Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

А вот завтра же хада?

tb1

- А вот завтра же хада? Завтра же прідут? Святиє люді, чєрєз всю страну пєшком, в посту і в молітвє. Но я нє пойду, там такая толпа, што в 7 утра вставать прідьотся. 
- Та хай Бог милує і сохраня, шоб я туди ото йшла. Ше хто бомбу кине. 
- Ніхто нє бросіт, там Порошенко будєт, і путін ето благословіл. Так что нікто нє бросіт, Бог нє даст. 
Бабця закіпає:
- А чо вони сюди пруцця? Церква яка? Московська? То хай і пруцця в свою москву, чо ж їм сюди як помазано? Хто їх сюди звав? Нашо їх посилають? 
- Іх нє посилают, оні самі. Празднік же вєлікій Владімір святой Русь крєстіл благаславєньє та какоє. 
- Ага, а скільки він потопив і вбив у тому хрещенні, от вєдь їй богу благословєніє, да? - виступив мужчина років 50. 
- Бєзбожнікі, - заверещала женщіна і дрібно захрестилася, театрально так і показово, залопотіла щось усрєдньонне між "радуйся Богородице діво" і символом віри. 
Схопилася бігти, загубила торбинку, сивий дідусик:
- вот і путіна с сабой пріхватітє, мілочка. 

Докладніше

Неділя, базар, полуденна спека

kz

Розовопикий дядько торгує маленькими огірочками, заморився, жарко, витирає піт з лоба хусточкою та ще й огірків ніхто не купує. До продавця підходить якийсь гуморний дідок- одуван в солом"яному брилику:
- І почом, юначе, просите за відро оцих молодих пісюнів? - схиляється дідок над відром і порпає пригоршнею огірочки
- Дєд, іді атсюдава - великорозумно закопилив губу розовопикий продавець, - всьоравно нє купіш!
- Це ж, блять, який гєморой ото вибрати їх на грядці, кожного пісюнчика зірвати, квіточку з носика відрізати. Мабуть ножицями чікав? - не вгамовується дідок, а до продавця повернулись всі жіночі голови, - і шо оце, лазив і всю огудину, шо кінь стоптав? Це ж скіко путніх огірків вирізав, нетюпаха, а могли ж дорости до нормального бочкового розміру!
- Дєд, ти куда шол, вот туда і іді, нє мєшай торговать!

Докладніше

Обзор 26 липня 2016

did s

Доброго здоров’я, друзі! Надворі вівторок, чудовий літній день, на роботу йти не хочеться. Но нада. Тому заступаєм на трудову вахту, радуючись, шо половина країни у відпустках, пробок у місті нема, та й роботи существенно менше. От би так всігда.

Но так всігда не буде, прийде осінь, отдохнувша країна яросно кинеться на роботу, вулиці тут же заполонять машини, кількість і якість яких заронить у МВФ подозренія, шо може й кризи ніякої в Україні нема. Шо може хунта, розказуючи про переживаємі Україною трудності, нєсколько преувелічує. Но наша хунта в іскусстве назойлівого клянчення грошей не знає собі равних у світі, Вікіпедія глядя на хунту лише заздрісно зітхає. Так шо все буде нормально, МВФ прийдеться розкошелитися.

Ну а ми з вами заварюємо кохве, або чай, а ще лучше – миємо яблучка, персики, абрикоси і прочі вітаміносодєржащі дари літа – та зручно вмостившись строго дивимося в монітори. Вдруг там якась зрада зачаїлася.

Докладніше

Колєктівного безсознатєльного вам в лєнту...

md

Жив колись був один чудєсний психіатр по-імєні Карл Юнг. У Швейцарії жив. І народився він тоже у Швейцарії. Папа його, доречі, був батюшкою і в церкві по мєсту житєльства правив. 
Повзрослів Карл рано, років у дванадцять. Учився харашо, бив своїх однокласників у морду, ібо був сильний і красівий, як свійській кіт. Вчився на врача, потом помагав ізучать шизіків одному дохтуру постарше і в конце концов злигяався із Фрейдом.
І от якось іде Юнг по больнічкє, а возлє окна стоїть псіх і дує на сонце. Юнг його і питає так осторожненько, мол скажи ка отєц, а чо ти на сонце дуєш? А шиз йому і отвічає, що дєскать, він визиває вітер, шоб сонце і раскачать. Юнг почухався, да і пішов. І так случайно він вичитав у якійсь книжці по історії, шо дрєвні шумери дули на сонце, шоб його розгойдать. Забобон у них такий був. Юнг до псіха. Ти, каже, де узнав, шо на сонце треба дуть? Десь вичитав? Побойтесь бога, каже псіх, я і читать то не вмію. Ага, сказав Юнг. Побіг у лабалаторію і зачинився там. Звонив Фрейду, шось писав і лаявся сам до себе. Через неділю вийшов і об'явив, шо він придумав архєтіп. Шо це, каже, я і сам точно не знаю, але це шось ужасно старе, шо знають всі, даже, якшо і не знали про це. Вобщім, колєктівне бєзсознатєльне.
- А де його шукать?, - питають у нього.
- Читайте казкі, міфи і прочіє повірря, - строго так отвічав їм Карл, - там ці архєтіпи і сидять.
З Фрейдом, в дальнєйшем вони разругались в хлам. Фрейд йому про пєрвічниє половиє прізнакі, а той йому про казкі.
Свій перший архєтіп я піймав на кухні. Була у мене стара і непонятна звичка - якшо я їм шось із хлібом, то всігда оставляв малееенькій щматочок хліба на тарілці. От всігда. І от шо оказується. Єсть у євреїв якійсь дрєвній міф, про те, шо нада оставлять кусочок хліба слідующому єврею, шоб він не вмер з голоду. І тіпа цей кусочок буде вічний. І хоть я не єврей, но десь далеко вроді хтось у мене був з родичів з тих країв. Вопшем, я подсознатєльно виконував обряд, про якій і не знав.
Другій архєтіп піймала моя дочка. Дитині було чотири рокі. Ідем ми гуляєм, а вона насобірала камнєй і кідає потрошку їх за собою. Шо ти робиш, питаю. Та, каже, це шоб ми дорогу додому не забули. Тут я і похолов. Казку про Гензель і Греттель я їй точно не читав. Вопшем, дєдушка Юнг мене і тут удєлав.
Не ловіть покємонів, ловіть архєтіпи. Це горзадо інтєрєснєй.

Докладніше

Сам по собі я бунтарь....

vc

Сам по собі я бунтарь і желєзної волі чоловік. А от мій внутрішній голос - конформіст і ледача сволоч...

Питаєш у нього бува по утрам: "Може сьогодні не бігти?"
- Да, - каже, - сьогодні не нада, думаю...

Але як тільки натякнеш: - "То може й не пить сьогодні?"

Так воно сразу в крик...
- "Ти чьо, дурак, шо лі???"

Ага, злякався, падла... Ладно, шучу-шучу...
Отак ото ми з тим голосом і живемо...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info