Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Буває от читаю в фейсбуці...

tb1

Буває от читаю в фейсбуці, "женщіну сбілі на пєрєкрьосткє". І там всі такі, водітєль-казьол, ганя як дурак, підарас даже. 
Я сьодні ледь не стала водітєлєм-козлом. 
Чіясь мама, може бабуся, може тьотя, скакала блядь поміж авто які з одного боку стояли на світлофорі і вискочила із-за автобуса мені на капот. Ну отак от вона витріщила очі кудись, бог зна куди і озирнулася на мене тільки на сигнал клаксону, і крик "йобана нахуй курва", в прочинене вікно. Її врятувало, що я на першій швидкості входила в поворот, її врятувало, що я знаю що попереду глибокі ями, які треба переходити пішки, її врятувало, що я нєрвна але дуже обережна на дорозі жінка. 
А пішоходний перехід був від неї за 4 метри. Йобані блядь чотири метри. 
Попросіть за мене свою маму, тьотю, бабусю ніколи в житті не робити так.

Докладніше

Отчьот... Лічне...

vc

Вчора я поховав батька... Я відверто писатиму, добре? Не люблю стєнаній і штучних "горювань". Батькові було 86, майже 87! Діду Логвину було також 87... Сліпий був дід, але хороший Я думаю, що буває таке, що просто пора...

В останні кілька днів батько був не зовсім в сознанії. В нього окремі букви получалися, а слова вже ні... Він це чувствував і сильно розстраювався... Ніяк не міг понять, що це з ним... Коли ми останній раз з ним бачилися, то він плакав і гладив мене по голові. Я вже бачив, що це всьо... Просто ждав. Недовго...

А на село якраз прилетіли птиці. Весна... Стояла батькова труна посеред села, і йом на руку сів джміль, а потім прилетіла бджола і понюхала квіти... Нова пора руку... Час коли народжується нове життя... Щось народжується, щось закінчується...

Докладніше

Баба Ольга

vc

Через дорогу від нас, в селі живе баба Ольга… Був у неї чоловік, дід Микола, глухонімий. Та помер давно… Сама лишилася…

За все життя баба Ольга не випила жодної таблєтки… По причині того, що ніколи нічим не боліла, бо не було коли…

Важить баба Ольга кілограм 35-40, думаю... Без дієт і без фітнесу

Сьогодні трактор зорав город у неї… Годин в вісім ранку…. А до десяти баба вже докопала тракторові “огріхи” і посадила картоплю. Сама…

В баби Ольги нема ні телевізора, ні радіо… Новостєй вона не знає і про формування коаліції – не в курсі вообше… Фейсбука у баби Ольги також немає…

12 червня бабі Ользі буде сто років… Чи - сто один… Вона в цьому вопросі трохи путається… Кокетнічає чи шо...

Докладніше

Обзор 1 квітня 2016

did s

Доброго здоров’я, друзі! Надворі в нас п’ятниця, світлий і радісний день 1 квітня – день, коли любу інформацію ми сприймаємо особливо критично: чи нема десь подколки. Тому, можна щитать, шо сьогодні в нєкотором смислі професійний празнік народної аналітики. Крім того, днями виповнилося рівно два роки як наукова громадськість під видом харківських ультрас проаналізірувала дєйствія РФ і резюмірувала свої умозаключенія убедітєльним утверждєнієм, шо Путін – Хуйло. Світова общественность із цим науковим висновком українських дослідників нємедлєнно согласилася, нєсмелі попитки ватніков возразить, шо “Путін – не Хуйло” потонуло в многомільйонном “ла-ла-ла-ла”. І по всьому видать під цим іменем кремльовський ушльопок так і увійде в історію – народна політологія, озброєна здоровим гумором, несокрушима.

Ну а тепер, привично заварюємо собі вкусні ранкові напої (предварітєльно пересвідчившись, шо ваші добрі колеги не підмінили в сахарницях цукор на сіль), і зручно вмощуємося перед екранами комп’ютерів. Та з улибкою спостерігаємо як політичні дєятєлі притворяються серйозними і умними людьми. Ітак.

Докладніше

Є такий книжковий ярмарок...

podolaihama

Є такий книжковий ярмарок котрий чомусь називається "Медвін". Відбувається він на НСК «Олімпійський», зала №2

Так ось.

Сьогодні, п'ятниця, 1 квітня: 15.15-16.00 Іван Семесюк — презентація книги «Еволюція або смерть! Пригоди павіана Томаса». (зона презентацій, стенд Лютої Справи)

Не знаю, чи це перша українська книжка про мавпу, але те, що про українізовану мавпи - це точно вперше. Карочє, кажу вам шановні - книжка хороша, я читав, мені спонравилося.

Це пригодницький формат про життєвий пиздець. В книжці всі постійно потерпають, гноблять одне одного і страшно гинуть. В ній є містика, є побут, є втеча і є просвітлення.

Жлоби, тибетські монахи, обичні селяни, державні керманичі, управлінці, районні публіцисти, балакучі свині, старі сталіністи, Леонід Данилович Кучма, снайпер Гриша, феміністкики і футурологи, войовничі правосєкі, Харківський бронетанковй завод - ось лише частина з діючих персонажів цього злочину.

Беріть, чи шо /

DREAMKYIV.COM
 
 
 
Докладніше

Борис Ложкін, відповідно до декларації...

vc

Борис Ложкін, відповідно до декларації, за рік заробив менше, ніж витратив на презентацію власної книжки...

Потому шо справді великі пісатєлі во вєкі віков були ніщими... Це так принято... Спитайте хотя би... Ну не знаю даже... У Кокотюхи, напрімєр... Про Стефаника я вообще не говорю (тєм болєє, шо він уже, кажись, умер, і в нього шось питать - абсолютна глупость)...

Бідність, голод, злидні надихають геніїв і дають той, необхідний для творчества, внутрєнній трєпєт, вплоть до судорог і епілєпсії... Як у Достоєвського...

Гюстав Флобер, коли писав госпожу Боварі, то впав і потіряв сознаніє. Врачі приїхали і установили, шо отравлєніє, як у самої госпожи... А у Ренана ("Жизнь Іісуса") появилися на руках стігмати... Іногда стігмати проявляються на портмоне, або на кредитній карті, времена такі....

Це нормально, нє єрнічайтє, короче... Ви ж не критикуєте Ван Гога...А він за життя жодної картини не продав... І Модільяні...

"И долго буду тем любєзєн я народу, што чуства добриє я лірой пробуждал"... Це Аліксандр Сіргєєвіч Пушкін писав ще до євро, в ті далекі времена, коли в Італії ше "ліра" ходила...

Тут вообше-то, господа є певний парадокс... Не знаю, чи помітили ви, шо чиновник який стидліво декларує 12-ть тисяч гривень годового дохода, і чиновник, який гордо вписує в декларацію півтора мілліона в національній валюті (хоча у нього собака на більше ззідає), в принципі - нічим не отлічаються...

Докладніше

Серце впало в пятки...

tb1

Серце впало в пятки - 
Інтернет не лове. 
Всьо пропали блядки 
і кінець любові.

Меседж недописаний, 
Смайли бються сумно, 
Йобаний провайдер, 
Обірвав бездумно, 
щастя увлічєнія, 
Іскорку восторга, 
душевне ізлічєніє, 
З грамочкою торга.

Бєзотвєтно плаче, 
Тужить і страдає, 
Джоні з Апалачів, 
Що мене чекає.

Докладніше

КОЛИ

коли у весни виростають крила і вона долітає до наших країв

коли розливаються води семи архетипних рік 
єдине, що мене втримує на плаву – це слова твої 
про те, що з того боку планети є такий чоловік
якому не байдуже до моїх опівнічних мовчань, до моїх думок
до моїх божевільних осяянь і чорно-білих смуг 
чи ти бачиш, як понад землею струмує синюватий димок?
то вона мимоволі починає спалювати себе саму 
на священному вівтарі найвищої з можливих офір
і стає іще одним елементом у зачарованому колі буття…
коли я кажу, що мені немає чого сказати – просто не вір 
насправді я дуже хочу поговорити з тим чоловіком, затям

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info