Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Уважаємі, сурові і мужественні "експерти"…

Уважаємі, сурові і мужественні "експерти", безкомпромісно утверждающі, що Крим треба було держать любою ціною і йти на Москву акі Напаліон... То воно з дивану вам так кажеться...

Так склалося, що на той момент єдиний боєздатний підрозділ України охороняв "Міжгір’я", та й то хреново, як оказалось...

А в Криму нашим єдиним вооруженієм був Юлій Мамчур... З летальної зброї в нього була фуражка і прапор... І ще кусок честі та гідності...

Перестаньте... Не випєндрююсь, ну читать протівно, їй-Бо...

Докладніше

Грішним ділом розвели рибхоз в хаті

Матільда
Сіма
Развєдчик 
Гапочка.
Тепер дитина дивиться "тілівізор" і коментує.
"гапочка, доганяй Развєдчіка".
"Сіма прокидайся. Не спи , Сіма!"
"Мама, Матільда здохла." - радісно так чось)))
Матільда не здохла - просто сховалася і пережидала - це странне шоу.

Докладніше

Глянула случайно в дзеркало...

Ну об'єктівно так, знаєте. І подумала - а ніхуя в етой жизні невозможного немає. Судіть самі - єслі тьолка дуже за трицять, не особо там інтєлєктуалка, тоща не модельною витонченою красою, а просто тоща, коли нема ні сраки ні цицьок. З лапоухими ушами і величеньким шнобаком, без пари тройки рідних зубів, з отвратітєльним характєром, досить уперта і свавільна, затята націоналістка і любляча пхати носа куди не просять, змогла три рази вийти заміж і всі три рази її любили. То нєвозможного в етой жизні немає. Вопше.
Тока ненада зараз мене отето хвалить, прімєр беріть краще.

Докладніше

Наталка за кавою...

Наталка за кавою ходила до магазину. Поруч склади. До неї підходить мужчинка і каже:
- Я за вами вже місяць спостерігаю, ви мені так подобаєтесь. Ось вирішив підійти.
- Ви місяць спостерігаєте, а в мене вже тиждень, як хлопець є. Спостерігайте далі.
Мораль - не їбіть муму і не теліться. Робіть шото як тільки прийшла мисля, потом буде видно як діяти далі. Бо пока ви думаєте місяць, хтось вже тиждень як її цілуватиме)))

Докладніше

‪#‎цікавідосліди‬

Як каже Нехайбудда - страхи людини, живуть виключно у її голові і тому марно сподіватися на конкуренцію ідей в суспільстві інфікованому задавненою параноєю та комплексами меншовартості.

Замість того, щоб полемізувати чи дискутувати на суспільно-важливі теми, загал подібно безхребетним слимакам воліє забитися при небезпеці у свої мушлі, шоби не бачити й не чути дражливих тем.
Хоча якшо задуматись - яка суспільна користь від безхребетних? Слиз, продукти виділення, гумус і мінеральні речовини?

Докладніше

Вивернула горнє кави собі в пелену

Ну любить Захарна клєшньой помахать, чівоужтам.
Вопшим вивернула і бурмочу собі під ніс:
- Прікрасно, просто прікрасно...
Напротів сидить адін клюв камандіровошний зільоний. Вилупив на мене баньки і дивиця. Я така:
- Сірожа, та стули вже писка і отомрі, чо закляк?
- Та проста я нівідєл, шо женщіни можуть отаку рєакцію давать.
- Та ти ішшо багато шо нівідєл в цьому світі, ссинок ти, - просичала я з притиском на букві "с" і хотіла добавить "кончений", но передумала.
- Да я просто ажідал бурю нігадаванія с матюкамі, как ви любітє, а тут ващє всє шаблони парвала!

Докладніше

Зона комфорту...

Зона комфорту - саме страшне шо придумано всілєнной, для того щоб людина потихеньку згнивала в болоті буденності. А фраза "ну чо ти, так жеж удобно і главне нічо не тре мінять" це геніальнєйша отмазка вєка. Стабільність йопрст. Носимося з цією зоною комфорту як з писаною торбою і паралєльно жалуємся. Ага жалоби це друге шо дано всілєнной шоб оправдать гнієніє і трупний запах нашої з вами жизні.
-Бляяяя, ну куда мені йти на роботу, якшо немає по моїй спєциальності вакансій?
І сидить гниє потихеньку, Повонює врємя от врємєні шо жизнь несправедлива, а главне - находиться в зоні комфорту. Або..
- Яка разниця як гроші зароблять? Ну прибрехав, ну наїбав, но то правильно, бо мені ж за хату тре платить в беху соляру заливать.
І гниє, бо блять затягти трошки поясок - пряма дорога з зони комфорту, або знайти інший спосіб заробити. Або..
- Хочу замуж. Блять от щас прямо хочу, за харошого і хай любить мене такою, як я є.

Докладніше

Газета, яка...

Газета, яка ніхуя не газета - ‪#‎ПолтавськийВісникАпокаліпсису‬ ахуіває.
Жмурналістіка по стандартам і бєз, або як писать, шоб не написать, чи кожній сраці по мікрофону!
Ми тут в рєколєгії читаєм, шо женщіна Маша, шеф-ред канала, який вже здох, але ще дише, пояснила що трапилось.
Іщем пояснення.
Читаєм вперед...
Читаєм назад...
Читаєм по діагоналі...
Аналізіруєм прочитане трьома способами, робим фонологічний розбір слів. Ледь до аналізів по-зімніцкому не дійшло.

Докладніше

Обзор 23 лютого 2016

Доброго здоров’я, друзі! Надворі вівторок, дуновеніє весни чути всьо отчотлівеє, мірові і отєчественні клоуни дружно вступили у фазу весняного загострення. Спокійно і впевнено заварюєм собі хто чай, хто кохве і зручно вмостившись проглядаємо, шо нам тут журналісти в стрічки новин про них понаписували.

Перша новость у нас нетрадиційна – про Хуйла. Которий учора увечері поговорив з телекамерою, розказав їй, шо вони з Обамою удвох всьо по Сирії порішали і тепер там настане мир та благодєнствіє. Телекамера удівльонно таращилася на Хуйла і мовчала. Однако зрітєлі все бачили й чули, а наіболєє проніцатєльні сразу всьо поняли:

- победоносне наступлєніє войск Асада (а на самом дєлє іранських і російських найомніков) блєстяще заглохло, шансів на дальнєйше продвіженіє нема;

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info