Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

‪#‎казочкапрочорта‬

bg

Вирішив якось Чорт розважитись і трохи провітритись, бо набридло йому вже сидіти в тому триклятому пеклі. От виліз він звідти і дивиться, у кого б з мєрзкіх людішок йому вселитися. Думав, думав і нарешті придумав. Вибрав Чорт самого наймерзеннішого покидька з усіх нині живучих на землі. "Вселюся я у Путіна, - вирішив Чорт, - стане він Хуйлом, а я так відразу цілу країну захоплю. Стільки грішників мені для пекла потім буде!"

Засміявся радісно Чорт, вдарив копитами об землю, змахнув своїм хвостом і помчав прямісінько в Мордорську столицю. Але не так сталося, як гадалося. Путін давно вже Хуйлом став і так вийшло, що не Чорт в Путіна, а Хуйло в Чорта вселився! І тепер Чорту не вирватися, не повернутися назад у рідне пекло, аж поки проклятуще Хуйло не здохне...

Докладніше

Тяжко жить во служенії Господу...

dl

Предельный размер розничных цен на газ с учетом всех тарифов и НДС для бытовых потребителей устанавливается на уровне 6879 грн за тысячу кубометров. Кубив также отметил, что для религиозных организаций цена на газ устанавливается на уровне 3913 грн за тысячу кубометров, кроме объемов, которые используются для производственной и коммерческой деятельности. - УНІАН
* * *

- Тяжко жить во служенії Господу, - сумував владика Павєл, ліниво розмішуючи кінчиком золотого хреста цукор у позолоченій чашці.

- Йой, і не кажи, - погодився падший ангел, сумно зітхнувши. - От раньше і званіє офіціальне, і пенсія в сорок літ. А перекажеш сповідь кому положено - могли і ордена дать, золотую звізду героя.

- Пхе, звізда, - презирливо пхикнув владика. - Раньше в людях був страх господень: вякнеш шось проти віри - на костьор, сфотографіруєш автомобіль духовніка - на костьор. І десятину плати обізатєльно, незавісімо віруєш ти чи нє.

- Ну, не все так погано, - втішав його падший ангел. - Я тут з Кубівом перетер, которий по енергетиці щас. Розказав, як вам тяжело за машину кредит виплачувать, резиденцію строїть, і монахов своїх, нахлєбніков, чимось прогодувати тре…

- Нє, ну їм гріх жалітися, - скромно зауважив владика. - Де в міру вони ше поднімуть таке бабло?

Докладніше

План дєйствій, або сто днів до...

bg

Яскраво світило у синьому квітневому небі весняне сонце. Джмелі і бджоли, зарядивши свої батарейки, дружно повилітали на працю. В небі тихенько пропливали білі, пухнасті хмаринки...

Гроссеман сидів за столом під дахом дерев'яної альтанки і задумливо дивився на садівника, який вправно обрізав садовими ножицями черговий кущ білих троянд. На столі стояла срібна таця на якій знаходилося кілька тарілок з різноманітними канапками. Гроссеман ліниво потягнувся до батареї пляшок. На секунду рука дрогнула, ніби завагавшись, але потім упевнено узяла пляшку горілки з перцем. Гроссеман випив чарку, видихнув і вкинув до рота невеличку канапку з запашним копченим баликом. Він мружився від яскравого сонця, наче кіт, і повільно пережовував смачнющу закусь.
Раптом задзвонив телефон. Гроссеман ліниво глянув на нього і щось промугикав собі під ніс. На екрані смартфону висвічувався напис "Самий главний". Гроссеман виждав ще декілька секунд, а потім таки узяв телефон.

Докладніше

Тема “Великдень на фронті”

did s

Друзі, щиро дякую за всі коментарі і рекомендації під моїм попереднім постом.

Ми уважно їх почитали, довго чухали потилиці і врешті-решт дідусь проявив свою диктаторську сущность та прийняв командірське решеніє: “Єслі ти не в стані боротися з народним ентузіазмом, то принаймні притворися, шо ти його возглавляєш”. Тобто, ми готові відвезти на фронт великодні гостинці, які ви нам передасте для бійців. Щоправда, при дотриманні певних правил, про які нижче.

Таким чином, київські господині, які планують зараз пекти свої знамениті паски, мають змогу пригостити ними не лише свої сім’ї, але й бійців на фронті. Я постараюся (не обіцяю, але дуже старатимуся), зафотографувати кожну паску, коли вона буде на столі у воїнів, щоб жіночка, яка її спекла, почервоніла від задоволення і глянула на куму визивающе.

Вирушаємо ми в зону АТО в ніч на суботу, отже у цю п’ятницю, з 15.00 до 20.00 год. наш народний реанімобіль стоятиме на Майдані Незалежності. Скоріше за все на парковці на протилежній від Будинку профспілок стороні Хрещатика. Туди свої гостинці і зносьте.

Ми приймаємо:

1. Домашні паски (магазинних не везіть, купити в магазині ми й самі можемо)
2. Розмальовані вручну крашанки 
3. Дитячі малюнки

Не приймаємо продуктів харчування, ковбас і тим паче алкоголю.

Докладніше

‪#‎МатьМоя‬

tb1

- І шо ото в книжці так і написано, шо то ти?

- Ну да, маленькими буквами і незамєтно.
- Шо от прямо так і написано, "Тетяна"... А фамілію яку?
- Мою.
- Та я вже запуталась, твою це Ромину, чи твою?
- Мою - це Ромину.
- Ага - це шоб ніхто не узнав шо то ти.
- Та ні, ну так шоб культурно, мама ну шо ти начинаєш?!
- Тю, а шо таке?! Так ти ото прямо оте страшне шо ти привозила мені ото і перекладала?
- Угу.
- І люди його напічатали?
- Угу.
- Боже-боже, дитино, воно ж страшне.
- А шо ж поробиш, як життя таке.
- Та таке ж, і шо люди ото тепер знач читатимуть те, шо ти наперекладала?

Докладніше

Ти питаєш, хто такий Наг?

bg

— Ти питаєш, хто такий Наг? — сказав він.— Я — Наг! Великий Брама наклав на весь наш рід свій знак, коли ще перша кобра роздула свою шию, щоб охороняти його сон. Дивись на мене і тремти!

Наг ще більше роздув свою шию, і Ріккі-Тіккі побачив на ній очкову мітку, яка душе нагадувала окуляри. На хвилину Ріккі злякався. Та довше хвилини мангусти взагалі нікого не бояться, і хоч Ріккі-Тіккі досі ніколи не
бачив живої кобри, бо мати годувала його тільки мертвими, він добре знав: мангусти саме для того й живуть на світі, щоб воювати з гадюками, перемагати їх і їсти. Наг також знав про це, і в глибині його холодного серця ворушився страх.

— Ну то й що! — сказав Ріккі-Тіккі, і хвіст у нього знову розпушився.— Є в,тебе знаки чи ні, однаково ти не маєш права ковтати пташенят, які випали з гнізда!

Докладніше

Пару днів тому ходили ми з Євою в Сільпо

sy

Сільпо як Сільпо, нічого особливого.
А навпроти Сільпо - клумба, що ділить дорогу на дві частини і служить кордоном між Сільпо і нашим шикарним базаром.

Ту клумбу, мабуть, закладали ше в Мезозойську еру, як і всі наші місцеві пустирі.
А витоптали іі ше мамонти, які якраз з Сільпо на базар і назад ходили, бо нічого крім вічного бур'яну там не росло. Та й той бур'ян ріс трохи злякано - місцями.

А тепер - нє. Нема бур'яну. Чи то планети зрушили з місця чи інша космічна катастрофа трапилась, але цього року засадив Київзеленбуд нашу клумбу трояндами.

Я ще в той день зустріла свою сестру Лєну, яка ці троянди садила і розповідала мені про сорти, про кольори, про догляд і і про те, скільки квітів в той самий день виривають і крадуть. І ше вони враховують, де люди звикли ходить і лишили їм доріжку (!).

І от виходимо ми з Євою ввечері з Сільпо з пакетами продуктів, спускаємось по східцях і втуплюємось очима в двох юних дівуль, які повільно і розважливо йдуть по клумбі.

Докладніше

Биту годину мер Києва...

vc

Биту годину мер Києва Віталій Кличко вмовляв Савіка Шустера перейти на роботу на телеканал “Київ”. Савік виглядів плохо…

В самому кінці вмовляння до кабінету столичного мера заглянув Петро Олексійович.

- Що це з ним? - запитав він у мера
- З велісопеда впав, - відповів Віталій
- Да, то опасна штука, - погодився президент
- Я знаю, - сказав мер
- А чого він до стульця прив’язаний? - не унімався президент
- Щоб не впав ще раз, - пояснив мер...
- А, - сказав президент...

“HELP!” – викладав Савік на столику разноцвєтними скрепками… Але президент цього не побачив… Чи не захотів бачити

Докладніше

То дощі, то сніги й знову сонце - весна, як холеричка

dt


То дощі, то сніги й знову сонце - весна, як холеричка.
Мовби стресом до світла виводить зашорене людство.
А вночі поміж зір, як підвішений бевзь, без гачка -
Архаїчний світильник . Ні місяць, ні люстра.
І нітрохи не схожі на маєво райського дня
Анемічні троянди - синтетик палкого "Кохаю"...
І щодень: суєта, метушня, маячня.
В них на хвильку тебе, як навіки, втрачаю.
Дні без тебе - розсипані в порох таланти.
Ночі темні й глухі. Ані звуку у них не втулю.
Якби небо було високим, я тримала б його Атлантом.
Але я - тільки жінка. 
Я просто, тебе люблю...

 

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info