Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Пока сидів в бані...

murzik

Вчоний кіт ото, пока сидів в бані наблюдав на неозорих полях мордокнижки нешуточні бої ікспердів з турецької проблеми. 
Але лучче чим дєдушка Свирид, по цьому поводу, ніхто нічого так і не сказав.
Але кіт не був би котом, шоби теж вкинув свої два крейцари до купи.
Начну здалеку, тоїсть від турецького майдану вроді 2013 року, тоді наші інтернет- розумаки кричали - Осьо подивіцця як турки можуть, а ви дурні кахли можете лиш стогнати та плакати під корупційною п'ятою бандитського режиму.
І шо? А нічо - турецький майдан розігнали, а ми зробили свій, та такий шо до нього турки і не вмивались.
Тепер мабуть черга за військовим переворотом, бо всьо у тих турків через сраку, нічого не можуть зробити без підказки.
А нащот Ердогана, то таке собі Хуйло з восточним колоритом. Та сама імперська політика, здобрена ісламськими скрєпамі, втручання у внутрішні справи суверенних країн, переслідування нацменшин та інакомислячих, ну і інші ніштяки притаманні хуйлоподібним узурпаторам влади.
До речі, нащот узурпаторів, Хуйлостан не дармо предложив Едогану убєжищє, свій до свого по своє, як той казав.
Кажуть знающі люди, шо Ердоган десь затихарився і чека, чим то всьо закінчицця. От буде весело, якшо восточний сатрап раптом вспливе дето в падмасков'є в компанії Лєгитімича, принаймні їм буде про шо побалакати.
Будьмо уважні.

Докладніше

МАЛЕНЬКІ ЛЕСБІЙКИ

маленькі лесбійки на лавочках спальних районів
цілуються довго і пристрасно як і належить
їх губи солодкі а дотики їхні солоні
вони проти всіх – протиставлені і протилежні

вони у куценьких сукенках видзвонюють літо
їх били в дитинстві либонь надто рідко і мало
любов це коли не боїшся до щенту згоріти 
любов це коли вже згорала згорала згорала

і ще – це туман понад ставом приблизно о шостій
це липень що п’янко стікає світанку у жмені
приходь прилітай прибивайся до мене у гості
мої безтілесні подоби такі безіменні 

що я загубитись між них не боюся нізащо
маленькі лесбійки – прихильниці фольку і джазу 
історія наша – по суті не більше ніж зачин 
історії тої котру ми не чули ні разу

Докладніше

Тепер я знаю пофамільно людей...

md

Тепер я знаю пофамільно людей, які нажимають на ссилкі з написами тіпа "Штоби бєзболєзненно вирвать сєбє гланди необходімо каждий дєнь...".
Це ті самі люди, які клацають по ссилкам тіпа "Послє как офіціант прочьол оставленную запіску он заридаль. Там напісано...". 
- Шо ж там напсіано?, - думають вони і пускаючі слюну нажимають, а там їм предлагають почті не ношені ботінки, або ацкєй вірус...
От скажіть, нашо вам виривать гланди вдома і мазать псоріаз корінням якогось габиря? 
Друга катігорія репостить сайти з заголовками "Всьо кончєно. Вайска Украини уже суткі как разграблівают кремль. Путєн вбіт.". І сайт тіпа "novostisamieglavnievmire.ppwe". Під репостом камєнти: "Шо, правда?". Ну конєшно правда. Вириваєм дома гланди, мажем ногі габирьом і маршируєм на Москву.
Третя катігорія участвує в гінєалогіческіх ізисканіях. У мене в лєнті вискакують всякі Віолєти Петровни Фост з Броварів, які сообщають міру, шо їх родич прінц Гаррі чи Алла Пугачова. Всьо сошлось, кажуть, ми пройшлі тест.
І ще не було ні одного, хто пройшов той тест і у кого нема благародной крові. У каждого є такіє друззя тут.
На нєкоторих сараях "%#$" написано, а там дрова. А мені все це читать приходиться. Мракобєсіє якесь.

Докладніше

Обзор 18 липня 2016

did s

Доброго здоров’я, друзі! Нарешті надворі понеділок, в повітрі пахне зливою, громом і блискавками, гражданє масово недовольні. Синоптики цього літа вже просто в розпачі – як тим вічно недовольним гражданам угодити? Но не всі недовольні, єсть категорія граждан, які спокойно сприймають любі атмосферні явлєнія. І не тільки атмосферні. Оті гражданє зранку вже на роботі, заварили собі кохве і спокойно гортають стрічку новостєй. Послєдуємо ж їхньому примеру і самі подивимося, шо у світі твориться.

Почнемо з турецького путча – тепер димова завіса трохи розвіялася і многоє стає більш зрозумілим. Дідусь ствердився в думці, шо путч не був організований Ердоганом, для нього проізошедше таки було сюрпризом. Но скоріше за все він його і спровоцірував, бо похоже давно готував репресії проти верхушки армії. Тому спроба воєнного перевороту була актом отчаянія часті воєнних і їхньою останньою спробою поламати плани Ердогана. Тобто, верхушці армії хоть так, хоть сяк угрожав кірдик, а невдалий путч лише ускорив репресії і розв’язав Ердогану руки. Тепер він попробує тотально зачистити вооружонні сили, зробити їх послушними, зашуганими і слабкими. Так колись Сталін пройшовся тесаком по головах опитних воєначальників, після чого приказав перепуганій Красній Армії захватить Фінляндію. З ізвесним результатом.

Кроме того, після путча Ердоган вже умудрився допустити три серйозні ошибки:

Докладніше

Аеропорт імені Казіміра Малевича, 19 липня 2017 року, Бориспіль…

vc

-  Куда летите дядьку?

- В Пирятин
- З якою целлю?
- Турізм… Зелений турізм…
- А то в сумці шо у вас?
- Сажанці… Суккулєнти… Хоббі… Посаджу на дачі…
- Ясно. Вам треба пояснити суть супрематизму, щоб я вас пустив всередину…
- Супрематизм – це з латини від suprem – домінування. Безпредметні полотна Малевіча та суцвіття різномасштабних геометричних фігур різного кольору визначили сутність раннього супрематизму, а вірніше його абстрактної вітки. “Чистий колір” без об’єкта як виклик Людини Господу… Але не для звеличення, а для творчого змагання на рівних…
- Нормально, проходьте…
- А в дуті-фрі можна?
- Можна. Якщо поясните суть та витоки естетичного конфлікту між Малевичем та Татліним…
- Татлін виступав за метафізику матеріалу супроти диктату кольору Казимира Севериновича . А потім скотився в банальну арт-промисловість в угоду більшовицькій концепції візуалізації комунізму…
- Хорошо, проходьте… Татлін, кстаті, був мудак…
- Та я знаю… Рєдкий причом…

Докладніше

Про деякі аспекти кохання темної літньої ночі…

vc

Хочеш - я стану місяцем і світитиму тобі на стежку вночі…

Або стану соняшником і повертатиму голову за тобою, а не за сонцем…
Чи ранковою росою, щоб мочити твої босі ноги холодною вранішньою водою неба в свіжій траві…
Або глибоким темним колодязем… Ти казатимеш мені: “Ау!!!” А я відповідатиму тобі нагору: “Ау!”, - ніби я ехо і відлуння Твоє…
Або стану абрикосом і просто падатиму додолу, в траву, тобі під ноги…

А якщо не вийде, то я стану кротом… Да! Чорним, мохнатим, обичним кротом… Буду рити нори, шурхотіти, шось гризти, вовтузитися і лякати тебе посеред ночі… І ти від страху прокинешся, та залізеш босими ногами на стіл у отій довгій нічній сорочці. А я буду йти на тебе з темного кутка, з самої пітьми, артистично розчепіривши мохнаті лапи, перевалюючись з боку на бік на сильних кротячих ноголапах… “Бачу тебе! Йду за тобою!” – казатиму я тобі зловісно, а ти верещатимеш, забувши, що кроти незрячі… А я буду шкірити свої кротячі зуби і тихо сміятися… А тут іще гроза!!! І фіранка: “Ба-бах!!!”… Аж самому страшно…

Потім дійду до ліжка та сяду на недочитану тобою звечора книгу Стівена Кінга… Сидітиму, зітхатиму… Не через якусь там нудьгу, сум чи кохання… Просто так – заморився…

Точно, буду кротом! Так прикольніше!

Докладніше

Вєра, Надєжда і сінокос

bg

- Оце так пече! Шото я і не помню такого. А ти, Надєжда, помниш? - сказала огромна мишача голова, яка виглядала з води. - Та ладно. Он в тому році тоже приблизно так шкварило... - відповіла інша така сама голова і занурилася під воду.

Вєра і Надєжда, а це були імєнно вони, кисли у ставку, рятуючись від лютої спеки. Дві велетенські, схожі на доісторичних ящерів, крилаті миші, прибули на хутір діда Василя, щоб допомогти тому з сінокосом. Та пекельна погода і їх заганала у прохолодні води ставка.

- Фуууффф, Вєра, даже їсти не хочеться, прикинь! - сказала Надєжда і хлюпнула водою на голову. - Ні шашлику, ні борщу, нічого... - Та да... Но холодного пивка я б щас отето забулькала, гг... - гигикнула Вєра і занурилася під воду. - Забулькала б вона, ага... - пробурчала Надєжда. - А ти його охладила? Ти подумала про це? Всьо я должна...

Докладніше

А то я тепер постійно...

tb1

А от я тепер постійно читаю новини. Усякі. Багатєнно. Читаю от сьогодні, читаю, шо люди з Канади рішили розібратися з тим мєльдонієвим царством, понять так сказать, чи є там пророки в свойом отєчєствє, чи можуть вони без мєльдонія очі розкрити.
Розібралися. Винесли вердікт. Макларен бідолага, голова тоЇ комісії так читав той звіт, шо по обличчу видно було шо хочеться встать людині і закричать "Та це ж піздєц, товаріщі".
Потому шо ну не может людина не їбанута на всю голову повірить, шо отето весь госаппарат махлював з допінгом іще й спортсменов своїх спонукав. А у паралімпійців вообще случайно потірялися аналізи))) 
Постігнув увесь піздєц, запєрдєльного піздєца Макларен, встав вийшов і передав слого голові міжнародного олімпійського комітету. Голова той тепер киває головою і каже "та це піздєц, товаріщі". Товаріщі в ахує мовчать. І думають як же так оце в світі коїться шо вся страна їбанулася на всю голову.
І тільки фоном їхнім думам раскатіста канонада пуканів, і тонкій голос Тіни кандилакі "С етім іщьо нада разобраться,а то вдруг нас в Ріо не пустять". Дєтка, вас скоро в Улан-Батор не пустять.
І хуйлуша такий тоже не особо басом "Йо, я не знав, воно само, срочно уволіть начальніка! Якого? Похуй! Главне шоб уволіть, хіба ті канадці всякі з американцями понімають в наших начальніках? А ми сначала уволим а потом повисим. Як всігда вобщим".
Сів Томас Бах, голова МОК і поняв, шо в цьом году спарцмени запоребрикові гратимуть в хуйню і вчитимуть де на карті находиться той Улан-Батор. Потому шо Ріо там не світить нікому. Потому шо воно да, буває так коли країна родіна піздєца. Основоположник піздєца прямо. 
Новості блядь

 
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info