Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Останнього часу довелося...

Останнього часу довелося чимало попрацювати з мовою. Проштудійовано багатєнно словників, виважено і вивірено усі посібники щодо культури мовлення. І от дійшла до думки - наскільки ж багатюща наша мова. От як почнеш яке поняття перекладаючи витанцьовувати, то таке шаленство і розмаїття синонімів на пальцях крутиться. Що хоч сто книжок пиши, тільки щоб усі вжити. 
А з іншого боку наша мова настільки об'ємна кожним поняттям, що навіть має кілька висловів, які за будь-яких умов вирішують всю розмову.
"Та щас" - вмєсто тисячі слов. От оця фраза в нашій родині має мільйони смислових забарвлень. Це і мама, яка стоїть отак руки в боки. І тато який дивиться на тебе очима як рентгеном, а ти сама, коли кажеш про учіння уроків.

Докладніше

ВЕСНА

Бачиш – я тут. Вгамовую цю весну.

Боляче, ніби хтось ножиком полоснув.

Ніби вогнем у п’яти. Піском в лице.
Кожен початок виявиться кінцем.

Кожна любов, що живе на спині в кита,
Знає: вона навиворіт – самота.

Кожна краплина в морі – чиясь сльоза.
Мертва троянда або жива лоза?

Визначить доля. Тільки вона – сліпа.
Наші портрети вивісять на стовпах.

Наш кримінал у тому, що ми – не вдвох,
посеред ночі темної, наче льох.

Посеред світу, сповненого людьми,
Більшість з яких, насправді, такі ж, як ми.

Докладніше

Про волонтерів.. ні не так, про ВОЛОНТЕРІВ.

Мала нагоду побувати на святі. Річниця створення БІЛОЦЕРКІВСЬКА ВОЛОНТЕРСЬКА ГРУПА. Два роки. 
Це група Людей. Справжніх. У когось - складна історія зміни свідомості і розкаяння, за своє ставлення до війська. У когось - усвідомлення того, що нарешті вони мають можливість щось зробити для свого народу. У когось місце де знаходяться люди, які думають так само як вони. Але всі без виключення об'єднані надією на те, що Україні бути! 
Відбираючи у родини години свого часу і десятки, чи сотні гривень, вони віддають їх іншій своїй родині - Україні.
І тішаться як діти, коли "звідти" телефонують і дякують, і кажуть, що життя врятоване, що ноги в теплі, що сало "бомбічєскє" (с)
"Найважливіше - зворотній звязок!" - кажуть вони всі.

Докладніше

Спасіба чоловіку за ресівер...

Спасіба чоловіку за ресівер який він подарив своїй тещі, і ТСН за всеукраїнський репост
Мать мені звонила.
Каже: "то шо ти отак і написала? Отак взяла і написала? Отак прямо оте шо я подумала? Шо прямо отак на увесь фейсбук? ... пауза"
Я мовчу і вона мовчить, я мовчу бо мені ще нізя говорити, та й сісусесусу не дуже інформативне, а вона мовчить бо може жде шо раптом прорізався в мене голос.
"Так і шо, він того кота таки отак взяв і натурально отак? Боже, доця, вони ж дебіли чи шо? Кота... Ідіоти. Інтірєсно дядя Володя там тоже уже довбо... неу ти поняла, чи ще держиться? Ну ти там той виправ. Ну крапочок настав чи шо... Придумала таке... Хотя вони ще страшніше придумали. Довбо.... Рижунчик іди я тебе поглажу. Чуєш як мурчить? Чуєш?"
в трубку мов трактор муркотів щасливий, ніразу не йо...ий рудий український кіт.
побалакали.
‪#‎Матьмоя‬

Докладніше

Сусідку зустріла...

Сусідку зустріла, дама глубоко пєнсіонна, під 80 годков десь, кмн (кандидат меднаук) в анамнезі, в трєзвом умє і свєжей памяті. Завжди в струє новостєй, в зомбоящик пасьот зранку до вечора і єсть в мене смутния сомнєнія, шо і інтернетом обучєна пользуваця.
Вздихає:
- Ну вот шо Захарна в ентам Запарожьє дєлаца-та!
Я відразу насторожилась, кагбе нє в тємє, шо там може такого свєрхвонвиходящого дєлаца.
- А шо там?
- Лєніна валют! - вивалює кмн з такою горєчью в голосі, шо раптом бліже в неї вже нікого в живих і не осталось.
- Да вам то шо до того Лєніна, Ільїнічна, та ще й Запорожьє! Ну яке вам діло на вашем хуторі і до Лєніна і до того, шо там валют аж в Запорожьє!
- Ета наша моладасць! - закусила уділа кмн Ільїнічна, дама неплоха і совіршенно неглупа.

Докладніше

Отже, як Бодя і обіцяв, рецепт сирників від тьоті Нілочки!)))

Інгрідієнти:

Сир - 500 гр;
Яйця - 1-2 шт;
Мука - 2-3 ст. ложки;
Цукор - 3-4 ст. ложки;
Ванільний цукор - 1 пакетик;
Сіль - зовсім трішки, пів чайної ложки.

Цукор і сіль вже самі можете відредагувати по своєму, за смаком Смайлик «smile»

Сир добре перетерти, щоб не було грудочок, вбити яйця, добавти дрібку солі, цукор, ванільний цукор і гарно все це діло перемішати. Далі додаємо до всього муку, не забудьте її просіяти, знову ретельно вимішуємо. Хто любить, то можна добавляти в тісто родзинки, курагу, наприклад, тощо... Ну, от, вимішали наше гарне, смачне тісто. Далі формуємо з нього невеличкі кульки, обвалюємо в муці, приплескуємо, щоб було схоже на такий собі медальйончик і на сковороду. Все, далі залишилось тільки посмажити наші сирнички. А от тут і саме цікаве, камрадос! Щоб сирнички були у нас гарні, красиві, з золотавою скоринкою, то треба їх смажити на повільному вогні і на суміші вершкового маргарину з олією, вот! 
Рецепт простий, перевірений роками, то вперед, смачного і вкуснючих сирників вам!)))

 
Фото Богдана Грубича.
Фото Богдана Грубича.
Докладніше

Поштова епопея

Товстий і опитний голуб “Укрпошти” тяжко летів сірим київським небом… В натруджених лапах він ніс суперважливу ношу: лист спікера Гройсмана до генпрокурора Шокіна про його звільнення з посади…

На балконі вулиці Різницької цієї миті стояв сам генпрокурор Шокін і гладив по хвостовому опєрєнью хижу птіцу. Птіца була охотніча, породи коршун і звалася “Арьол”… А може це був орел на ім’я “Коршун”, цього Віктор Миколайович уже не пам’ятав…

Щойно на горизонті показався поштовий голуб, як генпрокурор зняв з голови охотніка спеціальний цигейковий ковпак, ткнув пальцем в небо і сказав: “Фас!”… Птіца зринула ввись, підлетіла впритул до голуба і показала йому ордер на обиск… Голуб нехотя віддав документ…

Після цього хижа птіца повернулася до генпрокурора на балкон, передала йому листа і випросила заслужене угощеніє – щербет із макухи з сахаром… Радісно заплямкала і заґелготіла…

Генпрокурор порвав листа на дрібні клоч’я і кинув на пол… - “Абонєнт недоступєн” – мрачно процідив він скрізь зуби, а потім погрозив голубу кулаком вслід…

Голуб полетів на мусорку їсти мусор… Після такого позора про повернення на роботу можна було й не помишлять…

Докладніше

Зрада!! Заговор!!

"Протоколи сіонських.." Масони, тамплієри, "вєлікоімпєрци" Ага, щас)))
Існує лише одна змова, що пронесла себе крізь віки і охопила майже всю планету. Всесвітня змова жінок. 
Ми маніпулюємо, так, але у нас велична мета. Зберегти життя на цій планеті.
Масса нюансів, купа способів, але факт залишається фактом. Хто там казав про мету і способи? Хтось з "вєлікіх".Шмаркачі. Тому що "мальчики". 
В дев'яносто дев'яти випадків зі ста, вони навіть не здогадуються про те, що ними маніпулюють.
А якщо здогадуються? То думають що розкрили змову, а насправді попали під чергову маніпуляцію "ну, ну думай що ти розумний, бо ж я така дурненька, що зробила це так прозоро"
"Є жінки, що чесні, щирі і ні грама не маніпуляторші. Маніпуляції їм огидні. Так що не треба оце тут сентенцій!" - чую я хор чоловічих голосів, трішки розбавлених жіночими.
Таааак, звичайно, є. Просто їм до сраки, ота велична мета. Велкам в світ одиноких бездітних розвідних і нещасних.
Пішла книгу писати про "всесвітню жіночу змову" а то так дурними і помрете))))

Докладніше

Правимо з кумом рукопис...

Правимо з кумом рукопис на кухні. Зайко поруч бавиться машинкою.
З кімнати:
- Блііін! Та куди ж ти б'єш?... Ворота - прямо, мазило кривоногий! ... Йєес!!! Ні! Ну що це? Ура!!! Оце ж він чотко забив! Неймар форева!!!... Давай ще!!! Аааа!!! Мазило!!!...
Кум:
- Що то було?
- Ляна футбол дивиться, - кажу.
Кум, глянувши на китайську пагоду посуду в мийці:
- Молодець! Хоч один мужик в хаті є.
Зайко:
- Хресний! Альо! Ляна - дівчинка, то я - мужик.

Докладніше

В продовження тєми «кладбіщенского чорного» юмора...

В продовження тєми «кладбіщенского чорного» юмора, по заявкам вдячних читателів (кстаті дєкую, дуже пріятно за відгук і ідею).

В останні роки частина женьшіни окрім любімих роксолан і щоденників свекрух начили активно переглядати ненашинські сиріали тіпа декстера і ціасайя. Ну ті, в йких розказуют йєк здійснити убійствоо тіко з помощью вушної палички чи наволочки з геомєтрічєским візерунком. А щи в тих сиріалах розказуєси про животворящу силу днк, йка позволяє вичислити йкого числа листопада тего року троюрідній вуйко поколовси об стерню, когди микав бураки.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info