Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

СТАРА ПРИТЧА про слона на новий лад

kz

вопшим, нате полуфабрікат, бо сіли моєй більш нема)))

 

Одного разу, десь на світі вже таке було
Слона привели у село
Слон був великий, сірий, та вухатий
З під хобота стирчали бивні величезні 
Ну вопшим, здоровезний слон, крислатий

В селі отому жили четверо сліпих
І не пасли вони ні задніх, ні тупих
А мудреці були на всенький чесний люд
Подали їм помацати слона на суд

Один мудрець схопив слона за хобот
Помацавши сказав, що слон змія
Другий схватив слона за ногу
Брєвно!!! таке йому ім"я!

Докладніше

Місто Дніпро

md

Жара. Скоро якісь там очередні вибори когось кудись. З бігбордів і цвітастих палаток на мене взирають обличчя - кандідати в борці з корупціонєрами за право їх замінити. Обличчя різні. Якісь жєнщіни і блєдниє юноши. Особенно впєчітлають юноши. Вони мають слігка оформившиєся вторічниє половиє признакі у вигляді квазівусів і жидєнькіх бород. Їх взгляд, скерований у даль каже про те, шо у нього є прибутковий папа і з жизнєнного опита у юноши тільки тяжолиє ночниє вахти у клубах. Юноша з плакату завіряє мене стільним лозунгом, шо всьо буде окей і я йому вірю - у нього всьо буде окей, аби тільки папа не сильно лаявся.
Жєнщіни з плакатів виглядають, як архетіп матері, но очі їх видають. По очам видно, шо її хвилює тільки розклад роботи суши-бару на вихідні, а так же, шо в неї тоже є "папа". 
Із всього цього рік в рік повторяющегося атракціону видно, шо воровство державних коштів дєло сємєйне і наслєдственне. 
Секретарі райкомів і обкомів партії користуються тепер айфонами замість чорних настільних телефонів без дисків набору номера. Але вони залишились секретарями.
І наш святий обов'язок підтримать номенклатурських діточок.
Всі на вибори, друззя!

Докладніше

Такоє...

tb1

Ми сиділи на березі Ворскли.
Перед нами тікав час і протікала річка.
Ми гріли ноги в піску і мовчали.
Всі навколо бухали, орали пісень, гультіпашили, а ми сиділи і мовчали. Нам так хотілося. Воно іноді буває, що хочеться закрити рот і помовчати.
В голові було зовсім пусто. Жодної думки. Пізніше я зрозумію, що поряд з ним буває так завжди.
У нього були окуляри з товстелезним скельцями. Від цього він був кумедний. Я завжди дивилася у ті скельця і намагалася розгледіти там себе. У відображенні були безкінечні щоки.
І от ми мовчимо. Навколо крик і гамір. Так буває коли студентів із степендією випустити на волю.
А ми сидимо на березі Ворскли.
І от він раптом каже:
- А знаєш як відкривають історичні пласти?
І сидить чекає відповіді.
Поряд з ним я не хотіла бути принцесою, поряд з ним я хотіла бути видатною розумахою, тому уникала дурних і банальних відповідей. А тут таке питання, ну шо ти скажеш, шоб не бути ідіоткою тупорилою "Нє, не знаю"? Так це і так понятно. "Знаю?" то нахера його брехать. Я не придумала винахідливішої відповіді ніж "Ну".
Тоді в тому "Ну" помістилася уся моя допитливість і прискіпливість.
- Так от дивись...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info