Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

А то буває так...

А от буває так, що раптом вдома закінчився цукор... І ти його вже сто год не їси, але бачиш пусту банку з-під цукру і сльози котяться, так тобі приспічило кави з цукром.
Або от чоловік вранці узяв машину... І зразу тобі скрізь їхати треба. Срочно причом. І ти розумієш шо все правильно, така злива періщила, не пішки ж йому по воді отакій бігти.
Або от буває щось трапилося з вордом на ноуті. Ну не фуричить вобще. І шо, моментом купу роботи треба зробити. Якась дурня у світі з цими бажаннями.
Це як у Лєни був бивший, ну вона його колись покинула, "неудачнік, - каже, - слабохарактєрний, безвольний, стрьомний який-то". І от усе б було нормально, якби ж то вона не узнала шо той безвольний неудачнік, змінив роботу, на таку.... дуже престижну в тому світі. А тоді ще й жениться рішив на симпатичній молодшій за Лєнку на 8 років, колезі. Як же ж то Лєнку тоді трусило й тіпало й мотало.... І плакала, і кричала, і співала "ти мій" тричі в день. І ходила до нього на роботу. Бо воно ж як нема, так дуже хочеться.
От нахера в хаті ще й хліб закінчився??? Нашо я про це узнала?

Докладніше

#цинічнідіагнози Про вектор національної політики та побутовий конформізм.

Вчоний кіт ото почитує різноманітні думки на мовну та національну тематику і хоче так би мовити окреслити цю проблему в площині взаємодії суб'єкт-об'єкт, задля кращого розуміння коренів проблеми.

Так от, скільки би ми не ламали списів та не виносили одне одному мозок мовним питанням на горизонтальному рівні взаємодії, ми лишень об'єкти маніпуляції суб'єкта під назвою держава.
Якшо по простому - держава яка веде невизначену або накинуту з зовні національну політику приречена на постійні внутрішні чвари між об'єктами цієї політики, тобто різними національними групами чи то пак етносами.
Тепер щодо конформізму, довільно взята на розгляд державна формація на 90% складається з конформістів або ж пристосуванців, українською. Це власне і є той об'єктний базис на який спирається суб'єкт - держава. ЦІ люди, без огляду на походження соціальний чи майновий стан, завжди демонструють високу готовність грати за встановленими державою правилами в царині національної політики.

Докладніше

Ivan Semesyuk свого часу

Ivan Semesyuk свого часу написав про мене книжку. Нині її без проблем можна купити за нєдорого на Якабу.юей. Хуяк і купив.

Що можна сказати про цей антилітературний висер? Він пригодницький, що само по собі рідкісне явище серед сучасних українських висерів.

Герой постійно гине (треба порахувати скільки разів він самонаїбнувся, до речі), але щоразу постає з могили аби знову навернутися. Типова українська тємочка, коротше кажучи. У фіналі все добігає фіналу.

Ніякої саморефлексії, жодного довбання у носі та виколупування ганзольки з дупи. Все дуже жорстко, без соплєй.

Нахуй - значить нахуй! Ось таке творче кредо;

Добирайте. Все домашнє, свіженьке, Семесюк сам в баньки закатував.

Докладніше

ВЕСНЯНЕ

Шо, народ : весна приперлася? І всі хлопи зразу такі цікаві поробилися. Навіть ті, шо бухають. Екібаною захопились. В самого в голові гуде, а воно озадачене : в яке би то суцвіття свою тичинку пристроїти. Так, шоб за наслідки опилення не відповідати. Флористи хрєнові. Ідуть вечором і квіти до хати цурпелять. Це типу жінка має бути щаслива, шо воно прилізло не тіко з букетом перегару, но ше й з пучком пролісків. Подвиг звершив. Виконав свій романтичний обов'язок, нє?

Докладніше

РЕТРО-АНАРХО-ШАНСОН

ой братику, Кіндратику, 
гуляємо Хрещатиком
нам доля усміхається і сиплеться бабло
у мене – добрі наміри, у тебе – гарна практика,
а все що з нами станеться – колись уже було 

усі ці люті ревнощі 
були цілком даремними 
як втеча із-під обстрілу, і зона, й Колима
і навіть наші недруги залишилися кревними
хоч більшості на світі із них давно нема

та як би там не гірко нам,
залиймо все горілкою,
а пивом зашліфуємо, а під кінець – вином
нехай ніким не бажані ми діти понеділкові
зате у нас у прикупі завжди двадцять одно 

дотримались мовчання ми
і посмішка начальника
нічого не вирішує, як пачка цигарок
та не питайся, братику, чому така печальна я
мені не стало розуму засвоїти урок

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info