Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

#якпутінвхованкиграв

bg

- Владімір Владіміровіч, аууу! Ви гдє? - Пєсков обходив кімнату за кімнатою, але шефа ніде не було. - Ваше прєвосходітєльство, ето уже нє смєшно!

- Пєсок! Ето ти, Пєсок? - почувся переляканий голос.
- Фуфф, Владімір Владіміровіч, от жеж... Напугалі ви нас! - вуса Пєскова радісно затремтіли. - Канєшно я, кто ж єщьо...
- Пароль, живо!
- Аліна - сука...
- Точно сука... - Путін виліз з шафи і злякано обвів поглядом спальню. - Ну, шо там, порядок?
- Та какой там порядок... - грусно промямлив Пєсков. - Нада срочно шото рєшать, ваше височєство!
- Газпром ілі Роснєфть обанкротілі? Хахли Крим отобралі?
- Хуже! НАТО! Обожилі, гади... А хахли, так тє афігєлі совсєм! Нє Крим, но тоже неслабо... Масковскій проспєкт і масковскую колбасу пєрєімєновалі!
- Даааа?! Точно, шо афігєлі... І как оно тєпєрь у ніх називаєтся?
- Проспєкт імєні Бандери і колбаса Бандеровская! - голос Пєскова дрожав.
- Свят, свят, свят! - Путін перехрестився. - Хєрачіть, ааааа...!!! А НАТО шо?
- Та шо... Фіни ж пожаловалісь, ви іх напугалі дівізіями по граніце, то собралісь і рішили нас окружить, хахлам дать дєнєг, а Обама назвал нас врагамі!
- От сволочь... Так і сказав?
- Ага... Ви ж єму шото по тєлєфону ляпнулі... - прошепотів Пєсков і потупив очі.
- Ляпнув, канєшно! Напомнив про ядєрну пиль і про хєрачіть! - Путін покраснів від злості.
- А він шо?
- Та нічєго... Кинув трубку і сказав, мол, гудбай... Кстаті, ти Аліну не бачив?
- Ааа... Снова ігри? - Пєсков хтиво улибнувся. - Нє, нє відєл...
- Побачиш, то скажи, што я улєтєл на Байкал, рибку половіть і всьо такоє. Понял?
- Нє ізвольтє бєспокоітся! - Пєсков щьолкнув каблуками. - Так што дєлать с НАТО і хахламі, Владімір Владіміровіч?
- А нічєго нє дєлать... Хєрачіть нада, хехх, но сцикотно... Я пока тут посіжу, подумаю... Да, водкі прінєсі і Лаврова сюда, с закуской прігоні!
- Будєт сдєлано, ваше вєлічєство! - вуса Пєскова встали дибки. - Уже бєгу!
- Біжи, біжи, Пєсок, далєко нє убєжиш, гиги... - пробубнів Путін і поліз назад до шафи.

Докладніше

Стоять під магазином татко з малятком...

kz

Стоять під магазином татко з малятком дошкільного, чи молодшого шкільного віку. Татко набрякший якийсь, небритий і пожований, на пузлі ледь не репає всіма ґудзиками картата сорочка, в пальцях димить смердюча цигарюка. 
- Пап, а чого ти кажеш "хлєба купіть", а не "хліба купити"? - питає допитливе маля
- Кгм... кхе!!! - чуть не вдавився димом татко, - запомні синок: хлєб! Хлєеее-ба купіть! - підняв татко вказівний палець догори, - а то шо ти спрашіваєш - то сєлюкі так гаварят
- А баба Свєта селюк? - не вгамовується маля
- Ну а кто же, раз із сєла прієхала, гагага - вдоволено регоче гарацкой татко
- Значить і мама сєлюк, да?
- Єщо какой, синок, сєлюк! Самий сєлюковскій сєлюк - вдоволено бубнить і гладить себе пухлою неспрацьованою рукою по пузі татко.
- А для чого ти женився на мамі, якщо вона "сєлюк"? - допитує маля, розуміючи, що "сєлюк" це погано в татковому розумінні
- Так, синок, многа тєкста с утра для папкі - невдоволено бурчить татко - давай, пашлі, нам єщо лука купіть нада і па спіску!
- Пап, а що таке лук? Це цибуля, да? 
- Так, всьо, дастааал! пахоже, б..ть, ти на сєло впаслєдній раз лєтам єзділ! - роздратовано кидає татко, - пашлі, скупімся, а то мамка ждьот - татко бере малюка за руку і тягне в магазин.

Споглядаючи такі життєві замальовки мені не те, що сумно стає, мені хочеться кричати на весь світ, що ж ви робите з дитячими душами, свині ви обізянскі, для чого крутите їх і плюндруєте по-живому?

Добре, коли з дитини виросте троляка і дитина розумітиме всю глибину раґульства татка, а якщо ні? І скоріше всього, що ні, бо не ростуть на вербі груші, а на осиці кислиці, в такого раґуля виросте такий самий раґуль...
І цьому раґулю до ліхтаря всі заклики "почни з себе", бо воно не тільки не почне - воно ще й підростаючому поколінню мізки плюндруватиме, скільки житиме...
Ех... O tempora, o mores...

 
 
Докладніше

Раіссянє нінашутку абєспакоєни, шо криса знову дето запропала

kz

А шо ви хатєлі, яхонтовия, це ж не шутки вам - жить всю жізнь на раскачіваємай лодкє, де в криси організувався хронічєский круглосуточний тошняч з поносом, крисі і отдих нужен

пока крисак десь оттягіваєця в зарослях илітного лапуха, мірова апщєствєнность должна не дрімать і дещо проработать

Ящетайу, шо Барак Обама під кінець свого прєзідєнства такі должен встрєтіца з крисой, бо крисі іногда нада давать шото совєршенно нєймовірно вкусніньке, іначє криса закрисиця і в дєпрєсію начне падать, а з дєпрєсії і угрожать всьому світу, гарчати і показувати мєлкі зубєшніки на крисіной мордочьке
Нє, нуачо, хуже не буде, а от порвати шаблони крисі заусягди полєзно) бо в нього ж вже вистроєна стратегія поведінки в геополітикумі без цього девайсіка і ботоксній крисі прийдеця нєхіло вспотєть в застєнках крємля, шоб виморочити шото новіньке, а весь світ зможе троха перепочити, пока криса з пєчальной лаврающєй лошадью буде потіти в раздум"ях
А так, єслі хоче - на, дєржі, перди і радуйся, ти ж цього добивалось всі часи, а потом подивимось на твою поведінку.
Криса канєшно розкрисиця на всі свої пабліки, лапи розвалить, слюнями розбризгаєця, розвоняєця на весь світ і роздуєця до неймовірних розмірів... Бо це ж не шутки, САМЄйший із самих САМєйших Барак Обама єйо пасєтіл!
А потім буде саме інтірєсне: або здуватись, шо ні єсть карашьйо для вставанія с калєн, або діржать дутий фасончик.
Пока криса триматиме фасончик і паріть в хмарках, шкірка може таво, трохи почати тріщати і крисячий піхурчик по-трішки втрачатиме висоту
Вопшим, Баракобама, давай там, наводь шорох в одмєнєстрацеї і гостри лижі в логово, бо не всьо ж тобі няшки знімати з мірового казана, нада і лодку пораскачівать під занавєс)))
буря! Пусть сільнєє грянєт буря!

 
 
 
 
Докладніше

НАРАТИВНЕ*

коли я чую, що смерті нема, 
мені пригадуються запахи літа.
його волога, грузька пітьма,
його зелена утроба, соком налита.
його примружені зорі на темній карті небес,
і – зненацька – перші томати, – щойно із грядки.
коли хочеться чогось отакого – і вже неможливо вижити без 
усвідомлення необхідності помирати.

і ще – я бачу немовби у паволоці, віддалік 
примарні постаті тих, що стоять за мною.
ось прабабця Розалія та Іван, її чоловік.
їм дісталась важка дорога – з голодом і війною,
зі страшними колгоспами радянської Галичини,
коли зі старого костелу облаштували сховище добрив…
а ще я бачу прадіда Йосипа – він дещо страшне вчинив,
хоча назагал був сумирним і добрим.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info