Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

#коварніпланипутіна

bg

- І Путін, такой маладой, на стєрхє к победє лєтіт... - наспівуючи собі під ніс, Путін схилився на картою світу і щось там малював червоним фломастером.

- А Аляска? - спитав пічальна лошадь Лавров і тикнув в карту пальцем. - Ето тоже ісконно русская зємля, сакральноє мєсто, я би сказав...
- Нє сєйчас, Лавруша, нє сєйчас. Сірія важнєє... Всьо просралі ми, Лавруша, всьо просралі... Украіна ця характєр показує, чорт би єйо побрал... Ехх, де билоє вєлічіє, гдє оно, Лавруша? Ну, нічєго, ми тєпєрь с лучшим другом Таіпом, огого! Всіх на мєсто поставім! Турциянаш! Сіріянаш! Іраннаш! Ізраільнаш!- Путін почав жваво малювати червоні зірки. - Нє, с Ізраілєм я погорячився, навєрно... Ннда... Ідьот под красним знамєнєм командір полкааа...
- Ето да, ето било сільно, Владімір Владіміровіч, как ви етого турєцкого султана... Хехх, раз-два і в дамках! Кстаті, а флаг то у турков тоже красний... - Лавров махнув двічі рукою. - Он даже нє поняв, шо єго оформілі, как лоха на базарє, гг...
- Отож, Лавруша, учісь, пока я живой... - Путін кинув фломастер на карту і хижо улибнувся. - Ой, шо ето я... Пока ти живой, хехехе...
- Канєшно, канєшно, ваше сіятєльство, пока я живой... - пічальна лошадь Лавров аж побілів. По спині пробіг неприємний холодок після таких слів хазяїна.
- А нє випіть лі нам водочки? Шото я сєгодня устав геополітікой заніматся... - Путін витяг з кишені дзвіночок і почав ним протівно дзеленчати.

Докладніше

Вокзал, ранок недільного дня

murzik

Женщина років тридцяти, на початковій стадії алкоголізму, доябується до вчоного кота.

Вона в джинсах і рожевому топіку, в неї заплітається язик та подряпане підборіддя.
- Мужчина добрий день!
- Добрий.
- Я хочу привітати вас з святом!
- З яким?
- Та сьогодні ж Маковея, вітаю вас!
- Дякую!
- Мужчина оце хочеться відпразнувать а нема з ким.
- Нє нє нє, я не по цим ділам.
- Дай п'ять рублів!
- Не дам.
- Ну дай п'ять рублів, хоча мені і п'ятьдесят хватить.
- Бугага)))
- Шо???
- По моєму тобі вже хватить, ти сильно текст плутаєш.
- Мужчина ви такий скучний.
- Харашо, шо ти весела.
Женщина розвертається на 180 і прямує в сторону генделика, де тусується відповідний контінгент.
Вже здалеку чути її веселенький голосок.
- Мужчина добрий день..

Докладніше

Це свої люди ...

podolaihama

Це свої люди і до них прийшла біда. Кров потрібна.

"Дорогие друзья и просто знакомые! Пожалуйса, умоляю, помогите! Сегодня 8.08.16 нашему племяннику поставили диагноз рак крови! Ооочень нужна кровь 3- Подходят только мужчины!!! Мой номер 0507262708 Заранее всем спасибо!"

Сам пост в першому коменті. Бо простий перепост має менше покриття.

Докладніше

От я тобі зараз всьо розкажу...

lp2

- От я тобі зараз всьо розкажу. Ти послухай, бо я жизнь бачила і знаю шо по чім. Дивися, ото ти вже не молоденька, канєшно. Але з виду год трицять тобі дати можна. Тока шо худа. Но то такоє, можна зараз і од'їстися і насувати собі в цицьки сіліконту того гаспицького. В наше время, то канєшно тіки вати мона було насовати, а щас то тіко гроші май. Потом одіцця по люцьки. Бо шо не скажи а по одьожці стрічають. Спідничку мона купить таку в складочку з жоржету чи як воно, забула вже, тіки скромну за коліно. Бо мужики канєшно на курвів задивляюцця, а женицця хочуть на порядочних. І отеті жинси гамерицькі, то всьо анцихристи придумали, шоб наші баби як хлопи вигляділи здалеку, шоб заміж не ходили. І кохту тобі тре таку з люрексом, женствєнну, щоб отуто кружево, а на рукавах мережкою отак і зборочки, і красіво і рук твоїх худих видно не буде. Причоску поміняй, бо шо то простоволосою ходить, наче нехрещена, але хустки зараз не носять, бо не модньо. А от розпускати тож не мона, а як збирати у вузлика та з гребінцем таким красівим, з камінчиками, то самоє оно. Але не обіжайся доцю, і з гребінцем тобі мабуть не пайдьот, бо в тебе вуха, як в покійної Ганьки Бурячихи, аж проти соня просвічують. То знаєш в городі щас таку завівку роблять, як у кіно. І не тирчить ніде і опять же кучерики - женствєнно. І ось я слухаю, шо ти так як наша вчителька балакаєш, красіво і по вумному. Це харашо доню, але повір бабі так тебе ніхто заміж не візьме. Наша Степанівна оно шо вже умна історії дітей вчить, а вже сорок год сама кукує. Бо шо наш мужик - він в полі томиться, оп'ять же хазяйство, хіба йому про умне тре, коли він додому приходить, йому вареників полумисок, та борщу баняк. Ото любов, а так шо? Одні разговори.
Докладніше

Якщо напиздячити котлет одразу з мух...

podolaihama

Якщо напиздячити котлет одразу з мух, то одна з народних мудростей втратить актуальність.

Непогано на ґрунті русского рока бомбить в стрічці. Одразу декілька епіцентрів зі срачами різного ступеню брутальності. Пишаюся тим, що чорне дніпропетровське хамство досягло апогею саме в моїх коментах.

Данке! Матеріал зібрано в пробірку. Починаю лабараторне дослідження.

Докладніше

Здрасті, а у вас є така...

tb1

-Здрасті, а у вас є така... условно сїдобна ковбаса? 
- нема. 
- Тю, а ота за 110? 
- нє. Викинула хвостик котам, вони його тридні нюхали але не ззіли. 
- Бля і шо робить? 
- вегетой... вегетаріанство наш удєл. Або свиню колоть. Тьотя валя, ви ще ті шльопанці за сорок гривень на зуб попробуйте, ну чесне слово. Таня, ковбасу привезли ті шо і шльопанці, і походу ізготовітєль тот же. 
‪#‎СелоІлюди‬ ‪#‎отшозначитьуваженіє‬ 
- Шо, Лєночка, ковбаски? Бери, свіжайша, дуже вкусна, сама беру.

Докладніше

Лаялася з сусідкою

lp2

Ну як лаялася, так ввічливо крізь зуби попросила багаття затушити, бо дихати немає чим на подвір'ї. А вона мені так само крізь зуби, сказала, що більше немає куди ту траву діти. А я ще ввічливіше спитала, чи мені до того діло, бо від диму в мене голова вже болить. А вона мені, що в неї спина болить, а нема кому укола зробить, то вона ж нікому через це нерви не сотає. А я їй кажу що вмію робить і як треба, то вколю. А вона мені "То вколи" Вколола коротше, потім разом вогонь затушили і на тачці траву що лишилася до смітника вивезли. Ледве відбилася від двадцяти гривень,.що сусідка мені тикала за укол. Вона образилась що я грошей не взяла. Знов мало не полаялись.. Посьолок..
Докладніше

Лесюня не псіх...

lp2

Лесюня не псіх, Лесюня маладєц, Лесюня просто змерзла і хоче щоб їй нєрви не тріпали, але тьотя в маршрутці чомусь не зрозуміла цього з Лесюніного красномовного погляду і продовжувала дертись в смарт про то шо Валєра гандон, а Сніжанна - дура, шо гандона терпить. Но у Лесюні день хароший хоч і холодний, потому Лесюня подьоргала тьотю за рукав і громко спитала чи давно Валєра і Сніжанна вмєстє і чи є в них діти і чи нармальний Валєра в ліжку. Тьотя возмущонно гавкунала, "а шо такоє?" а Лесюня з хіщним блєском в глазах відповіла "Так нам всім пасажирам інтірєсно, з чого почалась ця увлікатєльна історія яку ми змушені слухати чотирі остановки!"
Пасажири согласно заківали головами. Тьотя вийшла. Обідилась навєрно. Тю, Лесюня ж не псіх, Лесюня хароша, чо це тьотя так радікально? Нічо не понімаю...
Потом я була тамадою на свальбах.
Потом працювала в банкові касіром.
Потом помагала державному виконавцю.
Потом була помічником адвоката.
Потом менеджером в канцтоварах.
Потом домохазяйкою.
Потім логістика (поштарка якщо дуже спрощено)
Потім ....
Ще купа всього є ким я буду...
Вже зовсім скоро, але це вже геть друга історія)))))
Докладніше

Притча

vc

Путин уволил... Путин назначил... Путин встретился...

Пам'ятаю, було мені років шість, і я сидів коло свинарника та наблюдав за навозним жуком... Він вилазив нагору, брав у лапи шовковицю і тяг додому, вниз, в купу гною... Потом викидав обратно, вилазив, ходив нагорі і оглядав владєнія... Ліпив якісь шаріки з подручного матеріала, довго ісслєдував згорілу спичку... Пробував утянуть недоїдену грушу, але не совладав...

Жук був дуже важним і авторітєтним... Всі його рухи були логічні і виважені... Але все-одно , по-суті, він просто жив в кучі свинячого гавна...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info