Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

ПОВНА СІКРЄТНА СТІНОГРАМА ЗАСІДАННЯ РНБО, без купюр і цензури

Турчинов: В общим ситуація така: “Враг напал на нас, ми с Днєпра ушлі! Смєртний бой грімєл как гроза”

Юля: Ну то шо? Найшов проблєму, у людей он хліба нема
Турчинов: Як це - “То й шо?” Хай куплять хліба в магазіні, чого ти доїбалася до мене з самого утра?
Юля: Я щитаю шо надо отдать Путіну Україну навсігда, нафіг вона нужна… Путін! Путін! Путін!!! Пріді-пріді і спасі нас! Зафіксіруйте це пожалуста в стінограмі…
Турчінов: Зафіксірували вже… Ще вчора
Юля: Не брешеш?
Турчинов: Ні!
Юля: Спасіба!

Докладніше

Кіно, віно і даміно

Після передоза серіалами рішила вернуться до великого метра... ну до величенького.
Рішила глянуть Шеф Адам Джонс, ну я ж любітєль якогось кулінарного ізврата. Вобщим... Кіно таке шо після нього хочеться сказати неоднозначне “ такоє”. Кіно спокойне і не нервенне, уже після вводних кадрів ти понімаєш шо там куда і чим кончиться, як божий день ясно хто кого трахне і хто з ким побється. Ну уявіть собі, шо найнеожиданнішим в кіні виявилось те шо метрдотель закоханий в повара.
А вообще кіно красіве. Ну того шо там почті увесь час варять і пробують соуси, жарять рибу і оруть друг на друга.
А ще от драматургічно кіно цікаве. От там отак іде завязка... завязка... і ти от думаєш “ну всьо щас вистрілить”... а потом, “нє, ну щас вєрняк вистрілить”... а потом отак “Та стріляй уже”... а потом там шось пукнуло, і ти опять ждеш “девистрєл, де вибух, де красота, де екібана, пакаж кульмінацію бля”. І тут уже думаєш, “ну всьо... стріляй”....
І тут...
Мов вистріл...
Прозвучали фінальні тітри...
Спокойне таке кіно з красівою жрачкою.... Без вистрєла і без кульмінації, з однією розбитою мордою, мертвою камбалою, і женщіною без сісьок.
Докладніше

Якби ви знали з яким зусиллям...

Якби ви знали з яким зусиллям, як сціпивши зуби, я намагалася не встрявати в усі ці срачики...
А тут не можу...
Люди, та половина моєї лєнточки, хаотично сформованої, накуреним дебільним фб роботом, люди, які написали "ну і пох шо он за раіссю, зато у нєго пєсня класная"...
Ви...
Ви откуда...
Як ви сюди попали...
Що ви тут робите...
Як...
Та шо тут ...
кароче, не втрималась.

Докладніше

Люблю вас...

Всіх. Інколи хочеться вас ременем. Інколи сісти і вгасить з вами коньяку. Інколи перелетіти тисячу кілометрів і сказати "я тут, поруч". А загалом, ви всі тут. І я вам дякую. За те що не зробили анфренд. За те що питали в лічку " це що означає?" За те що розумієте, навіть якщо не підтримуєте. За те що промовчали і за те що сказали. Навіть за те що послали. Прямо. Щиро. Дякую. Думала просто звідси піти. Роздати борги матеріальні і моральні і піти. Бо це не має значення, бо мені досить одної людини, що стала трішки щасливішою. Радує одне. Немає серед вас тих, хто скаже Леся затята! Леся навіжена. Лесі похуй на те, яка насправді людина. Ви ж знаєте що не похуй. Ви ж знаєте що є людина, яка вас любить. Бо ви всі унікальні. Цьом.

Докладніше

Міністерство культури України...

Міністерство культури України, гуманітарний фонд ім. майора Мельниченка, неопоганська церква прихильників Недайбога, представляють.

Наше гасло - катай помідори влітку, а жери їх мовчки!

Готуймося до наступного Євробачення разом. 
Створюємо позитивний образ країни закордоном.

Пропонова.

1. Треба схопити Мустафу Найєма, запхати його у мішок і таємно доправити до найближчого паспортного стола совітського типу, з фікусом на підвіконні як в лікарняній реєстратурі.

2. Там, тільки обережно, перепиздячуємо його ім'я та по батькові на Мустафа Карлович Навзаєм, чим убиваємо одразу трьох геополітичних зайців.

"Мустафа" залишається, як символ мультикультурності та відкритості нашої хвіртки для брюсельських експериментів.

Докладніше

Шото Бодя сільно заморився...

Шото Бодя сільно заморився від цих мовосрачів, від цих йопаних політиків разом зі своїми жополизами, від усякої хуйні, шо штирить так, наче здоровенний кит викинувся на берег, здох і завонявся, від френдобатлів, непонятно з яких хуїв, які потім переростають у лютий взаємний френдоцид... 
В общєм, камрадос, пока ніхто ще Бодю не послав покорять далеку і високу гору Кху Ям, вибачайте за плагіат, то Бодя сам пішов дорогой слонов, в обход етой гори, в страну вєчного спокойствія і полумрака... Ібо нєрви, камрадос, у Боді очінь пообтріпались останнім часом, а нєрвні клєтки, вони такі примхливі, шо не дуже хотят відновлюватися... Та і здоров'я вже не те, щоб витрачати його на фісбучні разборки і кидання гнилих помідорів з тухлими яйцями в чиїсь аватарки... Карочє, бувайте, до встрєчі в ефірє))

Докладніше

МайданТри (продовження)

Ето же нада??? Тільки-но я написав про інтерпретацію російськими ЗМІ “третього майдану”, як – звонок мені… “Здравствуйті Віталій, ми із Маскви, пракамінтіруйтє што січас проісходіт в Кієвє”….

Ну, якщо коротко, - кажу, - то ситуація на данний момент виглядить слєдующим образом. Весь абсолютно народ вийшов на Майдан і занімається погромами, вандалізмом та битовим мародьорством. І помімо того, шо требує от властєй отстранить от власті всі власті, ще хоче получить назад права матюкаться руським язиком…

А власті кажуть: Костьми ляжем, а примусимо вас матюкаться мовою Лесі Українки і Великого Кобзаря, а не якогось там, блядь, Фонвізіна… Ідітє нахуй, короче, - кажуть…

А замість рішеній проблєм трудового народа, власті завезли в Київ свіжих американських снайперів і розсадили по всім пентхаусам столиці, конфіскованим у пролєтаріата. Снайпери всі - сплош одні нєгри… Ну і ще пару жидів, щоб Вальцману приятно було…

Отак от ситуація, прімєрно… Тривожна і напряжонна…

Я б кажу, і сам пішов на Майдан, та десь лапті ніяк не знайду, навєрно за батарею впали… Ну, це не сильно страшно, бо й так понятно, що хунті хана до вечора, - даже без мене…

Докладніше

Якщо вірити російській пресі...

Якщо вірити російській пресі, то прямо зараз посеред Києва вирує Майдан… Ні! Май-й-й-й-даніще!!!!!!!!! Участвують мільйонів піісят людей. В общим, пошти всі і даже трохи більше… Требують “Долою”, публічних казнєй і шоб весна вже прийшла … Правда, гибнуть часто… Видно інфекція якась чи шо…

Докладніше

‪#‎цікавідосліди‬

Оказуєцця українці, які вимагають елементарної поваги до своєї мови, це ганьба нації.

І це вам не якийто внутрішній домбас віщає, а людина причетна до формування інформаційної політики в зомбоящику.
На думку вчоного кота, ганьба нації це усе те зденаціоналізоване хуйлоязичне антропоморфне лайно, яке з усіх інформаційних клоак розказує нам як правильно любити Україну.

Дописка: пост написано жирним суржикомовним селюком, жлобом, фашистом, нацистом, адептом доленінських вірувань в царині національної політики, з метою відволікання уваги від переможного поступу справжніх реформ, згідно єдино вірного мирного плану сонцесяйного гаранта.

Докладніше

Майдан 3.0

Як так можна було обісратися? Нє, ну ви мені скажіть. Я колись в школі всрався, було таке, але це було трагічно, ну як тоді здавалося (зараз розумію, що то було ахуєнно).

Але це... це феноменально. Стартап року, миттєво переобладнаний у звалище, і одразу тихий хлопок - бац! І ніхуя нема. Порожнеча. І вітер пошурхотів кульками в бік вокзалу.

Тільки Вінсент Вега стоїть біля мусорського бобаря і сьорбає каву зі стаканчика. Луп-луп очима.

--

 

Глибока ніч. Тиша.

Здалеку лунає голос Тягнибока.

- Ми ще повернемося!!!

Чутно як хтось пиздує нахуй через куширі, і чиясь дупа смачно сьорбає холодний борщ зі старого полумиска.

Завіса. В ній дірка. В дірку хтось блимає блакитним оком.

Завіса.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info