Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

з інтересом прочитав заяву Блоку Покращених Підарасів

murzik

Вчоний кіт з інтересом прочитав заяву Блоку Покращених Підарасів, по поводу того, шо сонцесяйний гарант має намір балотуватися на другий термін.

На перший погляд воно канєшно вигляда доволі смішно, якшо взяти до уваги актуальні рейтинги припиздента. 
Але є одне але, як той казав. На виборах, нам таки запропонують безпрограшний варіант, тоїсть вибір без вибору. З одного боку збитий льотчик ПеПе, а з іншого нібито перспектівний Арсєній Кулявлоба, який вже заключив з ним сепаратну угоду про збереження статус-кво. 
Ви мабуть вже зауважили, шо гамноньюси про Арсєнія пишуть або нічого або шось хароше. А між тим, Яйценюк ударними темпами скирдує бабло на вибори і активно окучує вашингтонський обком.
Вчоного кота не полишає думка, шо десь він вже це бачив. А точно, це ж схема передачі влади Хуйло-Мєдвєд-Хуйло.
А ви кажете нема кому навчити.
Будьмо уважні.

Докладніше

Виступлєніє Хуйла перед російськими послами

did s

Москва, МІД РФ, 30 іюня 2016 г.

Краткоє ізложеніє

Уважаємі колєги,

Спасіба всєм, я так рад, так рад, вас всєх люблю, целую, цьом-цьом лизь-лизь. Тєперь к дєлу.

Рассія – ето ням-ням. Морожено. Ми такі нєзавісімі і самостоятєльні, шо хана. Нам нікто не указ, но ми ще не окончатєльно рехнулісь. І готові дружить з усіма: і на западє, і на востоке, і на юге, і на сєвере!

Но в міре нєт стабільності! А буде ще хуже. Чого так? Бо мір устроєн несправедливо. Вот єслі би мір був устроєн справедливо, тагда да. Тагда другоє дєло.

Із-за етого много конфліктов. Радікалов всяких, фу! А в нєкоторих странах к власті вообще прийшли націоналісти і откровенні неофашисти! І ето творітся возлє нашіх граніц!

Докладніше

Незважаючі на строгій запрєт...

md

Незважаючі на строгій запрєт часного обогащєнія в совєцькому союзі, здорова конкурєнція на чорних ринках все ж була. Я сам тому свідєтєль і понятой.
Еслі люд православний помнить, то в кінці восьмідєсятих на смєну кубіку Рубіка прийшла "змєйка". З неї можна було крутить всякі прєдмєти, шари і прочіє дулі. Стоїла вона ужасних дєнєг - три рублі. Капітал, доложу я вам, особенно еслі тобі сєм років.
В слєдствіі обладанія старшим братом я призвав його і запросив, словно у Оракула, як ту чортову змєйку заполучить. О чудо! Виявилось, шо брат тоже про неї мічтав. Плани по тайному і откритому завладєнію чужим майном були отвєргнуті. Не то воспітаніє і дєцка комната міліції хай горить огньом.
-Бутилкі, - каже брат, - нам треба собрать тридцять пустих пляшок з-під буратіни, помить і здать! 
Це була гєніальна ідєя. Гроші валялись під ногами.
Бутилкі були високоліквідним товаром. Нада дєйствувать. Єкспедіція по злачним містам культурного отдиха села началась доволі успєшно - зразу п'ять бутилок в актів. Худшеє, як оказалось, було попереду. Внізапно з кущів показалась жовта голова у кєпці і начала шось бессвязне белькотіть у нашу сторону. Це був мєсний самашеччій Міша. Або, як він сам себе називав "Міся". 
Шо саме Міся плів добрать було катєгорічєскі ніззя, но по тону і бистро шевелящимся бровам, було понятно, шо рєчь блаженного носила ругатєльний і хулітєльний характєр. Еслі для нас це був вопрос розваги, то Міся з бутилок імєл хліб насущний. Ми дальше, Міся вдогонку. По дорозі ми продолжали собірать пляшкі, а конкурірующа організація слідувала за нами і жовте обличчя Місі пєріодічєскі з'являлось то тут, то там і верескливо, як старий бабуїн, шо стереже свою тєріторію, питався нас пужать і угрожав расказать все в неділю в церкві (Міся там хоругвь носив і строїв доволі успєшну карьєру).
Тридцять бутилок були собрані, вимиті і виставлені на оцєнку в магазін.
Продавщиця крітічєскі, як опитний ювєлір оцінювала пляшки. Міся стояв поруч з жалкіми двома сосудами і плаксиво просив продавщицю анулірувать сдєлку.
Нам видали три рублі, які ми тут же обміняли у сосєднєму магазіні на вождєлєнну змейку.
В подальшому, Міся хотя і входив в пятьорку самих вєжлівих людей села, но з нами не здоровався. 
Нічого лічного, бізнєс...

Докладніше

Обзор 29 червня 2016

did s

Доброго здоров’я, друзі! Літо 2016 переконливо свідчить про невпинне розширення кругозору наших громадян, які уже легко й вільно орієнтуються у любих глобальних хитросплєтєніях. Розібравшись з якими многі з нас ледве себе здержують, шоб самим не взятися за ричаги управління світовими процесами. Бо шото оті мірові дєятєлі партачать, порядку кругом ніде нема.

Во всяком случаї, за Ердогана ми вже точно не голосувать не будем, його песєнка спета. Після листа Хуйлу Ердоган в Україні даже діпутатом сільради не стане, нехай і не мечтає. І британцям ми готові дать мастєр-клас, як треба голосувать на референдумах. А то оті британці якісь... ну як діти, чесне слово. А кстаті, чого до цих пір мовчить їхня королева? Шо вона там собі думає? Історично позбавлені пієтєта перед будь-якими монархами українці строго дивляться на вікна Букінгемського палацу і ждуть від королеви отчота.

Болєє-менєє в правильном руслє діла розвиваються разве шо в РФ, но і то благодаря усіліям ісключітєльно української діаспори. Представітєлів якої Хуйло лєгкомислєнно пропустив у власть. От, например, над Вальою Матвієнчихою з Шепетовки в нас не потішався лише лінивий. А меж тєм Валюха всіма доступними їй способами готовить Росії форменний звіздєц. Коні мочить тьотка без усякого стєснєнія, ще й находить врем'я і про велічіє Россії в футболі порассуждать. Із послєдніх перлів «від Валі» наблюдатєлі отмічають її страсне желаніє сохранить самобитну посконно-толоконную Росію і законодатєльно защитить російські частушки та народні промисли. Скоро в школах діти в обізатєльном порядке плестимуть на уроках труда лапті, а на перервах гратимуть на балалайках і хором співатимуть «Приоделись депутаты, Путин красит глазки, к нам идут войска ООН, голубые каски».

Докладніше

А от в Полтаву я закохалася влітку

tb1

Ну так буває воно з містами. Київ відкрився мені навесні, о 5 ранку. Я стояла після безсоної робочої ночі і дивилися на вмиту Шулявочку. В Миргород закохалася золотої осені. Тоді дерева стояли в золотому листі, я йшла від Крупзаводу в центр і розуміла, шо це любов. Є такі міста, які так і не відкрилися мені.
Але от Полтава)))) Тоді було весело. 
Ми ходили подивитися на діскотєку суперстар. О шостій вечора в корпусному було паті у пенсіонерів. Ми навіть робили ставки, "а щас ця бабця зіреться з катушек і піде в пляс, ніжній брейк, хіп-хоп". Серед бабусь і справді були затяті танцівниці.
А ще там на лавці милий хлопчик казав що мої руки пахнуть чорною смородиною, і він божеволіє. А я сміялася і не хотіла запамятати навіть його імя. Він попросив номер телефону і я сказала ... на дві цифри більше. І ми вдвох сміялися. А він казав, що буде дзвонити обовязково. Бо йому з 15 років мариться цей запах чорної смородини, а тут він його зустрів.
Ми ходили пішки. Таксі коштувало копійки, тролейбуси взагалі дрібничку. Але ми ходили пішки. Від Робін Гуда і до Склозаводу... нам було весело. 
Ми казали, "Щось сьогодні скучно пішли на мотель" і йшли. Мотель, на той час був епіцентром полтавського бандитизму, тому з Мотелю ми зазвичай тікали. Бігли бігом. І тих пригод нам вистачало надовго. Або от іще були вечори гламурної Полтави. Ми гуляли по жовтневій з краю в край і говорили про майбутнє літератури. Ну і про минуле теж. Трохи про художників, трохи про буремність всесвіту. І тоді мені розказували історії полтавського бомонду "Бачиш он чувак патлатий. Так він спить із Свєтою, свєта відкриа виставку, і спить із отим чуваком, що їздить на краденій бехі. Але в нього жінка, сестра патлатого. І вобще, патлатий іще спить із женщіною сильно взрослою, вона Свєтина наставниця". Захопливі історії полтавського бомонду бентежили мене в проблисках літнього сонця в каштановій алеї.
Якось ми тікали від бандитів. В мене тоді була дуже авантюрна подружка. Справжній експерт з пошуку пригод на свою задницю.Вона дуже сподобалась ватажкові. І гарно викручувала перед ним хвостом, а я благоразумно казала "Валім отсюда", а вона казала "Падажжі щас так весело". А тоді бандіти розказували про якісь свої дєлішки і стало вобще не весело. І ми тікали, ховалися від машин, а потім їхали до Фурочки з сердобольним таксистом. І знову ж таки, йшли теплої літньої ночі Полтавою і сміялися. Від страху.
Я хвилююся.
З того часу пройшло дуже багато років. А в суботу я поїду туди знову з усим ‪#‎ЯкЗдрасті‬. Чи відкриється мені та авантюрна весела Полтава з її бомондно-статевими історіями, розмовами про майбутнє літератури, бандитськими пригодами і ... запахом чорної смородини?!
Докладніше

Вечір починається з груші

lp2

Ідентіфіцирован ще один олень - Валєра. Молодий і нерозумний.
- Боря, шо ти робиш на Толіній вєтці? То шо, квартал красних фонарєй на цій груші? Боря, ва пєрвих з тою малолєткою в тебе нічо не вийде. От бачиш? Ти її тупо з гілки скинув. Боря, де Толя? Тока не розказуй, шо він десь полетів, бо чотирі часа назад він вопше нікуда не збирався, я бачила.
Ей ти! Ти хто такий? Ти чо туди прешся, ти себе бачив? Ти в три рази меньший і роги в тебе по сравнєнію з Боріними як хрупкі вєточки ліщини по сравнєнію з дубовими. Валєра, я предупреждаю... Валєра стой.. Блін, Валєра, я ж предупреждала, ходи сюди дурний, я тебе на іншу гілку посаджу. Боря - ти нєправ, Валєра ще практічєскі дитина. Валєра шплінтуй звідси, бо Боря расстроєн інтімной неудачєй.
Карочє, я пішла вечерять, а ви тут дивіться мені.. Домашні животні, блін.. А я ж мічтала бути орнітологом, а не ентомологом..
Докладніше

Вчоний кіт ото читає новини...

murzik

Вчоний кіт ото читає новини про то шо иліта влаштувала собі тусню на джазфесті, прем'єр чкурнув в Німеччину, нащот поторгувати суверенітетом. Прокурори у вигнанні та найомні журналізди алярмово створюють політичні партії в надії освоїти бюджетне і грантове бабло.

Бенкет під час чуми, як той казав.
В той же час на неоголошеній війні гине талановитий співак, оперна зірка світового масштабу і український патріот.
І ні одна владоможна собака навіть не гавкне з цього приводу, бо це ж правий сектор а їх там нема, егеж.
Якось непомітно наш сонцесяйний гарант перетворився на дзеркальну копію хуйла, хоча може він таким був завжди, лишень вдало маскувався.
Будьмо уважні.

Докладніше

Обманчівость комуністичної ідєології...

md

Обманчівость комуністичної ідєології я прочуствовав на власній школярській шкурі у четвертому класі. Приймали нас у жовтенята. Привели у сільській клуб, де в ожиданії свєжої жертви Іллічу собрався сільській бомонд у вигляді трактористів-алкаголіків, шоферів-алкаголіків, а так же доярок-ударніц і неізвєстних бабушок, якім просто нєфіг дєлать. На роздолбаному "бобіку" приїхав голова колгоспу, шо мало сімволізірувать неабияку важність моменту. Вобщім запугували нас, нєвмєняєму школоту.
Стара вчителька вивела нас на сцену під світло софітів і начався ритуал. Ми розказали всякіє дурацкіє віршикі для призванія духа Лєніна, заспівали пісенькі на утєху публіці і потом толпа зажадала від нас присягнуть на вірність лічно вождю ріволюції. Помню, шо присягнув перед толпою алкаголіків казать правду і тільки правду. А стара вчителька по окончанію рітуалу взялась толковать нами сказане і пояснила, шо еслі зробив шось нехароше, то лучче буде сразу сознаться і тоді тебе простять і бить не будуть. Мій дєцкій мозг сразу сдєлав логічєске заключєніє, шо цей пункт присягі можна буде вигодно іспользовать у власних преступних цілях.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info