Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Я більше не говоритиму про це. Я обіцяю.

tb1

Це востаннє.
Я дякую кожному, хто засвітився. Одним за те що відкрили очі і я тепер не думатиму про них краще ніж потрібно. Іншим за підтримку сторонніх людей, за якісь ініціативи.
Але те що почалося сьогодні... Це наступне відкриття.
Колись я говорила про те, що українець і не тільки люто любить усе обстібати... обіржати... Типу так простіше сприймати дійсність. Виносила це як чесноту. Мабуть помилялася. Але знаєте...
Це не почуття гумору, це нівелює чужий біль, це як слова "ой ну шо ти, поболить і перестане", це знову ж таки заперечення чужого болю а може навіть болю близької людини. 
Ви знаєте є дуже тупий і жорстокий анекдот про санітарку без голови, ви той анекдот розкажете в родині де загинула на війні жінка? А чому? Ну це ж так прикольно. Давайте стібіться. Чо там. Це прикольно... Головне ж щоб вам не страшно і не боліло. Бо ну така вісьолая лєнта била с котікамі а тут грустняк пішов.
Що далі придумаєте? 
Який і чий біль обстібаєте наступним?
Ви вже придумали анекдот про загиблих?
А може про тих хто в полоні?
Ой а про маму свою придумайте! І про дочку!
Іноді мені соромно, що я вмію читати.
‪#‎СпасібаПожалустаДосвідання‬
‪#‎ЯМожуІВїбати‬
‪#‎ТиНеМудакАльошаПростоВТебеКожаЧувствітєльна‬
‪#‎ПішлаЯНахуй‬
‪#‎СмішноШоПиздець‬
Ага.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info