Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

А тепер увага Бердянцям

tb1

А тепер увага Бердянцям і притусовочним районам - цієї суботи, а іменно шо 18 червня наш бодрий коліктівчік ‪#‎ЯкЗдрасті‬, практично, пряміком із поїзда буде читати увєсєлітєльні стіхи і прозу, співати разнузданих пісень і обніматися з хорошими людьми. Захід традиційно благодійний. Все наколядоване віддамо місцевим волонтерам ГО "Дитинство в долонях".
Якшо раптом ви нас слухать не схочете чи не зможете а долучицця душа бажає - то хай не оскудіє ваш веб-мані животворящий і не оміліє приват вєчнозільоний - кидайте все на картку Valentina Polonchevskaya5168 7556 2610 9611
Приватбанк, Валя і ми будем дуже вдячні.

А Киянам нагадую - шо в четвер ми пропонуємо вам провести з нами веселий вечір стати душевнобагатшими і допомогти Центру підтримки переселенців. Мєсто встрєчі ізмєніть ніззя - Фролівська 9/11. Начинаєм о 20:00.
ПС: кажуть буде дощик, то візьміть дощовики, але ми єссі шо посунемось)))

 

 
 
Докладніше

Проблема

lp2

Проблема у женьщин зі спортом. Ми якщо даже і не чемпіонки, то КМС всі точно. А професіональний спорт - зло. Це вам любий нормальний доктор скаже. Не нада отето щас удівльонно округлять очі. Спорт просто специфічєскій. Бєг по граблям називається. Ісполнєніє разне - суть одна. 
Свєтка моя бігає по граблям художествєнно. Сто грам - звонок бившему! Всігда. Ми вже з дєвочками прєдлагали першу стопку закушувати сімкартою. Вона грусно дивицця на нас і каже "Я блять тєлєфон того гандона на память помню, не поможе"
Іруха вкладує в забєг по граблям марафонську винослівость. Її найобують, вона страдає. Но всіравно в слєдующий раз вірить, потом апять страдає і так всю дістанцию.
Васіліса напрімєр чайок кормить - от нінада, просто чайки американські, наглі. Їй казали "Мем не стоїть, вони вас заїбуть потом і нас вмєстє з вами" Но навєрно сложності перевода накладуються на добру душу української женьщини і опа - чайки пішки біжать за Васілісою і трєбують продолженія банкєта, Васіліса біжить от чайок з половиною багєта, а аборігєни кричать Васілісі "Мем йобвашумать, ми ж просили!" Думаєте помогло? Аха, щас. А как же любімий спорт. Стоїло од'їхать от "хоум світ хом" історія повторилась. Добре шо муж понімає любов к спорту.
Но чєпіонка чемпіонок - я. Я блядь пиздую по граблєвій дістанції з настойчівостю Фон Мазоха і побєдной пєстнєй "Люди хароші, просто дето в глубінє души, дуже глубоко, нікому не видно, но я точно знаю. Я не здамся без бою" А граблі хєрачать мене по лобєшніку і приговарюють "А без бою і не получицця, так шо на тобі, на, на, на" А я іду і іду... Чємпіонка, хулє.

Докладніше

Дарова, котани!

kz

Подивіця на цього мілєйшого мімімішного котика, який вчора пересрав мені пів-дня і поломав плани, патамушо прийшлось нікуда не йти і всьо попереносити на інші дні.

Ви думаєте це котБоніфацій?
Та ні ж бо! Це не котБоніфацій, а лютий пожиратєль пчол з подоконніков!
Єстєствєнно, що бджілка його вжалила в мордєнь і він кабанчіком вломився намотувати круги, бо не зрозумів, що з ним коїться. Ледь зловила його! Дивлюсь, а на губі шото теліпається, вдягаю додатковий оптічєський прібор - очки, аж там не шото, а саме звичайнісіньке жало!
Любопитна мордєнь, захотівша откушать вкуснаго пчєліного мняска відразу почала пухнути, як на дрожжях і котик почав дємонстріровать правою половиною сільну нажорістость
прийшлось отложить всі справи і наблюдать пітомца пів-дня, бо котик міг оказатись алєргіком і склєїть лапки від удушья
Вопшим, всьо закончілось харашо, в смислі без термінового посіщєнія ветклініки, уколів, капєльніц і прочая)

Пітомцу сітєми Кот було тріжди роз"яснено аб апастнастє употрєблєнія всіх насікомих в пісчу. Вроді поняв, за што був вознаграждьон просмотром любімого канала Діскавері. пультНаш))))

 

 
 
Докладніше

БОЖЕВІЛЬНА

Жінка в білій одежі – назвемо її Інною – 
Не знає, що стала тернопільською божевільною.
Я часто бачу її на вулицях – вранці і вдень.
Вона розмовляє з кимось, хто її, можливо, веде.
Не вірить у соціальні служби, не читає новин.
Світ її не впіймав, бо не ловив.

Усе, що вона має – невеличка квартира,
Облізла кішка і фото три на чотири.
А на ньому – серйозний не по літах –
Уже не чоловік, але ще й не птах.
Хоча незадовго по тій світлині він відлетів
У край, де небо тримається на спинах китів,
Де молочні ріки і сонячні береги,
І нікого з живих на сотні миль навкруги.

Докладніше

Зазвичай зачувши на вулиці...

tb1

Зазвичай зачувши на вулиці трубу журливу і "бряц" тарілок чи "бум" барабана, ми з Ларіскою, ховалися під вікном і придумували страшилки. Ларіска була майстром страшилок.
- А у бабуся в селі дядько заснув. Як Гоголь взяв і заснув, його будили-будили, а потом поховали. Печення давали, канфєти. Поминки були. А він ноччу прийшов такий і стука у вікно і каже "Їсти дайте" так там всі так злякалися шо й вмерли.
В мене в цей час мліло все всередині і ввижалися зомбі.
А потім Ларіса традиційно, як дитина медика, розказувала всякі оці фізіологічні процеси розкладання.
З вікна дивитися на процесію не можна було. Ніхто не знав чого але не можна було.
Сьогодні вийшла на балкон випити кави. А там тужлива труба і іще щось басовитіше відспівує когось "Вєчєрнім звоном". Мигом схотілося сісти під вікном згадувати Ларіскині страшилки.
Потім грали " С чєго начінаєтся Родіна".
Потім увесь репертуар сумних воєнних пісень.
Вирішили, що помер ветеран і так його проводжають.
Але раптом..." Бєлий лєбєдь на пруду", "Офіцери"....
Завівся автобус.
Духовий дует ушкварив в мажорі "Марш прощанія славянки". Уявила як повеселіла процесія.
А я сиділа під вікном і думала, що якщо іти із цього світу під музику, то хочу оркестр народних інструментів, який гратиме щось із світових здобутків року.

 
 
Докладніше

ОРазмишляємо тут з подружкою в лічці

lp2

- Брехня, шо мужчини полігамні, то вони тіки для хєра разнообразія шукають, а самі по собі вєрнєйші сущєства. Рідну жінку, машину і діван їх заставить помінять тіки неісправна поломка оних.
- Так кажеш, тіпа женьщини невєрні.
- А шо? То вони тіки свою пісту блюдуть наче реліквію, інагда і мужу не попадає, а от на все остальне страшнєйше непостоянство.
- Женьщини рєдко з сім'ї уходять.
- Женьщини рєдко од кормільца уходять, а з сім'ї тіки вони і йдуть, Мужик може з нелюбою, но привичною сто лєт прожить, поки вона саме не пойме що не люба і не вижене пінками.
- По твоєму, так женьщини вопше монстри..
- Шо значить "по моєму" не "по моєму" а точно. Я знаю, я ж женьщина кінець кінцем.

Докладніше

Казка, а може і не казка ;)

kz

У вас є улюблене дерево?

У мене є...
Дуб... Ні, не так - Дядько Дуб! 
Тільки не питайте де він, бо всеодно не знайдете. Ну звичайно в лісі, та не простому, а...
Цей дуб мені друг і я іноді буваю в нього в гостях, як пускає і розмовляю з ним. Бува, що не пускає, бо зайнятий іншими важливими справами, а буває й таке, що поки не покаїшся в своїх помилках, тоді його фіг знайдеш, бо до нього треба ходити з чистою душею і чистими помислами. Зачарований Дуб в зачарованому лісі
Вопшим, недавно була... 
Ох і пошвендяла я добряче в пошуках. Пустив! Фуух!
Стоїть такий кремезний на узліссі, підпираючи віттями небо. Чоловік 5 треба, щоб обхватити, а може й десять. Він радісно зашелестів мені листям, наче запрошував.
- Ну добридень тобі, дядьку Дубе, приймеш?- кажу йому.
- Привіт, як не жартуєш... - зашумів мені у відповідь кремезними гілками, - ссссідай... Як живеш і чого знову прийшшшшла?
- Та як завжди, - відповідаю, - сил набратись, батарейка сіла, Дядьку... та й побалакати про все і спитати про все.

Докладніше

Тут Багіня зачепила...

murzik

Тут Багіня зачепила тему вірності в гендерному дискурсі, не можу промовчать, як той казав.

На скромну думку вчоного кота вірність буває двох типів - тваринного і духовного планів.
Тваринна вірність - відданість тому хто забезпечує нагальні потреби.
Духовна вірність- відданість власним принципам та ідеалам.
Щодо гендерного розподілу, хто більше кому невірний, нема універсальної шкали, шоби то якось заміряти, особливо коли йдеться про такі тонкі матерії.
Власне, якшо людина одночасно вкладається в критерії обидвох типів, тоді вона суб'єктивно може розраховувати на вірність партнера.
Це звісно, якшо не брати до уваги того, шо з плином життя, люди змінюються, як самі так і їхні потреби.
Еволюція або смерть, як той казав.
Нехайбудда любить вас усіх.

Докладніше

Наснився ліс

dt

Вечірній, тихий засніжений ліс з високими ялинами. І в ньому будиночок з каміном. В сніговій шапці на даху, з високим димарем і теплими очима вікон.
Стоїть собі будиночок в лісі, тріскотять гілки ялин від морозу, місяць холодний в небі пливе. А в каміні вогонь жаром дихає. І тіні від вогню метушаться, бігають кімнатою. Картатий плед, чомусь, пахне лепехою і м'ятою. Годинник повільно так цокає на каміні, ніби то час горить, а не дрова. Кіт сонно муркоче поруч. І на камінній поличці - нецке. Багато-багато нецке і жовті орхідеї. 
Що на камінній поличці роблять жовті орхідеї? Не знаю.Але для мене це нормально. Я ж - халепа.
Спокій, затишок, кава з еклерами. І рядок за рядком пишеться...
Прокинулась. Будильник видзвонював п'яту десять. За щоденним рутинним часом пересічної смуги прожиткового мінімуму. Це зовсім далеко від Грінвіча, лісу, каміна і ялин. І ще далі від мрії...
Час пахнув димом. Не від каміна. Від війни, недопалених шин на Майдані і забутої праски. Добре, що спати вклалась о третій...
Докладніше

Сокровіща Рига

bg

Англія, Лондон, Бейкер-стріт, 221-б. 

Смєркалось. Холмс, Ватсон і Тадеуш Шото, маленький, рудоволосий чоловічок, сиділи біля каміна, курили кальян та пили віскі. Місіс Хадсон тим часом готувала їм вечерю.

- Пане Тадеуш, а скажіть нам, будь ласка, як ваш брат знайшов скриньку з коштовностями? - Ватсон випустив струйку білого диму і мрійливо подивився, як вона повільно розпливається в повітрі.
- Ооо... Доктор, ето така цікава історія! - Шото тоже пихнув кальяном. - Щас розкажу...
- Зачекайте... - Шерлок Холмс підняв важкі повіки. - Давайте вип'єм віскі, а вже потім історія...

Ніхто не возмущався. Доктор Ватсон налив усім віскі. З кухні надзвичайно смачно пахло чимось непонятним для англійського носа, але слюні від цього виділялися не менш інтенсивно, коли місіс Хадсон готувала сідло барашка. Вони мовчки випили.

- Ага, так вот... - Тадеуш Шото продовжив розповідь. - Я пропущу саме начало, а почну з кінця. Мені прийшла анонімка, а вірніше бандероль з пачкою бумажок. Брат сказав, що то чиясь шутка, но я так не вважав і открив бандероль. Там були тайні записи нашого батька! А через кілька днів до мене прийшов якийсь небритий чувак, представився журналістом і сказав, що то він прислав ті папери...
- Хмм...А чому імєнно вам? - спитав Холмс, не відкриваючи очей.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info