Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

І про декомунізацію і назад.

Звичайно ж мені можуть закинути щось типу "мовчи обізяна, шо ти понімаєш", але я тоже маю сказати шо декомунізація і мене зачепить.
Ну от дивіться мать моя живе в селі, в такому колоритному, красивому, пишному і милому селі Круподеринці. Їх хо комунізуй, хоч декомунізуй - усім похуй. Бо крупу дерли за Олексія, за УНР, за Лєніна і за всьо такоє. А от з вулицями відбулася трансформація, яка зараз перетрансформується взад))
От наприклад, був усе своє життя такий куток "Янівка" ну комуністи коли там привезли свої таблички, то шоб людей не путать взяли і вулицю обізвали "вулиця Яновського" якщо в тому селі спитать хто то і шо то і нашо? то вам ніхто толком не скаже. Бо скаже, "та я з Янівки". Зараз же мать моя казала шо вулиця Яновського стане знову Янівкою. Або от поштовий адрес моєї матєрі на вулиці Котовського.
Докладніше

Що таке щастя художника? Слухайте, розповім

Коли тебе просять намалювати картину яка рівномірно розкриває тему гомосексуального свавілля, совітського мілітаризму часів другої світової війни, і фермерського кантрі-стайлу штату Айова (США) - це щастя.

Цілий день я вишукую про інтернетах підарасів, американських селюків і радянських окупантів (серед яких під час світової війни був і мій рідний вкраїнський дідусь Семесюк). Надивився всілякої хуйні багацько.

За радянським мілітаризмом і підарасиками не слідкую давно (що я кажу, ніколи вопше не слідкував), а тут надибав цікаву історію. Виявляється, поки ми іржемо з московитів з їхніми уйобіщними ватніками, у них там розвинувся цілий культ армійського ватніка саме як предмету одягу і особливої гордості. Тоїсть люди вопше геть ібанулися по цій темі. Шиють їх на продаж, ходять в них шеренгами на свої мілітарні свята, висирають центнери кмітливих фотожаб з цим ділом, і ледь не варять з ватніка щі на вечерю. Дуже радіють.

А воно ж таке хуйове, тупо гулаг гулагом.

Доведется малювати.

Ivan Semesyuk

Докладніше

Іноді я думаю...

Іноді я думаю, шо у величному доробку творчості Леся Сергійовича Подерв'янського знайдеться цитата на будь-шо у вашому житті.
От наприклад подружка моя любила характеризувати свою колєгу "І вона заходить вєчно така, з таким сюрлом, от понімаєш? "здрасті мальчіки, а я вам паїбацця принесла".
Чоловік мій було дивиться серіал про якесь жестоке рітуальне убійство, шось типу "Ігри престолів" і каже "От жалко пацана".
А я... я люблю цитувати усе від "Моншер Гамлєт" і до "Їж голову, в ній фосфару дохуя, волоси випадать перестануть".
Але найчастіше я згадую фразу "От не люблю як мужики таке пиздять. І та любила і та хуєла"...
А яка цитата ваша улюблена, Га?

Докладніше

Вчора в віконечко...

Вчора в віконечко до Наталки заглядує сімпатічний мужчина. Наталка як всігда за півсєкунди - улибнулась, поправила волоси, розгладила мєлкі мімічєскі морщини, розправила плечі, сдєлала голос бархатістим, а декольте глубокім.
- Я вас слухаю..
- А Леся єсть?
Наталка (вернувши все вищеназване на ісходні позіциї) махнула рукою на моє віконечко.
- Здрастуйте, Леся. (це вже мені) можна вас на сікундочку?
- Льохко.
- А на довше?
- Подождіть, щас вийду, гляну на вас в полний рост і скажу.
Вопшем розвіртуальнення продовжується)) Маю вже замічатєльного друга Олега в реалі і домашній лимончик, в відє бонуса.
РОЗВІРТУАЛЬНЮЙТЕСЬ!!! Люди в мільйон разів кращі вживу, ніж в мережі)))

Докладніше

Обзор 05 лютого 2016

Доброго ранку, друзі! Надворі в нас п’ятниця, треба багато встигнути, щоб піти на вихідні з чистою совістю. Потому без розкачки, решітєльно і жостко приказуєм чайникам закипати, заварюєм утрені напої і строго відкриваємо фейсбук, щоб подивитися, шо там хунта оп’ять учудила і какови возможні послєдствія її чудачеств. Ітак.

Вчора многі сочли, шо дід описує собитія вокруг пана Абромавичуса нєсколько лєгкомислєнно, в опереточном стілє, без прілічествующого случаю драматичного надрива. А нєкоторі заподозрили, шо дід не любить Айвараса і не шанує його гражданської позиції. Сразу відхиляю такі подозренія: пана Абромавичуса дід шанує, щитає людиною порядочною, хунта – кака, Айварас – цяця.

Докладніше

‪#‎цікавідосліди‬

Нехайбудда дето прочитав у якомуто пацакському гамноньюсі, шо в хуйлостані тусуєцця два з половини мільойни бєженців з Луганди і Домбабве.

На мою думку це слабо корелюєцця з іміджем молодих рєспублік побєдівших злий укроолігархат, ну і чисто статистично, якшо до них додати мільйон біженців які тусуються в Неньці, то получицця шо регіон спіткала сташна 50-ти відсоткова депопуляція.
Хотя якшо взяти до уваги стихійну міграцію в регіон всяких всяких бурятів, можливо з часом можна буде балакати про бурятську автономію в складі Домбабвійсько-Лугандійської джамахєрії.

Докладніше

А ви вопше вкурсі...

А ви вопше вкурсі шо лічно самі робите собі настроєніє? Ну самі вибираєте, як будете себе чуствувать весь день. Типу дирижера. Махнули рукою і задали темп і настрій. 
Усміхніцця. Шо значить "ще в ліжку, ще не проснувся, нема коли" ?Посмішка - дєло одної секунди і сімнадцяти м'язів. Впєрьод. Посміхніцця самі собі. Скажіть собі "ти - супер пупер, я ж знаю і не важно хто шо про це думає, про те шо ти супер знає найголовніша людина, в твоєму житті, той хто поруч від першого крику і до останнього подиху- ти сам! А знач ти точно супер пупер!" Ну і впєрьод! Нас ждут вєлікіє дєла! Люблю вас всіх! Доброго ранку і цьом!

Докладніше

ВЕЧІРНЯ, БЛІН, КАЗОЧКА

Щойно відчула який-то странний характєрний запах. Спочатку подумала, шо то ше не вивітрилось після того, як у мені вмерла велика актріса. Почистила зуби. Не помогло . Прополоскала горло і, даже, вмилась, пожертвувавши дешевою косметикою і дорогими цьомками.

Ще раз провітрила хату. Ніфіга. Характєрний зпапах все-одно був. Думала вже кумові в МНС дзвонити, в нього вчора півпляшки коньяку осталось. Но потом дойшло, шо то в мене, просто, зіпсувався характєр. Напрочь зіпсувався. 

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info