Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Колис давно жив-був бог Перун

Ну про це багато хто знає. Но була в него жінка. І звали її Галя. От це вже сікрєт, но ви заслуговуєти знати правду.
Жили Перун з Гальов в мирі і щисті. Бо Перун сидів кожду днину в свому богському офісі і писав прикази. А Галя моталаси по світу в камандіровках, розказуючи простому люду суть приказів істинного бога їхнього.
Тийєк в той час щи не було ні вайбера ні фийсбука - бог Перун доставляв Галі свої нові прикази молнією. Да-да, тою самов натуральнов з іскров. Шоп всі боялиси і прочитати могла тіко Галя.

Докладніше

Каклєти, ночь і панталони!

К нам возвращаєцца Ірма Крат! Задєйствованіє бабушкіних рецептов, ночь напрольот без макіяжа, она пилаєт словно доменна пєчь коксохіму. Спєцопірація СБУ по спєцсовращєнію Ірми ушла в прошлоє, как вєтєр іспанскіх равнін. Тисячі палавазрєлих мушчин оголтєло подписуються на іі страніцу у фейсбуці, шоб пакончіть з собой зразу послє подпискі. І есчо. Еслі хто не знає Ірму Крат, хай тут же іі взнає. Но прідупріждаю - увідєнноє не може буть развідєнно. Поєтому, сторінку Ірми прошу посіщать осторожно - неподготовлєна псіхіка може не винести.

UPD: Кратка справка для непосвящьонних. Ірма Крат - меметічна женщіна неопрідільонного возраста. Заявила о сібє в прошлом году, як жертва любовніка-есбеушніка (чуствуєте?). Пише у фейсбуці аццкі пости і обільно здобрює іх власними постклімаксними фотками. Ну його нафіг...

Докладніше

Чи помітило товариство...

Чи помітило товариство, що через оцей антиполіцейський пиздьож (АКАБ, смєрть мусорам, підлітка убили на шматки) простий народ почав ніхуйово борзєть, шо називається. За це я можу подякувати навіть кільком своїм знайомим, на перший погляд геть не ідіотам.

Скільки відео раптом з'явилося, коли різноманітні довбойоби, рабойоби, потомственні лантухи та їхні тупорилі тьолки, бикують на цілком легітимну патрульну поліцію со страшною силою, ще й через одного вгашені в сраку. Тупо лізуть битися, похуй шо воно наробило, срати хочуть на закон (тобто опщєствєнний договор).

Докладніше

Московські дурмалайкі...

Московські дурмалайкі понесли цвєти сталіну. Вклоняються і стараються з нєжностью поцілувать шершаве бетонне надгробіє камьяного довбойоба.
Насправді, вони хочуть сталіна не для себе, а для сусіда. 
І це єдінственний мотів всіх цих поклонів.
Їм кажеться, шо їх точно б минула чаша сія, а так же, шо сталін може чотко опреділить хто мудак, а хто нє. 
Наівні дуралєї. Тряслись би січас у свинячих вагонах у напрямку бліжайшого мідного рудніка, співали «Суровиє годи проходят» і тьомними сібірськими ночами, сідя у холодному бараці думали «А мене то за шо…».

 
 
Докладніше

Казка на ніч

Колись, у Сумах в будинку Чехова, бачив стопочки поштових марок, які він зрізав з конвертів і складав перев'язуючи ниткою. Нашо він це робив ніхто так і не пояснив. Однак ці стопочки марок зрізаних і складених руками Чехова, то єдине, що я запам'ятав з музея. Не зберіглося ані конвертів, ані листів, самі це прямокутнички. Тільки вершина величезного айзберга під назвою життя.

Так буває часто. Жила людина, спілкувалася, писала комусь листи, посилала смайлики-поцілунки в смс-ках. Багато різних думок і слів було. А потім як не стало людини, то лишилися хіба старі джинси в шафі, пара сорочок і недокурена пачка цигарок. Хіба по цим причанлалам можна судити про ціле життя?

Докладніше

Нє, ти подивись шо вона наділа. ...

  • - Нє, ти подивись шо вона наділа. Вот подивись. Весь інтернет з неї сміється, а їй хоть би шо.

    - Коханий, не нєрвнічай. Ти старенький, тобі врєдно.

    - Була ж нормальна власть. Президент умнічка, міністри - отакенні, в Москві нас уважали, скидка на газ, Крим наш. І ніякої війни не було. Як жеж можна так всьо проїбати? І ця шляпка...

    - Не нєрвнічай, любімий. Щаз тьотя Люба зготує тобі ням-ням і поведе в зоопарк. Ти ж любиш зоопарк?

    - Не надо зоопарку. Шо це за хуйня твориться? Де реформи? Де елктронні декларації? Де пайпал? Хулє вони ніхуя не роблять, шо в мене хуже получалось? При мені таких дурацьких шляпок не носили, я їх власноруч зривав.

    - Вітя, не нєрвнічай. Вітя в тебе серце. Остав ручку, Вітя. Кушай вот борщика, щаз в зоопарк підем на царьова глядіти. Вітя...

Докладніше

Звіт

Україна - це країна Шредінгера. Коли ти її не бачиш - все чудово. Коли бачиш - все дуже хуйово. Цю обставину треба дослідити в лабараторіях СБУ, тільки потрібно замовити спеціальну наукову коробку, бажано через корупційний тендер.

Ми з Ivan Semesyuk щойно намалювали:

1. перевернутий гранчак 
2. портрет метафізичного Цоя в дитинстві 
3. ракету з Гагаріним усередині 
4. привітання з міжнародним жіночим днем
5. нижньо-тагільського братка в попівській шапці
6. летючу православну церкву 
7. легендарний мікрофон Цоя
8. молоток обичний (2 шт)

Крім того, наш кіт останнім часом крепко смердить. На сраці у нього висить старий осінній реп'ях.

Звіт прозвітовано.

Докладніше

... прийшов якось наркоман Юра...

  • ... прийшов якось наркоман Юра до бариги Васілія Петровича та й каже йому:

    - повір в долг, дядя Вася. Мочі моєї нема. Руки трусяться, усьо болить, кончусь я без дози. Верну завтра, я ж старий клієнт.

    - не дам - одвіча барига. - Нема тобі з чого оддавати. Всьо з хати винесено, всьо шо можна продано та й сама хата з мамою на мене вже переписана. Хоч в долг, так удави Світлану Петровну подушкою, тоді повірю. Навіть комнату тобі в гуртожитку найду.

    Докладніше

Заходила вчора Дзвінка...

Заходила вчора Дзвінка до рідної школи. Знаєте, тішусь. Не знаю чим. Бо трохи ці старі стіни колишнього єзуїтського колегіуму нагадали мені про стільки всього, що в них було пережито. Років збігло стільки, що - йой! Наші з Питровною автографи позамазувані свіжою шпаклівкою. Але...Сходи там такі... Ними треба вміти підніматись і по них треба навчитись виходити в життя. 
Чесно : от є такі будинки, в котрих можна поставити пластикові вікна, поміняти двері, атрибутику епохи, портрети на стінах і попідганяти зовнішність під "Європу"; в них можуть мінятись люди - великі і маленькі; по горищах можуть віяти вітри зовсім нової історії, в підвалах жити модернізовані привиди, - а ти йдеш коридором і відчуваєш, що насправді тут міняється лише тимчасове і швидкоплинне. 
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info