Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Я не алкоголік, я лише тільки вчуся

podolaihama

І я не так щоби великий ходок по барах (бо природний жлоб, а воно ж зазвичай дороге). Але Barometer, як зазначають — найбільший барний фестиваль Східної Європи, а це свого роду перемога для Києва і взагалі для країни. Перемога в тому плані, що у нас за останні роки оформилася і устоялася барна культура. Пояснювати чому це добре не буду.

Багатьом, звичайно, не то того. Я, наприклад, завалитися на це діло не зможу, бо матиму концерт у складі гурту Пирятин саме 29 жовтня. Однак хотів би понюхати смачного.

Ну нічо, нахуячусь по-простому, без вишуканості. В Барбакані після концерту "Пирятин" (котрий буде там же жжжжжж).

 

Докладніше

#цікавідосліди

murzik

Вчоний кіт ото читав коменти під своїми постами і зауважив досить дивну річ.

Емпіричні дослідженя показали, шо мордокнижне ком'юніті, назагал позитивно ставиться до підняття зп поліції, військовим, лікарям, освітянам та іншим окремим категоріям бюджетної сфери.
Але коли мова зайшла про підняття мінімалки в два рази, цих нібито поміркованих та адекватних людей раптово висадило на зраду.
Тут тобі і долар по сорок, і ціни в три рази інфляція і безробіття та і вопше кінець малому бізнесу.
Шоцезахуйня така, га?
Мова зайшла про елементарне повернення розміру мінімалки до довоєнного рівня в доларовому еквіваленті, чи може бюджетники, неохоплені цільовою турботою мєнтоолігархату, вже не люди?

Докладніше

давєча дивилась одну відеовлогершу...

kz

давєча дивилась одну відеовлогершу з Америки і ніяк не могла поняти, чо вона всьо времня повторює: "ми свіні та ми свіні".
Тю, думаю, якась навіжена, чи що? а якже там люди живуть, якщо свині так розкошують? Дом у Флориді, бассєйн, лужайка, задній дворік, гріль, гамачок, бісєдочка - красота! всьо чистеньке, кругом прибрано, аж вилизано і чо вони свині? Хіба шото засрали і влогерша настіко самокритична...
Оказалось, шо муж єйний Вінні, Вінсент тоїсть, от вони і с_вінні
Влогершу так дістали в коментарях саатєчєствєнніки із раісі, що вона щоразу після "ми свіні" осікується і вточнює "с моїм Вінні")))

Докладніше

Янгол, з чорними крилами і іменем...

lp2

Янгол, з чорними крилами і іменем, якого не можна називати, щоб не наврочити, розпачливо ридав у ясноокого білокрилого колеги на плечі.
- Ну я не знаю що мені з нею робити. – схлипуючи і ковтаючи сльози, жалівся він світлому ангелові.
- Я сам інколи не знаю, що мені з нею робити, -заспокійливо пояснював «білий», - мені легше звичайно, не потрібно всі її придурошні справи фіксувати, а тим паче підбурювати до них, - і він багатозначно підняв одну брову, глянувши на «чорного», - як декотрим.
«Чорний» заплакав ще голосніше. Майже кричав.
- Підбурювати? Ти бачив, що з того підбурювання виходить, капець і повний провал! Я їй півдня нашіптував, щоб вона збрехала. Ага. Збрехала. Нагородила такої хєрні, таку жалісливу історію одній іноземній парі розказала, так прикрашала, таке вигадувала, що ті відразу двох дітей з сиротинця всиновити захотіли! Три дні на підбурювання я потратив, і вийшло ж, справився, а пішов здавати звіт – на тобі – незалік! Я без премії! Або он цілу ніч їй еротичні сни показував, дуже збудливі, я блін місяць порно дивився, щоб скомпілювати найкращий еротичний сон. Щоб проснулась і відразу бажання блуду виникло. Пішов по премію, а мені Главний каже, «пашол ти, штраф з тебе» Виявляється ця ненормальна прокинулась і все що бачила на папір перенесла, тільки героїв, зробила незайманими, поженила, а «отето» шлюбною ніччю було. І в журнал для дорослих віднесла. Наші дури ніжні начиталися і двадцять!!! двадцять дівчат відмовили в сексі хлопцям, бо хотіли спочатку вессіля, а потім таку шлюбну ніч. Ну не засада?!!! Я вже важку артилерію підключив я на бомжа перетворився, відразливого в струпах і п’яного як чіп. На її дорозі ліг, ну думаю, може пройде гидливо, то хоч якесь їй бездушшя запишу. Ага, зараз. Зупинилась швидку викликала, знайомим з реабілітаційного центра позвонила. Медики, наші люди, сильно зі мною не возилися, якийсь укол зафігачили і випустили. А реабілітологи. Християни!!! Завезли мене в центр, вимили, очей з мене не спускали!!! Біблію блін читали!!! Мало не заставили прийняти Іісуса, як спасителя! Я ледве втік. Перед ними ж не міг, бо підписував же зобов’язання про нерозголошення, якби спалився, то на віки вічні мазут, на сьоме коло Офісу, би пошплінтував ви добувать. То я в туалеті на павука перетворився і втік. Що мені робити?!!!! Я мені далі працювати?!!! За що мені вона в підопічні!! А я ж «чорний» вищого розряду! Відчуваю, що тікати тре з цієї роботи. Якнайшвидше, бо нерви вже.. Ну ти розумієш?..
- Та розумію. Думаєш мені легше? Думаєш у мене все просто? Я он недавно їй совість баламутив, дожимав до останнього, щоб покаялась. Майже до сліз довів. А вона що? «Ой чого це я розкисла?» позвала куму і напилася до того, що до ранку у клубі біля шеста танцювала, я вже махнув крилом на те що роздягалася, дивився, щоб хоч не вбилася на ньому. Або он два роки назад цілу ніч розказував їй про важливість розуміння і підтримки чоловіка, картинки міцної сім’ї показував, про святість шлюбу втирав. А вона? Проснулась і до чоловіка відразу. «Я тебе тягну донизу, ти чудова людина і вартуєш кращої дружини ніж я. Тобі в мільйон разів буде краще з жінкою, яка тобі підходитиме духовно і не сотатиме нерви, як я. Давай розлучимось» А тий телепень «Я вже давно про то думав, але ж діти і ти ж непогана людина, не хотів тебе образити, а раз ти сама.. Давай!» І що? Розлучилися. Тепер знайомлять одне одного з своїми потенціальними. Радяться, матері його ковінька, Господи прости. Так що не один ти без премії. Боюся що ще пару років і взагалі без зарплатні сидітимемо.
А десь високо, на кришталевому троні сидів Він і з цікавістю слухав діалог двох Ангелів «білого» і «чорного», яких до купи звела, назначена їм надсилами, підопічна. Слухав, посміхався і думав: «Вони сподівались, що я забув, як вони мені кістки перемивали, коли я лишень починав створювати Всесвіт і розробляв модель ядерного синтезу для використання! Непередбачувана модель,ти диви. Спеціалісти! Ха! Та що ви знали тоді про непередбачуваність?! Тепер відчуйте! Я вас навчу попередні висновки не робити! Я ж Вчитель як не як!» І він з усмішкою сьорбнув львівської кави з мальованого горнятка. «А ось це - досконало!»

Докладніше

Бляха... нє,...

kz

Бляха... нє, мені нада було народицця десь в жаркіх странах. Мерзну, шокапєц, аж шкура від холоду на спині дрижить, як холодець.
Можу так замерзнути, що й в зуби зимно, коли печінка змерзла - теж відчуваю, а про кінцівки так і балакати не варто. Кожну холодну пору дивуюсь, як вони ще не повідмерзали і не повідвалювались...

Як харашо в теплих країнах... Не треба фігвам отаплювати, оці всі черевички-чобітки-уггі купувати, куртки, пальто, пуховики, шуби, дублянки, шапки, шарфи, рукавички, трухани з начьосом, рейтузи, светри... йооооо, скіки всього треба! А грошисьок на то всьо ще більше.

А в теплих країнах і сонечко заливне і травка зеленіє, на пальмі фініки достигають з какосами. Пішов собі в банановий ліс і наївся там, чи на ананасову плантацію зрубав ананаса, чи з хлібного дерева зірвав хлібного плода зжарив на кострі та й з"їв...

Ляпота... 
І нема в тебе дєпрєсняка оцього природнього від споглядання "увяданія природи", коли виглянеш на вулицю, а за вікном ще гірше, ніж в тебе на душі...
А в жарких країнах вийшов собі на вулицю - і відразу тепло і кожен день однаково тепло і пташки співають, сонечко світить, квіточки буяють, око радіє, а не лізеш в інтернет: шо там погода шепче, коли сраний дощік зацідить, а коли й сніжок, тоже сраний в кінці жовтня...
І не боїшся ніякого зимового сракопаду і не думаєш, як на роботу дійти, чи з неї в негоду...

Як глянеш на якесь дерево без листя - шо чорна розкаряка бовваніє, та ще й ворона під дощем сидить на тій розкаряці і нудно так, безперспективно "кар-кар"... 
сумно, сумно оце всьо...
І очки чорні не надінеш, щоб цього всього не бачити, бо від відсутності сонця через них і так в пасмурну погоду ніфіга не видно... 
А ще оця бридота під ногами - чвяк-чвяк, а потім і в чоботях те саме, а через день вже з носом чвяк-чвяк і з горлом кахи-кахи...
Піз і здєц, людоньки, суцільний

вопщим, це було нєнавісті до холоду псто, звиняйте, кому зіпсувала настрій...
а нєфік було Захаровну питати у ФБ: а що у вас на думці?

Докладніше

Діалог давній, десь три роки тому відбувався

kz

Подружбайка з якою ми виросли в одному дворі, ходили в школу, дружили і всьотакоє. Вопщим народився в неї внук і назвали внука Кіріл.
- А записали як в документах, Кирило? - питаю.
- Нє, - каже, - так і записали: Кі-ріл
- Нема в нас такого імені Кі-ріл, а є гарне українське ім"я Кирило. Кожум"яку наприклад так звали, Кирило і Мефодій, ну всяких видатних Кирил вистачало, читала, в курсі, що мені тобі розповідати? Кирило - звучить? Смачно так, твердо, по-чоловічому.
- Нє, не Кирило, а Кіріл, діти так назвали. Так і записали, через букву "і" - Кіріл.
- А ти де була, коли його записували? горобцям сраки показувала? чи не могла в почуття своїх діточок привести? 
- Та хіба ж вони мене питали? - зітхнула...
Привезли теє внуча влітку на догляд і тільки й чути: Кіріл не лізь туди, Кіріл, куди пішов? Внуча шустре, в кожну шпарину лізе. Знайома так накірілкається за день, що ввечері язик в трубочку завертається і до піднебіння прилипа... і язик вже з того Кіріла від втоми видає Кілір...
- Що, дочірікалась? - сумно так питаю - а був би Кирило, то до вечора ним би й залишився... А як виросте та по-батькові будуть звати? 
- Кіріл Станіс... - запнулася - Станіславович.
- Нда... А діти Кіріла будуть Кіріловичі... і будете довго і нудно пильнувати у всіх документах, щоб правильно писали...

отаке... взяли і обезцінили ім"я...(((

Докладніше

Мені однаково хто ви є

lp2

Мені однаково які у нас з вами відносини. Можливо ми чудові друзі, можливо знаходимось у стані холодної війни. Я знаю що це прочитає певна кількість людей, різних. І знаю, що якась частина з вас почувається зараз налякано. 
Відчуття що незрозуміле торнадо підхопило тебе і ти знаходишся в центрі виру. Навколо пролітають частини звиклого життя твого і чужого. Ти розумієш, що вже не буде, як було. А сам ти висиш, підхоплений над землею, не знаючи чим це все закінчиться, куди тебе викине і як сильно жбурне об землю. 
Я маю досвід. Саме головне, що ви лишитесь живими. Розбитими або досить жвавими, ви опинитесь далеко від того місця звідки вас підхопило. А потім вже вам вирішувати чи повернутися назад і намагатись відновити те що було, чи скористатись тим що вас занесло далеко вперед, а самі б ви йшли туди деситяриччями. 
Навіть найнесподіваніше торнадо життя - шанс прискорити зміни. І тільки ви вирішуєте що це. Біда чи неймовірна можливість, що дається раз на життя.

Докладніше

Це ж яка я страшна жінка, виявляється:-)

lp2

В мене приступ ніжності. Гормони чи що. Кіт приходить додому, я як пташка жваво до нього підпурхнула поцілувала. "Привіт, сонце. Вечерю гріти? "
Він з-під лоба на мене глянув і без найменьших жартів, серйозно і схвильовано. "Що вже вброїла?"
Піднімаю брови, ледве стримуючи сміх. "Нічого" кажу. 
Сів вечеряє. Я на кріслі в телефоні. Поглядує час від часу. Сканує. Поїв. Тарілки склав. Сів в крісло поруч. Дістав планшет. Знову поглядує. А я сиджу так що очі на рівні столу. Бачу крихти. Кажу "Якщо вже позиціонуєш себе правильним то і крихти варто стерти" Дивлюсь заусміхався. "О, все нормально, а то я вже нервувати почав" 
Тобто уявляєте, яка для мене норма в його очах? Ну не йомайо?!!!

Докладніше

#цікавідосліди

murzik

Трохи перемоги вам у стрічку.

Президент вирішив підняти мінімалку до 3200 грн.
Вчоний кіт аплодує, стоячи на задніх лапах.
Цілком серіо.
Не полишає дивне відчуття причетності до цього атракціону нечуваної щедрості.
Піду нап'юсь, чи шо.
Нехайбудда любить вас усіх..

Апд: Рішення звісно правильне, та виглядає на фол останньої надії перед неминучою кризою неплатежів за комуналку і соціальним вибухом невдоволення.
Але краще пізно ніж ніколи, як той казав.

Докладніше

#цинічнівопроси

murzik

З приводу задекларованого майна вундербізнесмена Гройсмана, вчоного кота, цікавить не стільки походження цих усіх ніштяків у вигляді рухомого та нерухомого майна, а швидше соціальна значимість.

Тобто, скільки конкретно податків з отриманого валового доходу, який можна легко порахувати, сплатив вищеозначений громадянин та бізнесмен, в держбюджет.
Пухнаста скатіна розуміє шо ми живемо не в Гамериці, де несплата податків є важким злочином і не має терміну давності, але все таки?
Будьмо уважні.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info