Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Ото бува общаєшся…

Ото бува общаєшся з чоловіком за якісь діла... Вроді нормальний, адекватний, щось за еко-проекти розповідає та інвестиції в енергозберігаючі технології...

А потім він вдруг каже: кстаті, мало хто знає, що насправді Велику китайську стіну побудували руси... Українці... Єсть соотвєтствующі підтвердження... І це була стіна для захисту нашої землі від китайців, а не наоборот, ми їх там ізолірували...

Реально страшно бля становиться, чеслово... Не можна тірять бдітєльность ані на мить...

Докладніше

В добрий путь...

Кстаті, молодим пісатєлям на замітку: після таких фоток кількість вопросов у пошту: "де моя книга?!" не зменшується, а увелічується мінімум троєкратно.

І ще дід поняв, сама важна для пісатєля часть тіла, це... подбородок. Яким так удобно фіксірувать верхню книгу стосу при переносці. Тому хороший письменник має бути без тройного подбородка, стрункий і фізично витривалий. В цій связі пісатєльські качества бородатих письменників визивають у діда серйозні сумніви.

 
Фото Історія України від діда Свирида.
Докладніше

Шо робити, єслі в жінки поламавси фен....

Да, це проблєма. Проблєма, йка для будь-йкого чоловіка кажеси фігньов і більшість на це не звертає вніманія. Но! На самом дєлє, поломка фєна – це пошті шо для індуса відсутність можливості погладити корову. Єслі мужик не обращає на це вніманія, то най чекає на введення санкцій проти пармезану (закреслено) сексу. 

Ітак. По-перше тра включити рєжім «переживальника» і на пару сікунд лишити фийсбук. Чистими, незамутненими очима глянути в заплакані очі дружини і сказати шо ти їй співчуваєш і готов помогти.
По-друге. Надо серйозно включитиси в процес і начити шукати по всяких розєтках-фокстротах файні моделі нових фенів. Ви вже цим заслужите мідальку з шуфлі.
По-третє. Щас більшість скаже, шо пора тупо дати дєнєх жінці або піти самому купити ту модель, йка понравиласи.
Но нє. Ми йдем по правильному путі і прідлігаєм жінці афігенну альтернативу. 
Насамперед тра подарувати жінці абонімєнт в басєйн, ібо там мона буде намочити голову. І, шо саме главне, тра записати її на курси льохкої атлетики. Шоп сразу після басєйну вона вибігала на стадійон і бігла! 
Всьо! Питання фєна рєшєно! Тіко собі уявіть – жінка біжить… волосся на вітрі розвівається і сушиться…
Да, ви получите триндюлєй за такий лайфхак, но сцуко, йякжеш це красіво, коли в жінки скачуть цицьки під час бігу )))

Докладніше

Обзор 2 лютого 2016

Доброго здоров'я, друзі. Надворі вівторок, незабаром п'ятниця, заварюєм кохве/чай і вмощуємося зручненько.

В ділі Наді Савченко появилася нова вкусна деталь, після якої все оте шите білими нитками діло начинає іграти новими барвами. Надя опознала одного крендєля, який керував її перевезенням в Росію, а адвокати допомогли отого крендєля ідентіфіцірувать. Зовуть його Павел Карпов. Оказалося, шо отой Карпов, которий осуществив похіщеніє Наді, по случайному стєченію обстоятєльств работав у Кремлі помощніком Суркова. І тепер вирисовується красіва, но для Москви крайнє неприятна картина. Картіна називається «Надя Савченко на вістрі світової контратаки», і на ній чітко видно, як кремльовські обвінітєлі неуклонно превращаються в обвіняємих. Діло для них дедалі більше тхне Гаагою.

Поява цієї деталі в ділі Савченко наверняка не случайна і адвокати наверняка вижидали, щоб подгадати для контрнаступу найбільш удобне врем'я. Не ісключено, шо при цьому вони сінхронізірують свої дєйствія із міровими ігроками. Бо якось слішко все удачно співпадає з дєйствіями світових лідерів, которі іменно зараз актівізірували особо гострі і опасні атаки у ворот Кремля.

Докладніше

Як швидко плине час...

Як швидко плине час...
Уже ось рік нема Кузьми
Так шкода, світлі люди передчасно йдуть від нас,
Бо час минає і минаєм ми...

Так хочеться у тишу прокричати:
Чувак, ну як тобі на небі?
Ти посміхнешся сонечком з-за хмарки,
Легеньким вітерцем пошлеш: всьо чотко, бебі...

Докладніше

Вчора чекаю в кафешці Дімона з гімнастіки..

Даня п'є чай, я каву, смарт сів, но должна підрулить Пєтровна і можна буде почесать язиками, коротаючи час. А пока сижу і втикаю в потолок, паралєльно слухаючи бєсєди сидящих рядом, таких же як я, ждущих з гімнастіки чи з плавання своїх дітей, мамочок. 
- Слухай Ксю, а шо там твій Саня?
- Та вже скоро додому, слава Богу. Я вся на таких нєрвах. Шо вони там, як вони там, чи там спокойно, чи нє? Чула шо багато помирають од бухла, так Саня ж не бухає, дасть Бог обійдеться. Його даже наградить хотять. Ну він же в мене вояка потомствєнний, у нього дисципліна с молоком матері впітана. В мене свекор знаєш який? Равняйсь, стоять, смірно. І малого він любить. Це ж він настояв, шоб Славік на гімнастіку ходив, каже спорт дісциплінірує. Ждемо всі Саню, переживаємо. Свекруха почті не спить вночі. Та і свекор тоже, тільки вигляду не подає. Але ще трошки і Саня вже буде вдома. 
- Важко тобі, Ксю?
- Та канєшно важко, але знаєш, от добре шо в мене Славочка є. Поки туди сюди, садік, малювання, англійський, гімнастіка, то занята цілий день, наче і не думаєш ні про що. А ввечері покладу його, сама біля нього ляжу і думаю. Добре що він ще маленький, шо біля мене ще. Я не знаю як свекруха вопше ще з розуму не зійшла, бо чоловік на війні, то дуже важко, а дитина - то вже не просто важко, то страшно.

Докладніше

Шось таке… Про іскусство…

Література мавпує життя, чи життя – літературу? Вічний диспут “навколознавців”. Мистецтво - не поза політикою. Сучасна кон’юнктурна і актуалізована політика безпардонно вривається в романи, повісті і новелли, написані кілька століть тому, та перетлумачує їх по-своєму…

Хто б міг сказати, що найбредовіші ідеї Пєлєвіна і Сорокіна – стануть “соцреалізмом” сучасної Росії…

BBC зняли серіал “Война и мир” за Львом Толстим… Однак, режисери, продюсери та сценаристи – живі люди. Вони ходять по землі, читають газети і дивляться новини… Вони знають, що Росія це не тільки Наташа Ростова і П’єр Безухов, - а ще й Кадиров, справа Литвиненка, збитий малайзійський борт 9M-MRD та давлені трактором санкційні гуси… А воно впливає на світосприйняття… Тому й екранізація така…

Докладніше

Львів'яни. Знаєте...

Львів'яни. Знаєте, єслі у Львів їде сам Мурзік Васильович, то не дивно, він там сто лєт прожив він вміє по львівські мозги рємонтірувать. Або навіть сама Дзвіночка розкрутила красівий сєрпантін і вжалить в Пікассо непадєцкі. Або НАСТОЯЩА поетеса (і нехілий прозаїк, я знаю шо кажу) Женя Чуприна. Або хлопці з бомбєзним почуттям гумору Юрко Космина і Коля Кутуньо. Або кум всього ФБ і талант і волонтер і шикарний письменник (а ще подйобщик рєдкосний) Руслан Горовий приїзджає до вас. І ето всьо, шоб вас всіх побачити і поділитися з вами своїм талантом. То я б на вашому місці і сєкунди не думала, а вже начала собирацця. А щодо мене, то то я прошлому году у Львів як на роботу їздила, а щас, коли вже забрала звідти всьо шо мені було треба, то хочу просто з вами всіма зустрітись. Приходьте, бо мені канєшно легко між метрами затіряцця, но це не отміняє того шо я сцю всьо равно. А як хтось мені махне, мол "не псьош я тут у залі", то наче і нічо буде, даже балакать зможу)))

 
Фото Леси Поліщук.
 
Докладніше

А знаєте яку помилку...

А знаєте яку помилку робить наша влада? Думає що ми вже більше не зберемось разом. Вони розслабились, блять. Забувши що головним гаслом української влади у всі часи було "Не розслаблятись!" Я зараз не про політику і не про економіку, бо в цих питаннях ми такі терплячі, що наше терпіння можна експортувати за великі гроші. Я про нахабство в поведінці. А ми терпимо. І записуємо файли. І ми тепер такі ж нарвані як і два роки тому, але в сто разів поміркованіші і загартованіші. І ми тепер знаємо що потрібно робити і як. Не втрачаючи часу. Народ має таку владу, на яку заслуговує. Так. І якось ми зрозуміємо, що вже заслуговуємо на краще. Багато краще. Розслабляйтесь курви непомірковані, пока можете.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info