Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Міхаіл Бабіч наверняка...

did s

Міхаіл Бабіч наверняка десь сильно проштрафився ілі шось учудив екстраординарне, єслі Хуйло рішив наказать його таким жестоким способом. І возможно, рассматрюючи лічне дєло Бабіча, Хуйло мстітєльно шипів: “Я тя в Кієве сгною, скатіна”.

Бо совершенно очевидно, шо над должностью посла РФ в Україні довліє якесь странне проклятіє. І ця посада – лєбедіная песня всіх російських послів, откуда їм прямий шлях у забвеніє, або прямо в могилу. Кар’єри після Києва точно ніхто не зробив і ісключеній тут нема: Смоляков, Дубінін, Абоімов, Чорномирдін, а тепер Зурабов... Всі льотчики збиті.

Хтозна, може причина в тому, шо зданіє Залізничного райкому КПСС в м. Києві, де зараз розміщено посольство РФ, давно намолене не одним поколінням небайдужих громадян. Які каждий раз проїзжая повз нього плюються, тицяють туда дулі або просто дивляться неодобрітєльно. А якщо ще згадати, що буквально недавно, 30 травня, там помер і временний поверенний РФ Андрей Воробйов... мимоволі задумаєшся.

Докладніше

Я знаю, що важко

lp2

Я знаю, що майже неможливо. Я знаю, що швидше за все ви мене не послухаєте, але..
Дівчата, це страшно, коли війна стає не просто невід'ємною частиною життя, а коли життя крутиться лише навколо війни. Важкий хрест, який ліг на плечі тим, хто по суті своїй не може бути осторонь, перетворився на камінну глибу для тих хто не бачить нічого крім війни.
Дівчата, вона вас притисне до землі і поховає під собою. 
Ви правда вважаєте, що в лікарні під крапельницею після нервового зриву вам буде краще ніж в обіймах у коханого? Краще ніж на святі у дитини? Краще ніж на березі моря, чи біля багаття у горах.
Не зациклюйтесь на війні, дівчата. Є купа важливих речей крім неї. Можна розвивати своє місто, допомагати сиротам, інвалідам, боротися з корупцією. Можна зайнятися тваринами.
Я знаю, що ваші серця не стануть меншими. Але я вже бачу цинізм і металевий відблиск в ваших очах. Відпочиньте. На якийсь час направте своє вміння і енергію в іншому напрямку. Такі як ви, мають берегти себе.
Ех, дівчата дівчата....
Докладніше

Ладно, я прибрав всі свої протіворєчіві...

vc

Ладно, я прибрав всі свої протіворєчіві і високоінтелектуальні іскромьотні пости, бо ше в країну не впустять... А в мене там діла ще...

Кстаті, в огород Луценка: я в 2005-му році звернувся до нього з проханням про призначення одної людини на один пост в МВС. Це була людина, яка з системи, і яка допомагала нам в період сатрапії і крававого режиму інформацією... Він цього вопроса не рішив і сказав шось тіпа: "Всі там такі були"... - Ага, кажу... Спасіба, бля...

А Аваков мені теж нічого не рішив... Правда я й не звертався до нього ні з чим. Але зато Аваков (губернатор Харкова на той час) набрався мужності і прислав Юлі Тимошенко телеграму з підтримкою в день її відставки... І Віктор Андрійович в цей день, за моїми даними, повторно побив вже биті раніше трипільські глечики...

За це я їх уважаю... В окремі моменти історії країні сильно потрібні люди, які "не рішають вопроси"...

 

Докладніше

Згадав чогось байку про домініканські ескадрони смерті

vovk

Суть - у псів режиму головним знаряддям катувань була книжка. Книжка називалася "Міркування про мораль" і була написана кимось з родичок диктатора, скорше всього мамою. Точніше кишеньковим письменником, який написав книжку від імені неписьменної синьйори Трухільйо.

Мордували дисидентів і бунтівників цілодобово. До кожного піддослідного приставлявся офіцер з книжкою. Офіцер, заступаючи на зміну, заходив в камеру і читав в'язню 3-4 сторінки. Далі кат виходив, світло гасло і ув'язнений мав можливість поспати. Але поспати не вдвалося, бо через 15 хвилин лампи загорались, наглядачі підіймали нещасного на ноги, а офіцер сідав навпроти і читав ті самі три сторінки. І так доба за добою. Більшість жертв божеволіли на першому ж тижні. Везучі зізнавалися у всіх приписаних злочинах, здавали товаришів, схрони і партійні каси.

Цікаво чи засудили когось з тих катів-офіцерів? І яку книжку академіка Бебика можна почитати пану Єфремову?

Суцільні питання, шановні. Піду нап'юся.

Храни вас всіх Христос напрімєр.

Докладніше

аблукашэніліся!!! Щурі в молоці "Вкусное"

kz

Багато моїх знайомих вважають, що білоруська молочка найкраща і надають їй перевагу, але не все так веселково на бацькиних підприємствах.

Ну і власне, Захарна, як щирий поціновувач білоруської не могла пропустити чудовий коментар під статею:
Няма сумневу ў тым, што пацукоў запакавалі на заводзе.
Саўхозныя прадпрыемствы аблукашэніліся да самай агіднай меры постсавецікуса

ну і як пєнка на молоцчі: завод подає на щастлівих обладатєлєй трьох крис в молоці в суд на стягнення моральних збитків в размірі 600 млн якихось неденоминированных фубльов.
Вопшим скіко це - ніфіга непнятно)))

 
 
Докладніше

Знайшов випадково відео на Youtube...

dl

Знайшов випадково відео на Youtube з дискусією на тему "распадьотся лі Россія і єслі да, то када і как".

Експерти і модератор - "російський політик в еміграції" - ділилися з аудиторією енциклопедичними знаннями та жонглювали дефініціями "русскій" і "росіянин", а я жалкував про те, що ніяк не міг опинитися в тому залі та задати "російському політику в еміграції" всього лиш одне питання - чи відчуває вона персональну відповідальність за кожну смерть, за кожного вимушеного переселенця, за кожну зруйновану долю.

Я би з навіть із насолодою прослухав у відповідь лекцію про "россіянє хотят імперскость, а русскім ета война не нужна". Навіть згоден би був перетерпіти пояснення про "нужно іскать в Росії адекватниє сіли, с которимі можна міріться после войни". Але маю зауважити наступне:

Майдан, а згодом російська агресія зуміли перетворити частину пасивного українського суспільства на активно діюче. З початком війни нам стало не до дефініцій "сортов говна", не до теоретичних моделей на тему "будєт лі всєм піздєц і єслі да, то када і как". Миттєва самоорганізація, самовіддане волонтерство, добровольці, які починали діяти, поке військове начальство намагалося зрозуміти, що відбувається і яку їм вигідно зайняти у цьому позицію... Ми таки навчилися реагувати швидко, приймати рішення в екстремальних умовах. Ми усвідомили, що майбутнє - не в дефініціях і теоріях, а в подіях, які відбуваються вже сьогодні.

Докладніше

Вимкни звук...

tb1

Вимкни звук. 
Вимкни зображення. 
Не говори. 
Не слухай. 
Не дивись. 
Світ біленьких хат. Світ яблуневих садів. Курчата з індичатами співають пісню про любов. Але ж... Обама. Клятий блядь Барак Хусейнович насрав під ворітьми, розбив дорогу, позаливав помідори, спортив жизнь.
Американці. Все американці. Путін не хуйло, ні разу, нещасна людина, бо американці. Прислали в село хлопця в школу. 
- Шпіон навєрно?! 
- аякже, канєшно шо шпіон. І ідєодогіческе оружиє. Жувачки привіз. 
- Йо, а в нас же ж і жувачок нема 
- Ееек то не такі як в нас. 
- Та таке, точно ж. Зжував одну і голос америки понімать начнеш. 
- От да. Вони сюди чого лізуть? І Обама... 
- Обама тоже в Круподеринці приїхав? 

Докладніше

Дєвочки, а от коли...

lp2

Дєвочки, а от коли ти стопіцот процентів увєрєна шо ЛЮБУ роботу ніхто лучче тебе не зробить, а єслі і зробить приємлємо, то тіки під твоїм чутким контролєм, то це шо? Манія вєлічія усложньонна пєрфєкционізмом? Бо тут одна тьолка пішла на город, шоб коханий все правильно здєлав і увлєклась доведенням всього до ідєалу, а тепер лежить намазана якоюсь вонючою хєрньою, потомушо перестаралась. Спина болить, но боль така, знаєте, полна чувства удовлєтворєнія, шо все зроблено як тре. А планірувалась ще й уборка в хаті... Чи може убирать? Через силу? Бо всьоравно ж ніхто лучче не убере, а єслі і убере приємлємо, то тіки під чутким контролєм. Це ж мазохізм? Нє? Манія вєлічія, точно. Бессмислєна і беспощадна....
Докладніше

‪Вчоний кіт ото споглядає на неозорих...

murzik

Вчоний кіт ото споглядає на неозорих полях мордокнижки, деяку ейфорію змішану зі скептицизмом, з приводу затримання Саші Красномордого і хоче вкинути у цю палаючу ватру свою шуфлю конспірології.

Так от, зовсім недавно перемовини мєнських подлєцов, щодо звільнення українських полоненних зайшли в глухий кут, з огляду на негнучку позицію домбабвійсько-лугандійської джамахєрії (щитай ФСБ Хуйлостану). Чим поставили під сумнів ефективність та безальтернативність мирного плану імені ПеПе сонцесяйного.
Що робить ПеПе далекоглядний? Правильно - рішає прищемити яйця кремлядській агентурі в українському політикумі. І не будь- кому а фігурі знаковій і одіозній - Саші Єфрємову, в надії шо коза, тоїсть Хуйло, обов'язково прийде до воза.
Зараз ми будемо наблюдати, якуто верхівку айсберга підкилимних двіжняків шо начнуцця по цьому факту. 
Кстаті первий вже пашол - жопоблок видав нагора свій протест по поводу затримання атца радного всія ригоаналів.
Так шо, по мнєнію вчоного кота, торги вже почалися.
Канєшно ніхто Єфрємова серйозно і надовго садить не буде, це лишень крупний політшантаж заклятих братів. І як тільки намітиться прогрес в менських договорняках, Сашу тут же випустять з зали суду за недостатністю доказів, так як і минулого разу власне.
Ну то такоє, пухнаста скатіна щитає, шо наша недохунта замість килимової санообробки інсектицидами ригоанальних паразітів на тілі Неньки , займається ловлєю блох вручну, що власне вимагає вправності, часу та натхнення, якого в неї нема.(майже шутка)
Будьмо уважні.
Нехайбудда любить вас усіх.

Докладніше

I had a dream (суботнє)

vc

Колись ще в дитинстві побачив таку картинку в книжці: нічний океан світиться яскраво синім кольором... І була в мене мрія його побачить таким... Не то щоб я якось спеціально до цього прагнув, але десь там в тилах мозга пам’ятав про це завжди...

І от якось іду на далеких тропічних островах, возвращаясь з нового года. П’яний вдрабадан, понятноє дєло... Іду значить берегом часа в чотири утра, в поісках свого жилья... А найти своє жильйо в чотири часа утра, після нового года даже в Києві іногда затруднітєльно, не говоря уже про тропічеські острова... То я там таки довго блукав...

І раптом бачу: ВОНО!!! Світиться! Яскраво синім!..

Ну то я побовтався трохи з цим чудєсом свєта та й всьо... Таке шось - то лі жуки якісь, то лі блохи... Ні сьо-ні то... Та й пішов далі, не оглядиваясь...

В общим, як казав колись Беніто Амількаре Андреа Муссоліні: справді великі мрії мусять лишатися нереалізованими...

 

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info