Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Все найважливіше і найцікавіше в житті трапляється несподівано

Так шо ви не партеся з тим візовим режимом, або вкотре просраною надією на пей-пел. Все це трагічно, звичайно, але може статися так, що зранку ми прокинемося, а по тілівізору передають таке, що уже буде похуй і на візи, і на пей-пел.

Ми з Ivan Semesyuk отримали важливий життєвий урок. Один з тих, що назавжди формують світогляд.

В Академії мистецтв, де я мав честь удавати учбовий процес, одного разу закрили на ремонт чоловічий сральник, і нам доводилося пісяти в жіночому. Нахуй делікатність, нахуй.

І одного разу я бачив як з туалетної кабінки вистрибнуло невеличке дівчисько в спіднічці, хижо озирнолося і блискавично втікло. Нам стало цікаво і ми зазирнули в кабінку.

Більшого мурашника з гівна я не бачив ніколи в житті. Це було, можна сказати, потрясіння. Отак ми второпали, що людина з середини значно більша ніж вона виглядає зовні. Те саме стосується життєвих обставин, а також історичних процесів.

На цій оптимістичній ноті ми залишаємося з вами.

Докладніше

І знову про рибок, камрадос)))

Давайте познайомимося з такою ось симпатичною обітатєльніцою морських глибин. Плащоносна акула, це небезпечна істота, родом з крейдяного періоду. 
Ця хижачка займає одне з перших місць у рейтингу найбільш цікавих риб. За час свого існування, вона не еволюціонувала. І саме тому її називають живим викопним. 
Свою назву ця найдавніша тварина отримала за змієподібну форму довгого, майже 2-метрового коричневого тіла і складчасту шкіру, яка покриває зяброві отвори. 
Перетинки зябер, перетинаючись на горлі, утворюють широкий мішок зі шкіри, яка нагадує плащ. 
Паща плащоносця його окрема гордість. 

Докладніше

Каг разбіваюца мічьти...

Сільно вже смєрклось і причому давно, вопшим темно, хоч в морду дай. Стою на балконі, шкворчу цигаркой і фтикаю в простір. Не пила і трєзва, шо скло.

Гля, йоксільмоксіль! Гуманоїд внизу, у сусідів по подвірью шариця. Я клюв загострила і аж балкон відкрила, шоб рєзкость навести! А те падло так нівіроятно шариця, то взлітає над деревами, то на грядки падає, чимось красніньким відблискує, габаріти мать, ніяк приземлитись не може.
перша мисль, куди бігти і куди звонити? Поши глупа ніч насуваєця, людьов ніхт, навіть собаки не бігають. А тут я і гуманоїд! Вже прям уявила собі сенсаційні заголовки в газетах і тирнєтах: Захарна встрєтіла гуманоїда! Космічєський прішелєц сошол на зємлю возлє жиліща Захарни і попросіл хлєба і сала! Захарна пєрвий чєловєк, которого встрєтіл гуманоїд! Захарна пєрвий чєловєк на Зємлє, вступівший в контакт з гуманоїдом! і т.д.

Докладніше

Друзі мої хороші!

Дякую за вітання з Днем письменника. І за побажання дякую. Найбільше тішить мене не те, що ви зачисляєте мене до письменників - це приємно і до сліз розчулює. Чесно. 
Але найбільше тішить мене те, що ви в мене є.Що читаєте те, що я тут пописую і чекаєте на щось нове. Дякую за те, що чекаєте на книжку. Присяйбо, я її колись допишу і видам.
Дякую, що не даєте опускати руки і ті руки ще щось шкрябають і друкують.Завдяки вам я відчуваю це життя, цей шалений плин часу. З вами я відчуваю, переживаю, думаю і знаходжу слова. Ви є - і мені просто хочеться жити.
Ви - неймовірні люди. І це правда. Не знаю, що б я без вас робила. Спасибі велике!!!!

Докладніше

ЯК Я СТАЛА ПИСЬМЕННИКОМ

То було так давно, шо йой... Задали нам у школі написати твір " Як я провів літо". У творі мала бути пряма і непряма мова, епітети, порівняння і метафори, образність, розповідь про піонерський табір і передана мала бути глибока вдячність Брєжнєву за щасливе дєцтво і ще більша вдячність дєдушкє Іллічу за Країну Рад і комуністичну партію, котру він создав.

- То якась срака, отягчонна партією! - Сказала Питровна, гортаючи в могилі старий німецький журнал мод, пока я дивилась на журавлині клини в небі.
Нічого смішного. Ми завжди після школи заходили на жидівський цвинтар. Там була стара глибока могила під поваленим надгробком. В ній ми зберігали запріщонні бабцьою предмети: косметику, покоцане зеркало від мопєда, любимі журнали Питровни, фотографії Пугачової і Делона і перебивачки з АСДС, Пінкфлойдом і Діпурплє. Короче: все, шо бабця щитала гамном і ужасом непобожним.

Докладніше

Дивна річ, про котру я часом товчу думку

От мені 36 год, я був жовтенятком і пару-тройку год піонером. У мене зберіглося шкільне постановочне фото з першого вересня, де я тримаю в руках збірку адаптованих для дитячого віку висерів про Леніна.

Все заєбісь, на шиї піонерський гальштук, на першому поверсі школи ленінська кімната з відповідним набором ритуальних горнів, прапорів і вимпелів.

В дитинстві я боявся, що американці скинуть на нас бомбу, а слово "наші" асоціювалося у мене з танком Т-34 з червоною зіркою на башті.

Докладніше

... рішив якось Госдепівський Полковник корупцію в Україні побороти

  • Викликав до себе злих супергероїв - Відьмака, Термінатора, Супергея і Марті Макфлая. Та й каже їм:

    - Таємну операцію пропоную вам, панове. Прокляття з Української Влади зняти. Нам некроманти з Зони-51 повідомили, що воно з дев`яностих тягнеться, коли Кучма з Кравчуком ядерного арсенала на Золото Полуботка виміняли, та на ватіканських рахунках усе приховали. За те прокляли українську владу Мертві Запорожці. І відтоді хто до влади в Україні не дорветься - одразу краде, хабарі бере та статки-маєтки на тещу і братову записує. Тому ми ,щоб прокляття зняти, депутатів усіх рад та чиновників всіх адміністрацій, од районної до президентської на цю ніч на стадіоні Олімпійський замкнемо. І як за ніч нічого не вкрадуть то видамо по центнеру норвезьких королівських облігацій кожному, договір у нас такий. А ви пильнуйте, щоб ніц не спиздили. А як побачите, що не годні - то ось вам чарівна шкляна куля. Розіб`єте - і буде вам підмога.

    Докладніше

Історія одного подарунку...

От різні люди по різному ставляться до подарунків. Хтось любить дарувати, хтось отримувати. Я наприклад, роздаровую все що комусь раптом сподобалось, по принципу "Подобається? Бери!" Моя бувша свекруха до своїх подарунків ставиться, як до своєї власності тимчасово відданніх з її щедрої руки покористуватись "Ти навіщо батькові віддала Русланові старі джинси, то ж був мій подарунок?!"
Але був у мене один такий подарунок.. Коли я народила Даніка, ми купили візочок "зима - літо" Здоровий такий. Тре була купа часу щоб з люльки зробити сидячий. Потім народився Дмитрик і візок перейшов йому по праву спадщини. Але як настало літо, то я зіткнулась з проблемою - з двома малими дітьми і отим монстром в руках гуляти десь далеко в парк, нереально.

Докладніше

Таємниця гори Кху Ям

Біля підніжжя старезної і таємничої гори Кху Ям жили собі троє: По Ху Ю, Заї Бало і Ібо Нєхуй. Вони жили тут давним-давно, мабуть з тих самих пір, коли і з'явилася тут ця гора. 

Гора була не дуже високою, але її вершина завжди ховалася у клубах сіроватої імли. Пологі, кам'янисті схили гори були порослі рідкими чагарниками, а поодинокі карликові деревця, скручені ревматизмом і скаліозом, додавали пейзажу якоїсь особливої пікантності. Під ногами, окрім каміння, зустрічався мох і ще гриби, в основному поганки і яскраві мухомори, над якими кружляли жирні, вгодовані зелені і сині мухи. Всюди валялися людські кістки, деякі білі, свіжі, деякі вже пожовклі, а на деяких ще залишалися рештки гниющої плоті. В повітрі стояв їдкий сморід сірководню. Іноді гора здригалася, ніби кашляла. Насправді гора Кху Ям була вулканом, який час від часу видихав зі своїх надр, неначе курець зі своїх прокурених легень, гарячий, смердючий, чорний дим...

Докладніше

Вибач, но я не вдержуся))))

Карочє перед очєрєдним приєздом тьощі один чєлавєк рішив шо на жінку надєжди немає і треба піариться самому. Потому шо єслі тебе любить тьоща, то ти внє конкурєнції внє подозрєній і на вєршинє міра. А як лучче всього вгодить нерідній матері? Правильно! Зробить то шо вона вже півгода просить від своїх рідних дітей, но в них руки не доходять, або вони просто ледачі. Поприбирати в сакральному місці для кожного українця, якшо у нього сім поколєній хліборобів - у літній кухні! А в літній кухні у жінки цього чєлавєка був ужос і кошмар, бо рємонти і руки з сраки і всьо такоє. Обрізки обоїв, куски пластіку, зламки старих меблів і ганчірочки разнообразнєйших цвітов і фасонов. 
Мужчина героїчно то всьо згріб і витяг з кухні на світ божий, а імєнно на город, для спалювання. Но... то всьо отсиріло, потому в тій же літній кухні внєзапно знайшовся растворітєль і чєлавєк ним воспользувався. Як же ж красіво горіли обрізки обоїв, куски пластіку, зламки старих меблів, ганчірочки разнообразнєйших цвітов і фасонов, а по тій причині, шо растворітєль імєє свойство бистро іспаряцця, так же красіво полихали і рєсніци, брова і частина бороди....
А казалось би...умнєйший же чєлавєк)))) Но воно того стоїло)))) Тьоща осталась довольна....

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info