Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

‪#‎шістьісторійпрокохання‬

Історія перша.
Вони жили в одному невеликому селі.
Він, чарівливий юнак, що зводив з розуму однокласниць і, навіть, в випускному класі, молоденьку вчительку російської мови. Навіть закрутив з нею роман, за який її було вигнано в далеку байкальску "дєрєвню". Коли інші сільські хлопці цікавились конями і самогоном, він цікавився Кантом і Достоєвським. І читав, читав, читав запоєм.
Вона була на рік молодша і вчилась в класі, класним керівником якого, була та сама вчителька. Хлопцям не подобалась зверхністю і великим носом, за який її поза очі звали "гундосою" Вона була до сказу правильною і цікавилась торгівлею і тим, як в цікаві семидесяті, можна заробити гроші. Бажано багато і обов'язково чесно.

Докладніше

Мій "однофракційник" Сергій Лещенко...

Мій "однофракційник" Сергій Лещенко "наїхав" на мого друга Віталія Чудновського... "Охорона Тимошенко," "банда Рибки"... Бла-бла-бла

Залишимо збоку 90-ті, по сроку давності... "Всє там билі"... Я в тому числі...

Розкажу дещо...

Віталій Чудновський - людина, яка перемогла рак... Причому такий, херовий, метастазний і безнадійний (та й не буває хорошого раку звісно), соррі за подробиці... Він про це сам не говорить і не розказує, бо не любить... 30 операцій і тд...

Докладніше

ЛІТЕРАТУРНІ ЧТЄНІЯ

Продовжуємо колективне читання “Волшебной горы» Томаса Манна… Наближаючись до 300-ї сторінки, писатель рішитєльно зриває ханжеські покрови з пуританського європейського общества початку ХХ століття, і переходить до откровєнного порно (не побоюсь етого слова)… Да…

От, напрімєр, епізод з санаторійного завтрака, достойний увійти у вічний топ-100 ресурсу PornHub… Клавдія Шоша (а саме так звали дівчину, в яку несамовито закохався Ганс Касторп) сидить за столом імрачно хлєбає якусь вівсянку з сироквашою… А в цей момент прямо з вікна на неї світить безжалосний і жестокий луч свєта в тьомном царстві, або просто – обичний сонячний промінь… І що ж робить наш герой в цей драматичний момент (він сидить за іншим столом)???!!!

Докладніше

Індійські нотатки...

Ідеш містом, вдихаєш запахи кориці і перцю, дивишся на людей... О’м! - гуде тобі храм збоку... Тю!... - Збоку жінка гладить одяг прямо на вулиці... Утюгом, якому мінімум двісті років (той самий, в який кладется вугілля), він димить і шипить... Моя "гідесса" Наташа родом з Санкт-Петербурга, приїхала до Індії в 1972-му супротив волі КГБ, яке не випускало її з СССР два роки... Вона безспрестанно курить і елегантно матюкається... Їй - за сімдесят років... - "Не та вже Індія", - каже вона голосом Мауглі і Багіри... На бензиновій заправці продається рис-плов біріані... За півдолара... Це значно смачніше, ніж мій біріані, який я колись варив двоє суток, і який обійшовся в двісті баксів десь... Купляю кокос... Але їх немає в налічії... Хозяїн кіоска вздихає, вдягає на ноги спеціальні когті і лізе на пальму, рве кокос і дає мені... На обочині якийсь чоловік робить йогу, біля нього - слон... Чекає, нервує... Потім ідуть удвох додому... Слон піднімає праву ногу і стоїть цілу хвилину на одній нозі, - навчений... Йому хочеться щось хороше показать... Йому дають бананові чіпси... А він їсть... Получилося!!! Радий...

Докладніше

Мама — волшебне слово

Для женьщини то практіческі всігда. Но єслі чесно то весь ажіотаж вокруг слова “мама” слєгонца надуманий. Бо мама — це канєшно супер пупер, но вопшето це в першу чергу нар-маль-но. Ненармально це коли мами немає. Вопше. А то шо вона є — нар-маль-но.
Мами впринципі ето знають в глубінє душі, но очєнь піддержують общий ажіотаж. Потому шо це впринципі важко, бути мамою. І не в тому річ, шо тре вставать посеред ночі, або вопше не спать, не потому шо готовити, прибирати і стірати. А потому, шо ти вдруг осознаєш, шо маєш скажену відповідальність за осьо ций маленький комочок, а в будущому за отого двохметрового лобуряку. За те ким він стане і як його називатимуть люди, за те що казатимуть вже тоді коли вас можливо не стане - “дяка матері, що виростила людиною” чи “знала би твоя мати, яким ти гандоном став”
І це для мами важно. Но вопше всі мами тож очєнь разні і вибирають разні путі, шоб виростить “свою прінцесу” чи свого “варьята врєдітєля”

Докладніше

Це що за шрифти...

- Це що за шрифти, я тебе питаю? Верстка, боше ж мій, яка жахлива верстка. - оберлейтенант Грубер гидливо крутив в руках неоковирного пакунка. - І що це за картинка, швайнегунд? Генерал Власов в райдушній формі на рожевому танку? Це що, бабаєвська фабрика робить?

- Наш національний продукт, голошу слухняно - впевнено відмовив хлопчик. - Передова рейхстехнологія, солодкі бойові стимулятори. То просто для нижніх чинів, дивіться під орлом гер майор. ФУ-серія, фюр унтерменшен означає. Спеціальні солодощі для РОА, начинка зі шнапсу і мухоморової настоянки. Аби в полон не здавалися і з поля бою не тікали. Тиждень тому по дві в одному полку роздали, так вони фронт прорвали і на 7 кілометрів заглибились.

Докладніше

Отці всечесні і духовні!???

Або я шото не понімаю, або в цих двох словах має стояти префікс - не.
Які досягнення? Який поступ до об'єднання? З ким? Які християнські цінності? В кого? В толєрантного, ліберального і мутного Ватікана, чи відверто брехливої і цинічної Косолапії?
Яке: "Папа висловив підтримку Україні?"

Отак висловив. Це з їхньої декларації : 

Докладніше

Скрізь сердечка

Паперові, ґумові, шоколадні, карамельні, сухого і сльозливого валяння, прянічні. Сердечка вперемішку з цукерками і квітами. Анемічні тюльпани, анорексичні гвоздики і банальні рози. І між ними - сердечка . Красні всі і зі стрілочками .Празднік.
Дзвонить дружбак-кардіолог.
- Ти чо це мене не вітаєш? В мене празнік завтра, но я завтра на зміні.
- Так не день мєдіка ж, блін! День закоханих.
- Все правильно. Я в них другий після Валєнтіна патрон.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info