Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Велика Наддніпрянська Імперія.(проект)

murzik

Велика Наддніпрянська Імперія (далі ВНІ) - конституційна монархічна федерація військово- демократичного типу.

Монарх - Імператор вибирається пожиттєво, шляхом жеребкування на Конституційній Асамблеї (КА), яка є найвищим законодавчим органом ВНІ. 
КА складається з 40 осіб обраних пожиттєво, затверджує та вносить поправки в конституцію. Збирається в повному складі, виключно в разі смерті монарха.
Рада Дідів - 20 найстарших членів КА, постійно діючий законодавчий орган при монарху.
Усі федеральні органи управління знаходяться в королівстві Київщина.
ВНІ, як федерація складається з двох Гетьманатів, Східного та Західного.
Гетьмани обираються один раз на рік на майдані та антимайдані, що традиційно проходять в Києві з 1 до 31 грудня.
1 січня Східний та Західний Гетьмани після ритуального двобою на шаблях, підписують Універсал Єдності.
Гетьманати, адміністративно, поділяються на полки, Полковників призначає Гетьман.
Львів- столиця Західного Гетьманату, Харків - столиця Східного Гетьманату.

Докладніше

А ви вже зневірилися у можливості змін?

lp2

Ні? Дивно. Ви шукаєте можливості, щось змінити в цій країні? Ви виборюєте свої права на мітингах, у судах, в звиклому житті? Ні? А що ви робите? На морі відпочиваєте? За останні настягувані гроші? Аааааа. Ні ну ви ж перекинули волонтерам по сотні, або й самі з'їздили на передову..Не на передову? Ааааа. Потрібно продовжувати жити? Згодна на сто відсотків! Тільки от жити і виживати - різні речі. Вам подобається те що відбувається? Впевнена, що ні і це добре, бо коли людині все подобається, вона стає аморфна. Хм, а вам не здається що ви аморфні? Здається, ну і? Боїтеся наробити ще більших помилок? Це норма, але ж нічого не роблячи ви нічого не доб'єтесь. Все складно, правда? Welcome to real lifе. Завжди буди складно, але все одно то кардинально по різному - жити коли складно і виживати коли складно. Чекаєте мессії? Ну так, ми ж так звикли. Правда чекаєте? Підійдіть до дзеркала. Бачите, он він. Ви здатні на все, але комусь не вигідно, щоб ви це знали. Ви здатні на все! Ви, особисто можете змінити все! Нехай не у всьому світі, але в своєму власному можете! Варто лише закрити очі, порахувати до трьох і почати! А тоді почнеться "ефект метелика", коли на одному кінці світу метелик змахує крилами, сила помаху доходить у інший кінець світу у вигляді торнадо. Закривайте очі, рахуйте до трьох, починайте!
Люблю вас всих! Цьом!
Докладніше

Обзор 27 червня 2016

did s

Доброго здоров'я друзі! Накупана, засмагла і обгодована черешнями країна ліниво гортає стрічки новин, масово ігноруючи той факт, що на дворі понеділок. Працювати бажання особого не наблюдається, набагато приємніше спостерігати як росте кількість підписантів за новий референдум у Великій Британії.

Тож дідусь також сьогодні не займе багато часу, пройдемося лише по найбільш випуклим подіям останнього часу. Заваримо собі по горняткові смачного чаю чи по філіжаночці ароматного кохве і всядемося зручніше.

Уходяща звізда європейської політичної сцени Девід Кемерон, стоячи наєдінє у ванній перед дзеркалом наверняка думає “Отето я вчудив... ну я й дебіл...”. Це той рідкісний випадок, коли з мнєнієм глави уряду солідарна вся Велика Британія, не залежно від політичних пристрастій і ставлення до ЄС.

Нєчто подобне наверняка думає про Кемерона і королева Єлизавета ІІ, в которої зараз одна забота – яку шляпочку одягти, коли прийде час всістися пред об’єктивами телекамер і глянути на своїх подданих з усією накопиченою Віндзорами протягом століть укорізною. Після чого начертати на поданні парламенту про вихід із ЄС прості і понятні слова “We forbid”. Єсть у королеви свій Тайний совет, існує і “право абсолютного вето”, до якого британський монарх може вдатися в самому крайньому случаї. І тепер, здається, якраз той крайній случай: Об’єднане королівство перед загрозою розвалу і Її Меджісті зе Квін, с целью збереження наслєдства предков, вполнє може начхать на результати референдуму. І всі всьо правильно поймуть: шо з тої королеви взяти взяти? Серед її предків сплошні самодури, дєспоти й тирани... тяжола наслєдственность.

Докладніше

Отже, повернулися з Маріуполя...

podolaihama

Отже, повернулися з Маріуполя після поетично-літературного психозу і невеличкої виставки "Сказкі русскаго міра" і "Бандерики - зворушлива хунта". Много смеялись, а после сели пить пиво.

Шо вам сказати, було круто і щиро. У самому Маріку спостерігали прогресивну двіжуху, локомотивом якої є (у значній мірі) переселенці з Донецька. Арткластер "ТЮ" ще навіть не відкрився офіційно, подекуди трохи не доремонтувався, але вже роздмухав ніхуйовий вогонь комунікації.

Треба їздити, треба мандрувати країною, спілкуватися, ібо так народжується громада - через розуміння, через занурення одне в одного, через спільний бодун якщо хочете.

Геній людства і пройдисвіт Артем Полежака, як досвідчений оратор і один з небагатьох вартих захоплення сучасних українських поетів, показав високий клас. Зробив як поржати, так і подумати. "Стіхі о жизні" - реально видатна поетична збірка, навіть у якомусь смислі історична.

Я ж у свою чергу теж постарався, проповідував прямо у сценічний мікрофон святе пісаніє "Еволюція або смерть!", а також співав гімн української артилерії у форматі трубадура-безхатченка. Тобто просто ротом, без музичного супроводу.

Докладніше

Спека

murzik

Вчоний кіт ото пригадав собі, як дето на початку 90-х відпочивав у Румунії влітку.

Отам була спека - вночі 36 вдень 40 і більше. Саме главне шо кожного дня падав дощ. Ну як дощ , така собі конкретна злива, що за півгодини заливала 30-ти сантиметровим шаром води все навкруги, та так шо увесь транспорт ставав на амінь. Але через 20 хвилин сліду тої води вже не було, зате парило немилосердно. Єдине чим рятувалися то було холодне пиво, в місцевому пивняку під столітньою липою. Шоправда пиво треба було пити швидко, бо нагрівалося аж бігом.
Але самий треш починався увечері.
У відкриті вікна налітала хмара дрібних кровососів, спраглих людської крові. Відтоді я зрозумів, звідки оці легенди про батьківщину вампірів. 
Оскільки на той час усілякі фумігатори як і кондиціонери, то була якась екзотіка інкогніта, з комарами боролися звиклим пилососом. Вікна зачинялись, вмикалося світло і сотні підступних мікровампірів засмоктувалися в пекельні нутрощі пилососа. 
Потім можна було принаймні пробувати заснути, хоча поспати вдавалося 3-4 години від сили.
І так два тижні, день в день.
А ви кажете спека, то шо зараз у нас, то таке - бліда копія спеки.
Нехайбудда любить вас усіх.

Докладніше

Обзор 28 червня 2016

did s

Пока сформується загартований в інформаційних війнах народ, смертью слабих поляже чимало нєврастєніків. Такий месседж би варто послати народам Великої Британії та й іншим народам дружніх європейських країн. А заодно і народу сусідньої Туреччини. Бо ніхто з тих народів ще не має досвіду життя під постійними бомбардуваннями нервової системи, не то, шо ми з вами.

От українці, котрі вже скоро три роки живуть в умовах нєпрекращающоїся нєрвотрьопки, потроху вже навчилися дивитися на життя трезво й хладнокровно. Тому наш народ, із висоти набутого досвіду, має повне моральне право закликати європейців не пороти чепухи і сохранять бадьорий бойовий дух.

Багато англійців зараз в унинії. А чого? Brexit і поразка від Ісландії? Подумаєш... які нєжні цяці. Наша збірна вообще продула все, що могла, а ми лише сміємося і ніхто особливо не париться. В нас кругом сплошна зрада, але в перемозі ніхто не сумнівається. Но нічо, Європа лише вступила в період нервової встряски, слабонєрвним прийдеться туго. Зато крепких духом і соображающих людей стане більше. Порозумітися з якими нам буде простіше.

Сужу даже по еволюції, яку в катаклізмах українсько-російської війни пройшла бундесканцлєрін Меркель. Відімо, то нєізгладіме впечатлєніє, яке справив на неї Хуйло, не в останню чергу сприяло перетворенню добродушного німецького політика в залізну фрау. Яка все чудово розуміє, ілюзій не пітає і в паніку не впадає. Зато твердо гне своє. І гне, кстаті, в той бік, який нам потрібен.

Докладніше

ЄВА

у покинутому селі, посеред глухої Волині,
де озера такі глибокі, що чорні уже – не сині,
де усі лісові дороги зачаровані п’яницею-блудом,
усіма на світі забута – звіром і людом,
у малесенькій дерев’яній хатці на дві кімнати 
живе собі жінка, якої вам краще й не знати.

її довге життя почалося не тут і не звідси.
і що таке час? це просто умовна відстань 
поміж кінцем і початком, між далекими й близькими.
це рука, яка невмолимо гойдає колиску.
це холодний вітер, який посеред літа обіцяє зиму,
але – не з рідними, ніколи не з ними.

Докладніше

Що там у нас в міністєрствах

lp2

Що там у нас в міністєрствах ‪#‎піздєцзрада‬ і ‪#‎порохнівінават‬? Ще шманають один одного в смєртном бою чи врємєнно перекинулись на общого врага?
Шапіто з Верховного, потихенько перемістилось на тєріторію мордокниги. Тепер не ми за ними, а вони за нами наблюдають. А шо? На клоунів цікаво дивитись, рівно як і на укротітєлєй з дикими звірями. 
А я вже перестала навіть рахувати тих хто сів на потяг з вокзалу в сторону сходу. І рахувати тих, хто повернувся. І читати про те, щоназивати то війною - гріх. Бо для мене то війна. З якої, буває, не повертаються. Їх вже дуже багато, тих хто не повернеться ніколи. Ненавиджу цирк. З дитинства. Весь, будь який. Не хочу бути на арені ні клоуном, ні дресирувальником з видимістю влади, ні навіть диким неприборканим звірем. І глядачем не хочу. Бридко.
Малина в цьому році вродила і смородина. Як думаєте, варто відправити хлопцям вареня? Чи краще до осені притримати? Чи восени ця війна скінчиться і вже не буде потреби? Війна, курва. Як ви її не назвіть, а там де біля котла з борщем свистить куля і відбиває шмат дерева, там війна.
Там де у матері рветься серце весь день до дзвінка сина і затихає тільки на п'ять хвилин розмови з найріднішим, там війна.
Де проводжають в останній путь державних героїв з ЗСУ і народних з добробатів, стоячи на колінах, там війна.
Як не крути, куди не тікай від цього. Які свята не святкуй, на які моря не літай.
Скільки не стій раком на городі і в ліжку.
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info