Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

І шоб усі зожніки не розслаблялися, на ніч рецептик ніхера не дієтічнєньких еклєрів

‪#‎жрачіржач‬
Для начала от історійка. В моєму житті дуже мало солодощів які превращають мене в падшу женщіну. Я можу стойко дивиться на світ без шоколаду (я навіть маю на нього легку алергійку, на справжній чорний шоколад починаю смішно чхати), я можу легко обходитися без бісквітів і навіть не помітити існування пісочного печива. Але коли я бачу на горизонті еклєри... я забуваю про пятдесят присідань, всі оті минути в планці, пройдені кілометри, жим, отжим і всьо такоє... Я якось навіть думала, що якшо отак сісти і самій рубонуть коробку еклєрів то мене од них стошнить і я стану до них равнодушна...
ХЄР ТАМ!
Я купила майже кіло еклерів зі своїм любимим кремом - сіла зжерла і через час уже думала як би його сходить і купить іще. Отак присідала з гантелями в руках і думала, "Піду от, а вони там лежать, свіженькі, самотні, з кремом "огоньок", лежать і ждуть мене... 
Вобщим перенасищеніє еклерами мені не грозить. 
Проблема полягала в тому, що я багато років пробувала їх приготувати, виходила у мене якась унила непонятна хрєнь. А потом якось до мене прийшли подружки очаровашки Iya Slabinska і Yana і я потіряла покой пізнавши всю простоту приготування еклерів.
Вопщим все обстоїть так:

Докладніше

І про багатогранність і модальність нашої мови

От був у нас викладач по скульптурі. Ну не в мене а в моїх собратьєв по стражденній долі в культурі. Але препода того знали всі. Бо він був класний чувак.
Я колись сиділа на перекурі у сховку за рогом. А той курив поряд з колєгою і казав.
- Наліпили, блядь... Дєвушка з єбалою, Дєвушка з хуйньою, Дєвушка з єбантуєм і єбантуй з первічними половими признаками.
Я помню слухала і на аж на виставку отого всього наліпленого схотілося сходить))))

Докладніше

А ще от недавно...

А ще от недавно взяла книжку, щось із соврємєнніків, і знач там такий от Вася, він пє сцяки з назвою "піво", любить тьолку в золотих штіблєтах, жостко любить, іногда робе на заводі... 
І от перший його діалог з начальником:
- А ви, Василю Івановичу, краще зосередьтеся на виробничому процесі.
І зразу я поняла куди діваються ті нещасні хлопчики, яких сувора доля кидає учитися на філфак, мучить там дівчачим оточенням, сплюндрованими долями викладачок, страшними історіями з предмету "історія наукової думки"... Тепер я знаю, що вони потім втрачають віру в життя, ідуть пити пиво, жостко любити тьолок в золотих штіблєтах, робити на завод. Але ніщо не змусить їх відмовитися від кличного відмінку і слів типу "зосередьтеся".
Хароша мабуть книжка)))

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info