Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

БЕРЕЗНЕВА ДУМА

Невдаха-ангел. Все тому, що - мій.
Такий от мізер, але стільки праці...
Щодня зі мною на якісь граблі
З розбігу наступати небораці.
Життя, немов колючий частокіл,
Що прагне крові. І на щодень свіжу.
Вночі йому з осики сниться кіл,
Та, мабуть, вперто вірить у невіжу.

Докладніше

Про колоніальну матрицю

Вчоний кіт ото споглядає оточуючу дійсність, дану нам у відчуттях, і його почасти заябує нерозуміння більшості небайдужих громадян, простого факту нашого існування в колоніальній матриці пацакської імперії. 

Куди не кинеш оком стомленим - всюди колоніальні метастази.
Поліція-міліція, СБУ, прокуратура, суди, держадміністрація, кабмін, АП, інфосфера - усе пронизано колоніальним духом.
Це як оті оборонні римо-католицькі костьоли 16-17 сторіч, рясно розкидані по містах та селах правобережної України, де польські колоністи переховувалися від сплесків невдоволення колонізованих автохтонів.Єдина різниця в тому, що зараз колоністи - пацаки.
Ви думаєте звідки в президента виникла ідея мирного плану?
Порошенко як людина, це продукт пацакської колоніальної політики, його менталітет виплеканий на ідеях вищості русского міра не дозволя йому входити в конфлікт з імперією. Номінально це сатрап бунтівної провінції, який торгується з сюзереном за свої бізнес-інтереси за підтримки зовнішніх антагоністів.
Хуйло як цар-імператор не бачить в Порошенку переговорної сторони, він для нього лише вассал, який тимчасово вийшов з підпорядкування.Саме для окреслення колоніального стану України і був винесений показовий вирок Надії Савченко - дивіться всі - імперія може вас карати за своїми законами кого хоче і як хоче, і запхайте собі в сраку свою державність і національний суверенітет.
Звичайно, якшо не усвідомлювати цього стану речей, можна нескінченно дивуватися тому, шо всяких сепаратистів звинувачених у державній зраді відпускає суд, президент цілується з русскомірним Ложкіним взасос, а зомбоящик, денно і нощно, транслює хуйлостанську матрицю. Отакеот.
Будьмо уважні.

Докладніше

Не відмовляйте...

Не відмовляйте.. не відмовляйте собі у митях щастя, тільки тому, що йде війна.. Не відчувайте себе винними у тому, що ви щасливі. Зустріньтесь з другом, якщо випала така нагода..Заспівайте пісню, коли вона рветься з серця.. Танцюйте, якщо ноги несуть вас до танцю. Одружуйтесь, святкуйте дні народження, подорожуйте.
Не почувайтеся винними за те, що ви щасливі.
Все може раптово закінчитись, так раптово, що ви не встигнете навіть пожалкувати, за нездійсненими мріями, незаспіваними піснями і нецілованими коханими.
Війна теж скінчиться. Але лишить після себе націю винних. На додачу до комплексу меньшовартості ще й комплекс вини. Кого не зачепило перше, зачепить друге.
Ви такого майбутнього хочете для своїх дітей? 
Не почувайтеся винними. Робіть що можете для перемоги і не відмовляйте собі у миттєвостях щастя.
Інакше для чого тоді все це?...

Докладніше

Єсть в средє западних лідеров...

Єсть в средє западних лідеров один скромний чолов’яга, який завжди з’являється в Хуйла як улибающеєся предзнаменованіє чогось хренового. Дід за ним давно наблюдає і ще не було случая, шоб на Хуйла після його візитів не валилася якась хрень.

Так у серпні 2014 року, коли світ ніяк не міг відійти від шоку з малазійським боїнгом, він полетів у Сочі, шото з Хуйлом пошушукався і полетів додому. Но через Київ. Де шушукався з Порохом. А потом полетів у Берлін, де шушукався з Меркель і вони обоє звонили Обамі. Хуйло був нєсколько напуган і даже Гіркіна уволив, і Болотова тоже, но Запад не оцінив жертвенності цих шагов. Та закрутив Росії фінансові краніки.

Докладніше

Copy of Одне ізвєстне інтернет-видання...

Старенька, трохі глуха і ошатно вбрана бабушка Європа сиділа у кафе на березі Женевського озера і пила чай. З молоком.
Згадувала молодість. Згадувала, як ішли іі широкими дорогами крестоносці і брязкали латами і щитами.
Вона добре пам'ятала варварів, пам'ятала, як вони грюкали у ворота іі міст і тим більше пам'ятала, що відбувалось, коли ворота падали. Але це все було так далеко, що старенькій іноді здавалось, що це був лише страшний сон. 
Вони не могли повернутись, бо старенька Європа відразу б іх упізнала і мости були б негайно підняті, а ворота закриті. Але вони повернулись.

Докладніше

Своїм треба допомагати

Евеліна Ганська робить усе щоб підтримати мам наших хлопців, які сидять в безумних російських тюрмах.
Ви ж памятаєте, ми колись малювали карикатури про те як Сєня служив в Чечні, писали смішні вірші, вигадували цілі вистави і історії. Здавалося б, ну хто, який зріджений мозок, може прийняти ту історію на віру.
Але в країні абсурду і дебілізму виведену в норму, всі повірили і не просто повірили, а посадили наших хлопців, за те, що ті ніби-то воювали з Яценюком.

Зараз мова про маму Станіслава Клиха. Мамі за 70 у неї на руках хворий чоловік, у неї потреба їздити до сина в Чечню. Самі розумієте на одну пенсію далеко не заїдеш.
Мова зараз не про великі гроші, мова всього лишень про 20 гривень, бо навіть ваша двадцятка врятує людину.
Я позначаю тут друзів, яким точно буде не байдуже, ви можете внести посильну допомогу, можете поширити, а можете просто помолитися, щоб швидше прийшов той час, коли хлопці повернуться додому.

 

 

 

Докладніше

В день оглашения приговора Надежде Савченко Путина с утра рвало Брюсселем.

- Нет, ты скажи, что за день? - жаловался он Пескову, прокашливаясь дымом горящего пластика. - Такая хрупкая с виду девка, а по всей Европе теракты.

- Ну, допустим, что не по всей, - отвечал Песков, аккуратно ровняя ногти пилочкой для маникюра. - И потом, мы же сколько предупреждали: нужно дружить с Россией, чтобы спокойно спать.
- Надо бы, кстати, снова предупредить, - заметил Путин и, уподобившись МИД РФ, громоподобным голосом завещал:
- Ну и чего вы добились своими санкциями? А ведь мы предлагали объединить усилия для совместной борьбы с международным терроризмом. Поэтому произошедшее в Брюсселе - закономерный итог...
- Да заткнись ты! - сердито крикнула Меркель. - Паяц дешёвый... Какое с тобой сотрудничество?

Докладніше

Коли я приїхала на Татарочку

Коли я приїхала на Татарочку, мені було тут страшно і скучно і мрачно. Але раптом, от вдруг так сталося, що я познайомилася тут із цікавезними людьми, серед них і подружка Ліля. Це знаєте таке особисте і важливе, це людина, до якої йдеш по сіль якшо вдруг шо. У Лілі є котик, Шелдон Грей Сірий, майже такий як і наш Фараон, тіки іще розумніший.
Завтра Ліля читатиме і показуватиме Шелдона в голден Гейті , що на Золотих Ворота.
Якщо у вас буде вільний вечір, прийдіть, ви точно будете втішені!!!

 
 
Докладніше

... приїхали в 1934 році до Гітлера...

  • ... приїхали в 1934 році до Гітлера білі ченці з Тибету. Та й кажуть йому:

    - погано скінчите, гер Рейхсканцлер. Видіння нашому святому архату Брадхупаді було, що війну і погибель на народ свій накличете, а себе нірвани позбавите. Одречіться од престолу і з нами їдьте. Тантричної йоги та даоського кунг-фу навчитесь, іншою людиною станете.

    - Йдіть нахуй, панотці. - мовив їм на те Гітлер. - Ніколи мені з вами язиком чесати. Олімпіада на носу, з безробіттям боротися треба, юдеї наш богообраний народ вкрай заїбали, а ше ви лізете. Додому їдьте, за п`ять літ поговоримо. А тепер пензлюйте, вам ад`ютант на виході по шоколадці дасть і квитки до цирку.

    А за 5 літ прибули до Гітлера жовті монахи. Та й мовили йому суворо:

    Докладніше

Коли виросту...

  • Коли виросту - обов`язково напишу модернову п`єсу про Праведника Алі.

    Алі Хусейні - іракський біженець. Вчиться на медика в Парижі, допомагає інвалідам, волонтерить та пригощає дітей цукерками. Алі цурається навіжених імамів, не ходить до мечеті та не читає екстремістських сайтів. Проте минуле наздоганяє його і в ситій білій Європі. Скажені шахіди підривають вокзали, зграї смаглявих послідовників джихаду б`ють вітрини та палять автівки, а в інтернеті напряму ведеться вербовка в нову армію Махді.

    І тоді Алі вирішує вбити Аллаха.

    Більше року він перекопує усі старовинні документи, що містять хоч найменший натяк на адресу празлочинця. Шерстить таємні ісламські сайти, напитує шляхи в лівійських та саудівських богословських чатах. І врешті-решт знаходить відповідь. Рівно раз на рік аллаха можна зустріти на останній станції Львівського Метрополітену.

    Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info