Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Вчоний кіт ото наблюдав...

murzik

Вчоний кіт ото наблюдав епопею, мєдлєнно уходящого в закат, генпрокурора Шокіна і паралельну пацифікацію Сакварелідзе і його команди. І якто так інтересно получилося шо генпрокурор зняв свою жопу з крісла, акурат після того, як помножив на ноль нєістового грузіна.

Іменно тут пухнаста скатіна і згадав собі, якийто лєвий інсайд, місячної давнини, по поводу того шо Шокіну дали час порішати свої діла перед неминучою відставкою. Я ше собі тоді подумав - які ше в нього можуть бути діла? Вроді ж не бомжує, родичі всі пристроєні та і бабла накосив на сім поколінь вперед.
Аж осьосьо воно - главне його діло це очищення прокуратури від чужородної фауни перед уходом, шоби раптом хтось чужий не всівся на сакральну табуретку.
Ага, тепер до ворожки не ходи- новим генпрокурором точно буде свій, провєрєний, егеж.
А ви кажете - люстрація, очищення влади, а гамна вам на лопаті шановні громадяни, кадри рєшают всьо, як той казав.
Будьмо уважні.

Докладніше

Розбита в...

tb1

Розбита в гамно аж до історично-археологічних шарів Багговутівська і на ній блядь 3 лежачих поліцейських, покажіть мені того самоубійцу шо тим піздєцом вище 20 км на годину їхатиме? Там таке враження шо всі енергетики світу в минулому році скарб Полуботка шукали.
Але ж 3 поліцейських, на всякий случай.
Або от провулок Татарський, біля школи зняли старого лежня, від нього лишилась дебела така вибоїна, шо отак раз вскочив і піздєц, так вони за півметра від тої впуклості випуклость поклали, от нахуя??? Естеошніки мало заробляють?
А ще от чим вони малюють розмітку. КИїв їздить інтуїтивно, от особливо там де звуження і розгалудження, їдеш і хрен йо зна в якій ти смузі, і чи взагалі в смузі, стаєш за кимсь в надії шо той зрячіший, чи умніший, а потім оказується, шо ти в четвертій смузі на трьох. От шо блдь краски нема?
Але от главне яма, на ямі, впуклость і випуклость - і три поліцейських, лежачих - нахуя???

Докладніше

От часто чую...

tatusya

От часто чую, що українцям властиве щось від буддизму, певна культура споглядання. От Українець він народжується з тим щоб дивитися як зерно падає в землю, як випинається паросток, як ідуть мимо поля довбойопи, як падає зірка, як свистить коса, як бігають дівчата без отетіх усяких корсетів. І жінки такі - всю жизнь в спогляданні. Типу і живуть усі, є певна культура боріння і відстоювання, але і оце, стати в гарячий полудень, спертися на тинок і споглядать, куди воно ото котиться оте жовте коло. 
Ми от ніби уже такі в більшості урбанізовані, космополітизовані - всі такі бєжать бігом, бо не успієш, а отак добіг до зупинки тролейбуса і став і споглядаєш, тіки й того шо "оммммм" не гудеш.
Хоча від "оммм" у нас лишився відкритий рот в поглибленому спогляданні. Наш прадід було отак як стане споглядать, так там синиці гнізда могли вить.
Колись, як вперше я почула про "праіндоєвропнейську групу мов" до якої відноситься і наша пісенна переспівана, то зробила оте наше україньске "оммм" і потім сказала сакральне праіндоєвропейське "та таке". А воно й справді, послухайте пісні, оті наші старезні, де отак співають було баби про "посіяла огірочки" а таке враження шо мантру читають і скоро дух якогось дідка крепкого викличуть.

Докладніше

Обзор 29 березня 2016

did s

Доброго здоров’я, гражданє. Єслі хтось понадіявся, шо мордокнижна общественность здихалися нарешті діда, то не з їхнім щастям. Дєдушка був нєкоторе врем’я відсутній, но по дуже поважним причинам. Об етом зараз не будемо распространяться, не врем’я ще. Но дід повернувся, уверенно зайняв місце на бойовом посту сільського наблюдатєля і фіксірує, шо на календарі уже вівторок. Харашо. Каву-чай заварили? Отлічно. Взлєтаєм.

Вопрос повернення наших полонених з російської неволі остається самим точним датчиком тєкущого состоянія сотруднічества Росії із здравим смислом. Сотруднічество “із нот детектед”, стрелка датчика мертво лежить в положенні “Дебіли, бля”. В цих условіях Хуйло привично врубив дурака та тягне резіну. Однако, вопрос обміну Наді Савченко продолжає будоражити уми кремльовських гопніків, які прямо растєрялися не знаючи скіки їм за Надю просити, шоб не продешевити. Уже їм двох грушніков мало, намекають на якихось засуджених в США наркоторговцев і торговцев оружієм. Со дня на день апетіти Кремля увелічуються, сюжетна лінія “Золотої рибки” уверенно рухається до свого логічного фіналу.

Докладніше

Олександр Бригинець і Дмитро Білоцерковець...

vc

Олександр Бригинець і Дмитро Білоцерковець склали присягу народних депутатів...

А я якось знав чувака, який умудрився вступить в КПСС 18 серпня 1991 року (!!!)... Ну він правда так ніхуя і не поняв... І далі живе собі... Два кіоска в нього. Шаурма і ше якась хрєнь, точно не помню...

Докладніше

Кріс і Ґудзик. глава 5. Бармен.

Львів після поліцменів йкос спортивси: дощик з мокрим снігом відбивав любе жіланіє далі гуляти і шукати на сраку приключєній. Хотілоси поскорше найти місце ночівлі. Поначалу Кріс в своїх ночних розових мріях думала, шо поселиси в хостелі, де буде в одній кімнаті з одинадцятьма мужиками і вони зможуть не розчарувати її. Но бажання змити нарешті дизельний мазут з себе все-таки переважив і в найближчому кахве з вайфаєм вона за стопкою коньяка з капучіном швиденько знайшла квартирку у Львові – на Сихові, логічно розсудивши, шо в центрі тра тіко гуляти, а предаватиси утіхам луччє на стороні.

Допивши капучіно, Кріс запитала бармена чи можливо викликати їй таксі, бо судя по карті на Трильовського йти було довго. Бармен, будучи фист завороженим магічним гудзиком на цицьках Кріс, запропонував зачекати мінут десіть поки він здасть зміну і пообіцяв лічьно відвезти, бо живе недалєчко.
«Буде таки четвертий раз?» – з надією подумала Кріс і погодиласи зачекати.
Очікування таки справдило надії – Кріс переконаласи, шо бармени мают фист довгий шланг.. особєнно когди сидят на бочці розливного пива…

Докладніше

Я сознатєльно не голосував за дебільний проект про спецконфіскацію...

Я намагаюся, по возможності, не голосувати за дурість і революционну целєсообразность... Я не спеціаліст в цій галузі, але біля мене порядні люди, які спеціалісти - Оксана Продан, Чумак, Пинзеник, Фірсов, Белькова... Я їм вірю...

І от сьогодні ЄС висказався по цьому поводу... Кирилл Сазоноввозрадуйтєсь! Вам уже вернули вашу часть скарбів Полуботка (закреслено) - Януковича?

Принагідно дякую Natasha Vlaschenko, яка має мужність називати дураків дураками... Дякую, Наташа!

Докладніше

Кріс і Ґудзик. глава 4. Поліцмени.

Попавши в центр міста Кріс мінут через десіть умудриласи заблудитиси. Тут ще зненацька фийсбук прислав сповіщення, шо два друга в зоні вибуху в Пакістані і попросив підтвердити, шо Кріс в безпеці…

«я то в безпеці, а вод перший чоловік, йкий на очі попадеси….» - Тіло Кріс благало… нє! – вимагало продовження! Обдивившиси все навкруги Кріс пойняла шо таки фист не понімає куди йти далі.

І тутки, прям як в казці, з-за повороту появилиси два поліцмена… файні такі, в новіській формі, в техаських очочках і блистючою блямбою на грудях. Ґудзик вспів першим зреагувати і автоматично розстібнувси.

«ееее… товаріщі…хлопці…мєнти… ой!... поліцмени! – нарешті видихнула Кріс, - будьте такі ласкаві – підскажіть як пройти до костьолу святого Юри»

«Ми проведемо Вас. Це наша робота – допомагати таким гарним туристкам» - сказали вголос поліцмени, а по рації передали, шо на найближчі дві години вони на виклику і єслішо, підмогу покличуть.

Направду добре, шо мояноваполіція патрулює таки кождий двір – всі куточки няшні знають. Кріс літала в повітрі… в прямому смислі цього слова, бо в ряди нових поліцменів набирали строго по тестам і з добров фізичнов підготовков. Це був перший раз когди Кріс пошті досєгнула ̶д̶з̶е̶н̶у̶ оргазму. 
Кріс вже хтіла подєкувати і відкланятиси, но поліцмени відчували шо недовиконали свій громадянський обовязок і закували Кріс в кайданки...

Докладніше

Сьогодні виїхали по Києву...

Сьогодні виїхали по Києву я, Валя і дочь моя - їдем і вдруг начинає іграть Ерхацепе - ніякого стосунку то до релігійних і православних не має, то ми так любя ред хот чілі пепперс назиаєм.
Ерхацепе вобще дуже автомобільна тема, чось вони всігда попадають в такт роботи двигуна. Тому їхати під них класно. І от якось незчулися як ми всі почали підспівувать. І от їдем, сонечко, тепло, класно, ерхацепе, "не спиняйся" саме співали і ми такі - хто громче - правда співала Валя і мала, а я вчасно орала "ейшен" і всякі обривочні фрази і оце "Ааааааа, аааа, ааа". Але ми так чотко ісполняли, шо потім на парковці догнав був нас фургончик, то такий красивий і чорнявий підморгував і оказував всяческі знаки вніманія... усім трьом... на всякий случай....
Кент стап дрибиририбиейшн....

Докладніше

Принципи..

Принципи.. от принципові такі люди бувають... Шаг влєво вправо - папитка к бєгству. От або так або ніяк, без варіантів. А ще вони з якогось дива щитають що всі такі, принаймі мають бути.. А єслі нє, то осьо вам прищурені очі піджаті губи і нємий укор в глазах.. І харашо, коли нємий.
Всі поголовно щитають висказану вслух мисль - принципіальною позицією, даже якшо ви добавили громко "от подумалось вдруг". 
Лайкаю пости, інагда це проісходить коли з кумою по тєлєфону говорю, от зверху лєнти начала і панєслась. Тіпа " бачила". "Аааааа ти поста лайкнула ототого, я нікагда не лайкаю не прочитавши". А я можу, ну запизділась слєгка ну і?
" Ніззя щас кутіть, не те время, лучче волонтьорам отдать" А я як вспомню скіки раз мені афєрісти голову заморачували, поки не почала аж черезчур осторожнічать і тільки лічним знакомим перекидувать і репостить, то іду на сайт хароший і впиздячую чверть зарплати на парфюм, він мене потом рік радує, коли мені плохо, а спасіба мені опять же тільки лічні знакомі говорять.
Нема мабуть в мене принципів. Ніхєра не думаю я головою.
Я по старінкє, серцем.
І шо саме цікаве, моя розумна голова гарно вміє тіки пройоби розгрібать, які бодро організовує моя мікросрака (то мабуть ізза комплєкса неполноценності їй не ймецця всьо нікак)
А от рішення приймає імєнно серце. Завжди правильні і рідко коли логічні і принципові. Але воно в мене тому і спокійне, воно в гармонії з всесвітом і з прийнятими ним рішеннями.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info