Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Я президентом буть не хочу...

tb1

Я президентом буть не хочу,
Я даже не Наполєон,
І не Наєм вопще кароче
...не он.

Рятуйте доктор, випишіть таблєтку,
Поставте капєльніцу і зробіть укол,
Не хочу бути прєзідєнтом,
Це помішатєльство і проізвол.

О мамо, не страдай за мною точно,
уже ж таке не помітять .
Я президентом буть не хочу
Позняк тепер мене ругать.

Не знаю вже на що і сподіватись,
Куди ту голову дурную примостить,
Була б нормальна - йшла б балотуватись,
А так я спати йду, бо завтра тре робить.

Докладніше

От ви собі не уявляєте...

lp2

От ви собі не уявляєте, які ви всі милі. Різні прерізні, але милі неймовірно. Я читаю, погоджуюсь чи не погоджуюсь. Але за кожним вашим словом, я бачу життя. Інколи я так зачитуюсь і задумуюсь, що моя уява малює мені ваш звиклий день, або якусь вашу історію. А потім ви ще щось пишете і я подумки рву свою історію про вас на клапті, беру чистий аркуш і починаю з початку. Це можна робити безкінечно. Це невимовно цікаво. Це надихає. Так що вітаю вас, ви попали. Ви мої музи. Те чого мені не вистачає в своєму житті (небагато можна побачити маючи такий графік) я маю тут.
Я можу мати протилежні погляди, інший спосіб життя, іншу віру. Я можу репетувати і скандалити використовуючи обсценну лексику і капслок. Але те що ви мені цікаві і те що мені не начхати на вас - це незмінне.
А, і я все одно вас всіх люблю. І хочу щоб ваші історії обов'язково закінчувались добре. І щоб наша з вами спільна історія закінчилася перемогою. Цьом! Спати лягайте)))
Докладніше

Кажуть сьодня Лєщенко...

tb1

Кажуть сьодня Лєщенко, той який не Лєв вопще, із'явіл готовность бути президентом, то я маю сказати, "Сірьожа, не стісняйся, зви себе зразу наполєоном".
А от щодо іншої особи що готова буть президентом, то я тут ввела самодісципліну. Як ото тіки помяну її ім'я всує так і слатиму волонтерові 100гривень свєрх запланованого в бюджеті. За сьодня вже 200 зашуміли, то щоб не проволонтериться вконєц, ну її нахєр.
Вам щастя, здоровля і робіть хуйню весело.

Докладніше

А Цв-Інтер всьо свістопляски устраює, вже до Дня Незалежності на цей раз

kz

Це навіть не концерт, а щось більше, - відкопиливши губу хвалиця пані Ганна Безлюдна, керівник Inter Media Group і радіє поєднанню непоєднуваних речей про Булгакова, Утьосова, Франка, Квітку Цісик, рушник, Карпати, одеський гумор, космос і Дніпрогес.

Ну прально, тільки круглий телепень себе не похвалить від творіння такого заборістого вінігрєта. Та ні ж бо, не вінегрет, блджад, капустнік-щі, хоч прутень полощі у вас получивсь.
А Янукович де? Га, пані Безлюдна? Чи у вас провалля в пам"яті, як між космосом і Дніпрогесом? Він же теж історія, при чому зовсім свіженька! Як ви могли не включити такого неперевершеного таланта до свого пістрявого концерту? 
Пригласили би, ВікторХйодрича із ростовскіх-то Єбєнєй в програму "клоуни і акробати січас покажуть, як майстерно красти по 40 мільйонів грн. за хвилину" заглянути на ваш уютнєнькай капустнічєк-щі, хай поностальгує, як вони з Кільою Бімбою денно і нощно грабували цю країну. І вас, гражданка Безлюдна теж грабили, між іншим, не буду казати, що вони у вас вкрали, а можу тільки здогадуватись. 
Бо оті ваші ностальгічні конвульсії по Дніпрогесу з космосом, - це щось більше, безумовно, от наприклад, як жопа і бантік - теж непоєднувані речі, зато як смотріца! 
Це теж історія і зовсім свіженька, пані Ганна, чи вам від власного екзальтованого креативу геть памороки забило і у вас ретроградна амнезія? А може ви навмисне клеїте телепня та вдаєте дотепну щурячу мордочку, що цього всього і не існувало? Не існувало історії незалежної країни? Чи її для вас взагалі нема, бо вам в методичках не написали, а ви власним неперевершеним креативом так і не змогли це все допетрати?

Докладніше

Мельдонієва хуйня...

tb1

Мельдонієва хуйня запрітила Бессону про Курськ знімать. Не дала там дозволів. І от колєга каже, "хай візьме Бессон всі зекономлені бабки і оддасть якомусь прапорщику. Той йому і чертєжи і муляжи і пару поводних лодок прижене". 
Поспорили. 
Я думаю тамошні прапора даже десятою частью зекономленого втішилися б. 
Бо зовсім недавно слухала історію про то як жувуть там офіцери-пенсіонери, сидять ночами і на вихідних якісь деталі для авто збирають, шоб на масло хватило. Харашо живуть, не жалуються, мнясо їдять... не уточняли правда коли і скільки но то вже інша справа. 
Живи Бессон, ну йо нахер ту Мельдонієву поєбень.

Докладніше

Була у нас в суворовському вчителька...

md

Була у нас в суворовському вчителька німецького йазика. Нордічєска і сурова женщіна, якою і має бути вчителька німецького. У профіль була викапаний Гєрінг. Звали її Зінаїда Сємьновна. Возрасту вона була прилічного. У сімнадцять лєт вона перекладала допрос свєжеарештованого фельдмаршала Паулюса. По крайнєй мєрі, така лєгєнда була. Каждий малолєтній суворовець, коли бачив Зінаїду Сємьновну непроізвольно хотів казать "Хайль Гітлєр" і рука сокращалась кінуть зігу. Шо було, то було. Міністєрство оборни запрошувало її на переговори з воєнними нємцями і вони (нємці) її страшно любили, як діти Раммштайн. А Зоя Сімьоновна любила мене, бо я у свої пятнадцять лєт вмів очєнь ловко із'ясняться на бєглом німецьком. Сам од себе у свій час навчився. І от однажди, приїхала до нас у суворовське якась очередна дєлєгація німчури і презентували Зої Сімьоновні тєлєвізор - огромний тєлік, шо стоїв у ті времена самашеччіх дєнєг. Зоя Сімьновна страшно обрадувалась і зажадала шоб ми, ніщіє суворовці, купили для цього тєліка підставку шоб на стєну його вішать. Отут всьо і началось. Вобщім, скінулись ми дєньгами і за покупкою даного девайса отправили мене і мого боєвого товарішча зі страшним імєнєм "Іван". Вирядить в город двох суворовців з дєньгами всігда було ошибкой.
Перше наперше, як тількі ми по формі вийшли в город Іван запропонував зразу трохі випить. Ібо покупка подставкі дєло тяжоле і требує спокойних нєрвов і сноровкі, а трошкі випить ще нікому, як ізвєсно не мішало.
- Випьєм, по чуть чуть, посидим..., - гостинно запропонував Ваня.
- Нємножко?, - з надєждой спитав я.
- Трошечкі, - запевнив Іван.

Докладніше

"Велике починається з малого"

lp2

Я вже задовбала вас цією сентенцією мабуть)))
Але нікуди від неї ви не дінетесь.
Не буває так, щоб все і відразу. 
Ми досить наївні були і під час Майдану. Думали, досить вигнати зека і все засвітиться і заблищить новими барвами. А виявилось, що це тільки початок, малесенький крок на великому шляху. 
Ми чомусь вирішили, що ось ми ж зробили, а далі само собою піде. Наївні, щоб не сказати дурні. 
Моя Тетяна, кума, що всю молодість пропрацювала продавцем на ринкові, вигнала свого алкаша через п'ять років життя. А потім сиділа і плакалася, чому так все погано. Грошей як не було так і немає. Життя не складається, кожен новий мужчина, такий же алкаш, як і бувший.
Пояснюю їй - так і буде, поки ти не змінишся сама. Ти ментально запрограмована на придурків. Ти знаєш, як вижити поруч з ними, як ними маніпулювати і коли потрібно втікти від їх шаленства до мами. 
Ми з вами запрограмовані на корупцію при владі. Ми вже так до того звикли, що аж страшно. І якщо не все і відразу, то ми просто пішли на наступне коло історичної спіралі.
Докладніше

Вчора по ділам общалась з одною дамою, договір вичитували....

kz

Даму піджимав час і вона нетерпляче мене підганяла:
- Да ну что там читать? Это типовой договор!
- Спєшка хороша тільки прі ловлє блох - заперечила я, зручно вмощуючись в кріслі і закинула ногу на ногу. Вона пильно на мене подивилась і заявляє:
- А я из Луганска!
- І що, що із Луганська? - бормочу я, не відриваючи носа від паперів, - це щось міняє?
- Ну как же, люди когда слышат почему-то пугаются!
- Чого тут пугаца? Всі ми звідкись родом. Я ось, наприклад, з Бендерщини - знову пробормотала я, не відриваючись від тексту, - ось цей абзац лишній
- ??? - даму накрила точка біфуркації
- Дебілів хватає, - бормочу я, - а добрим людям начхати, хто звідки, чи не так? - піднімаю голову і підморгую їй, - головне, щоб людина була хороша.
- Саме так, - розвеселяється дама і через пару секунд ми весело щебечем українською, що ось тут бажано текст підкоригувати, а тут взагалі абзац викинути)))

Докладніше

Ні, не я - сказав Сільвер...

- Ні, не я - сказав Сільвер. - Капітаном був Флінт, а я був кваритирмейстером. Бо в мене нога була дерев'яна. Славні часи були. Наш старий корабель геть просяк кров'ю, а золотом був напакований так, що дивно як він не пішов на дно. А потім ми причалили до того клятого острова.

А далі Флінт відібрав шістьох піратів - дужих та безстрашних людей. І поплив з ними до берега ховати скарб. Повернувся за день. Один і з перев'язаною головою. Він був один проти шістьох і всіх убив. Отакий він був, той Флінт. А коли ми з Біллі Бонсом спитали де золото він відказав:

- Зійдіть на берег і шукайте. А як найдете поцілуйте усіх шістьох мерців аби скриня відкрилася. Але, клянуся громом, корабель на вас чекати не буде.

Докладніше

по роботі маю часто читати...

tb1

‪#‎НовостіБлядь‬ по роботі маю часто читати котсапіереннахріхтен, чи то руссоновості. 
Там дохера всяких тенденцій і маркерів і симптомів і синдромів. 
Але от мушу сказати шо котспаіереншрайбікус страшно і невимовно люблять надю. Стоїть їй запустить утром метаболізм і всьо.... панєслась шрайбікуси через йо з двома крапочками і трактують, і пояснюють і цитують і переказуютб. Я щитаю шо у нашої зальотчиці єсть всі шанси потіснить кісільова в будущом, таке враження шо ті писаки даже хуйла как то уже не так люблять, а от уже шо надя.... 
От же ж бляха повезло(((

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info