже яблуко почистила Кнопці, коли вкурила, шо Кнопка їсть і дякує))) Карочє Кнопка сьодні, як я вчора...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info